Перелік запитань на самостійне опрацювання

1. Принципи організації і діяльності державного апарату: служіння народу, пріоритет прав людини, демократизм, законність, відповідальність, підконтрольність.

2. Поділ влади - фундаментальний, конституційний принцип організації діяльності державного апарату.

3. Механізм взаємних стримувань і противаг та його значення в організації діяльності державного апарату в правовому демократичному суспільстві.

4. Державні органи та органи місцевого самоврядування.

5. Державний службовець і посадова особа.

6. Співвідношення суспільства і держави.

7. Місце та роль держави в суспільстві.

8. Державні органи як суб`єкти правовідносин.

9. Види суб`єктів правовідносин та їх правовий статус.

10. Юридичні особи як суб`єкти правовідносин.

11. Механізм правового регулювання: його поняття та складові.

12. Юридичні колізії: поняття, причини та практичні наслідки.

13. Види юридичних колізій.

14. Можливі засоби розв’язання юридичних колізій.

15. Економічні, політичні, ідеологічні та юридичні гарантії прав людини.

16. Міжнародно-правові засоби забезпечення й захисту прав людини.

17. Зростання ролі міжнародного контролю за дотриманням прав людини.

18. Правова свідомість в системі елементів механізму правового регулювання.

19. Правова свідомість як духовна основа реалізації права.

20. Правові відносини як форма та результат правових діянь.

21. Проблеми негативної правотворчості.

22. Правова діяльність як елемент механізму правового регулювання.

23. Правомірна поведінка та правова поведінка: проблеми співвідношення та взаємозв’язку;

24. Суб’єкти права та суб’єкти правової діяльності: проблеми визначення їх правового статусу.

25. Проблеми правової діяльності.

26. Правові відносини і правовий зв’язок: проблеми співвідношення і взаємовпливу.

27. Проблеми функціонування правової свідомості.

Перелік індивідуальних завдань

Науковий реферат – письмовий твір, в якому розкривається одна із запропонованих нижче тем на базі присвячених їй друкованих праць. При підготовці реферату автор проявляє самостійність у процесі його написання та досконало вивчає друковані праці з обраної тематики (монографії, статті, підручники тощо).

Теми рефератів:

ДО ТЕМ: 1-5

• Поняття загальної теорії держави і права як юридичної науки, її предмет.

• Структура предмету загальної теорії держави і права.

• Становлення , розвиток та стан загальної теорії держави і права на сучасному етапі розвитку юридичної науки.

• Методи і методологія в пізнанні державно-правових явищ: динамізм і перспективи розвитку.

• Загальна характеристика сучасних теорій про державу.

• Сутність теорій соціологічного спрямування: теорії солідаризму.: теорії загального благоденства, теорії еліт, теорії неоелітаризму, теорії конвергенції, технократичної, соціалістичної теорії.

• Сутність теорій правового спрямування: анархістської, теорії етатизму, плюралістичної демократії.

Співвідношення і взаємозв’язок права і держави.

• Виникнення ідеї правової держави і сучасне її розуміння.

• Поняття і сутність права, формальний та змістовний боки сутності права.

• Основні підходи до сутності права: класовий та загальносоціальний.

• Релігійний, національний, расовий і інші підходи сутності права.

• Праворозуміння та його значення для процесу пізнання права.

• Теорія природного права.

• Історична школа права.

• Позитивістська та нормативістська теорії права.

• Психологічна теорія права.

• Соціологічна теорія права.

• Класова теорія права.

• Значення різних концепцій праворозуміння для формування наукового підходу до визначення поняття й призначення права.

• Обов’язкова відповідність права загальнолюдським принципам гуманізму, демократії, справедливості.

• Матеріальна обумовленість права.

• Держава як гарант права.

• Право як міра соціальної свободи і рівності.

• Право як соціальна цінність.

• Поняття принципів у праві, критерії їх класифікації.

• Загальнолюдські принципи та їх закріплення у праві.

• Характеристика принципів гуманізму, народовладдя, демократії, справедливості, рівноправності, невідчуженості прав і свобод людини і громадянина, законність. Значення цих принципів у правовому регулюванні.

• Роль принципів як загальних орієнтирів у законотворчості, правозастосуванні й правовиконавчій роботі.

Значимість правової політики як одного із важливих видів державної політики.

Принципи правової держави: пріоритет і найбільш повне забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

Взаємозв’язок громадянського суспільства і правової держави.

• Проблема влади як предмет філософських, політологічних, юридичних наук.

• Загальне поняття суспільної влади та її риси.

• Поняття та риси політичної влади.

• Вольовий характер, інституціоналізація, авторитет і сила політичної влади.

• Відносини підкорення та панування в умовах політичної влади.

• Керівництво та управління як форми виявлення функціональної якості політичної влади, її верховенство і незалежність.

• Головні аспекти поняття держави.

• Держава як організація всього суспільства.

• Держава як суб’єкт внутрідержавного й міжнародного права.

• Публічний характер державної влади.

• Держава як організація політичної влади.

• Легітимація державної влади та її соціальна база.

