1.1. Мета Національної стратегії розвитку освіти

Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є:

- підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки, кожного громадянина;

- забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

1.2. Стратегічні напрями розвитку освіти

Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати:

 реформування системи освіти на основі філософії «людиноцентризму» як стратегії національної освіти;

 оновлення законодавчої бази системи освіти, адекватної вимогам часу;

 модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту освіти на цілі сталого розвитку;

 створення і забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних типів і форм власності, різноманітних форм та засобів отримання освіти;

 побудова ефективної системи національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді;

 забезпечення доступності та неперервності освіти впродовж життя;

 формування здоров’язбережного середовища, екологізації освіти, валеологічної культури учасників навчально-виховного процесу;

 розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, підвищення якості освіти на інноваційній основі;

 інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;

 забезпечення національного моніторингу системи освіти;

 підвищення соціального статусу педагогів;

 створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.

2.3. Основні завдання Національної стратегії розвитку освіти

Модернізація і розвиток освіти та науки повинні набути випереджального неперервного характеру, гнучко реагувати на всі процеси, що відбуваються у світі й Україні. Підвищення якісного рівня освіти має бути спрямоване на забезпечення економічного зростання країни та вирішення соціальних проблем суспільства, необхідних для подальшого навчання і розвитку особистості. Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого демократичного розвитку суспільства.

Зусилля органів управління освітою всіх рівнів, науково-методичних служб за підтримки всього суспільства та держави мають бути зосереджені на реалізації пріоритетних напрямів розвитку освіти, подоланні наявних проблем, вирішенні перспективних завдань сталого розвитку, серед яких:

 розроблення нової, удосконалення чинної законодавчої та нормативно-правової бази;

 оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку; перехід від процесної до результатної, компетентнісної парадигми освіти;

 забезпечення економічних і соціальних гарантій для реалізації конституційного права на освіту кожним громадянином України незалежно від місця проживання і форм отримання освіти; створення умов для освіти дорослих;

 перебудова навчально-виховного процесу на засадах «розвиваючої педагогіки», спрямованої на раннє виявлення потенціалу (задатків) у дітей та їх найбільш повне розкриття з урахуванням вікових та психологічних особливостей;

 забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної, задоволення мовно-освітніх потреб національних меншин, створення умов для вивчення іноземних мов;

 побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності;

 забезпечення системного підвищення якості освіти на інноваційній основі, створення сучасного психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу;

 посилення мовної, інформаційної, екологічної, економічної, правової підготовки учнів та студентів;

 створення здоров’язбережного освітнього середовища; розробка ефективної системи інклюзивної освіти;

 удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів системи освіти; підвищення їх управлінської культури;

 забезпечення домінуючої відповідальності інституту родини за освіту і виховання дітей;

 забезпечення економічних і соціальних гарантій педагогічним і науково-педагогічним, бібліотечним та іншим працівникам системи освіти, підвищення їх соціального статусу та престижу педагогічної професії, умов для професійного вдосконалення та творчості;

 створення сучасної матеріально-технічної бази для системи освіти, забезпечення умов для розвитку індустрії сучасних засобів навчання (навчально-методичних, електронних, технічних, інформаційно-комунікаційних тощо);

 розвиток системи державно-громадського управління освітою, забезпечення об’єктивного оцінювання якості освітніх послуг;

 розроблення ефективних механізмів фінансово-економічного забезпечення освіти, належної оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Оновлення нормативно-правової бази системи освіти

Формування законодавчо-нормативної бази має визначати правові, організаційні, фінансові засади інноваційного розвитку системи національної освіти в контексті глобалізаційних тенденцій і викликів часу. Її оновлення включає підготовку низки нових законодавчих і нормативно-правових актів та вдосконалення нині чинних, а саме:

 пропозиції щодо внесення змін до статті 53 Конституції України в частині вдосконалення структури національної освіти відповідно до її міжнародної стандартної класифікації;

 внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині включення видатків на дошкільну та позашкільну освіту до переліку тих, які здійснюються з місцевих бюджетів різних рівнів і враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;

 удосконалення системи оплати праці педагогічних, науково-педагогічних працівників, спеціалістів та інших працівників закладів і установ освіти, спрямоване на забезпечення державних гарантій, встановлених статтею 57 Закону України «Про освіту»;

 розроблення і прийняття Кодексу законів України про освіту, а також Законів України:

««Про вищу освіту (нова редакція)»;

«Про професійно-технічну освіту (нова редакція)»;

«Про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства”»;

 внесення змін до законодавства в частині, зокрема, подолання негативних наслідків демографічної кризи, забезпечення підтримки дошкільної і шкільної освіти на селі (розвиток альтернативних моделей організації освіти, запровадження коригуючих коефіцієнтів для визначення нормативів фінансування малокомплектних шкіл, зменшення нормативів наповнюваності класів і груп тощо;

 розроблення, затвердження та впровадження Національної рамки кваліфікацій;

 розроблення, затвердження та впровадження в освітню практику положень:

про післядипломну освіту;

про дистанційну форму навчання в системі загальної середньої та позашкільної освіти;

про ресурсні центри дистанційного навчання;

про атестацію керівників навчальних закладів;

про соціально-педагогічний патронат;

а також інших нормативно-правових актів, спрямованих на вдосконалення системи освіти, підвищення її якості;

 розроблення:

порядку формування державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників, фахівців з вищою освітою; переліку та нормативів платних освітніх послуг;

методики науково обґрунтованого прогнозування ринку праці з урахуванням програм розвитку галузей економіки;

нових Державних санітарних норм і правил утримання навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу і т.д.;

 затвердження:

Переліку кваліфікаційних характеристик педагогічних і науково-педагогічних працівників навчальних закладів;

Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах;

 створення правових та економічних механізмів стимулювання роботодавців та інвесторів щодо їхньої участі у зміцненні навчально-матеріальної бази системи освіти, розвитку професійно-технічних і вищих навчальних закладів та відновленні трудових ресурсів країни;

 створення рівноправних умов для використання приміщень і отримання комунальних послуг з боку навчальних закладів усіх форм власності;

 удосконалення нормативно-правової бази з пріоритетних напрямів забезпечення життєдіяльності навчальних закладів.