• Суб’єкти політичної влади.

• Примусова і управлінська діяльність державної влади.

• Правова форма здійснення державної влади.

• Держава як апарат (механізм) політичної влади.

• Поняття форми держави та її елементи.

• Чинники, що обумовлюють різноманітність державних форм.

• Співвідношення типу і форми держави.

• Багатоманітність форм правління в межах одного і того ж типу держави.

ДО ТЕМ 6-10

• Правова культура та її значення для процесу пізнання та формування змісту права.

• Потенційне розмаїття правового розвитку та проблеми вибору.

• Проблеми правотворчої діяльності та правотворчого процесу.

• Об`єктивні та суб`єктивні фактори правотворчої діяльності.

• Проблеми співвідношення та взаємодії національного та міжнародного права.

• Концепція примата міжнародного права.

• Наближення (гармонізація) норм національного законодавства до міжнародного та європейського права.

• Правова система як комплексна оцінка юридичної сфери життя конкретного суспільства.

• Правова система та інші феномени суспільного життя (економічна, культурна, релігійна та інші системи).

• “Переплетення”, взаємодія правових систем в умовах регіонального та глобального розвитку.

• Проблеми стабільності та динамізму правових систем.

• Правове відображення балансу інтересів різних соціальних груп, класів та прошарків суспільства.

• Елементи правової системи.

• Проблеми розвитку функціональної структури правової системи на усіх її рівнях (суб`єктно-сутнісному, нормативно-регулятивному, соціально-результативному та організаційно-діяльнісному).

• Тенденції розвитку правової системи сучасної України.

• Нормативно-правовий акт та нормативно-правовий договір в системі джерел права України.

• Особливість нормативно-правового договору та їх відмінність від договорів-угод.

• Значимість нормативно-правових договорів в умовах розвиненого громадянського суспільства.

• Романо-германська правова сім’я (континентальне право) та її характеристика за історичними періодами формування, ієрархією джерел права, місцем нормативних актів та судової практики в системі джерел (форм) права.

• Правові системи, що примикають до романо-германської правової сім’ї: латиноамериканська, японська та скандинавське право.

• Англо-американська правова сім’я (системи загального права).

• Релігійно-традиційна правова сім’я.

• Види систем права релігійно-традиційного характеру: мусульманське, індуське, канонічне, іудейське, традиційне право країн Азії, Африки, Далекого Сходу.

• Механізм забезпечення прав людини і громадянина: сутність, основні ознаки та складові.

• Поняття основних прав людини та громадянина. Розвиток інституту прав людини.

• Гарантії прав людини та їх види.

• Зростання ролі міжнародного контролю за дотриманням прав людини.

• Загальна теорія юридичної відповідальності і юридичної відповідальності галузевих юридичних наук.

• Правозастосування як особлива форма механізму реалізації норм права.

• Значимість держави, її органів та посадових осіб у правозастосовчій діяльності.

• Паравозастосовчий процес та його стадії (визначення фактичної основи справи; визначення юридичної основи справи, винесення рішення по справі, виконання рішення).

• Офіційне (нормативне, казуальне) і неофіційне (доктринальне, компетентне) тлумачення.

• Прогалини в праві: поняття, причини, умови наявності прогалин та способи їх викорінення та подолання.

• Юридичні колізії: поняття, причини та практичні наслідки.

• Можливі засоби розв’язання колізій.

• Проблеми правових засобів в механізмі правового регулювання.

• Особливості правозастосовчої діяльності в органах правосуддя.

• Тлумачення норм права Пленумом Верховного Суду України.

• Глобалізація, держава і право.

• Особливості правозастосування в органах внутрішніх справ.

• Своєрідна природа офіційного, нормативного тлумачення норм права.

• Суб’єкти та учасники юридичної практики: їх загальна характеристика та призначення.

• Значимість правових засобів в механізмі правового регулювання.

• Права людини в “Загальній декларації прав людини” 1948 р. та їх подальший розвиток.

• Особисті, гуманітарні, соціально-економічні, політичні права людини.

• Правова політика як один із видів державної політики

• Економічні, політичні, ідеологічні та юридичні гарантії прав людини.

• Міжнародно-правові засоби забезпечення й захисту прав людини .

• Національна правова система суспільства: поняття та структура.

• Правові сім’ї сучасного світу.

• Критерії класифікації та типології правових систем.

• Романо-германська правова сім’я (континентальне право) та її загальнотеоретична характеристика.

• Особливості, які відрізняють сім’ю загального права від інших правових систем.

• Прогалини в праві: поняття, причини, умови наявності прогалин та способи їх викорінення та подолання.

• Юридичні колізії: поняття, причини та практичні наслідки.

• Види юридичних колізій та засоби розв’язання колізій.

5. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Принципи і види контролю знань студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом.

З даної дисципліни, за якою оцінювання знань студентів здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового видів контролю знань студентів, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно), а завдання, що виносяться на іспит – від 0 до 60 балів (включно)

Загальна підсумкова оцінка (в балах) складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит.

Метою поточного та підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.