Модуль і. Облікова політика підприємства: методичний аспект Тема 1. Суть і значення облікової політики (2 год.)

1. Виникнення облікової політики як об’єктивний чинник розвитку системи обліку

2. Семантика поняття «облікова політика»

3. Значення облікової політики та принципи її формування

4. Складові облікової політики: об’єкти та елементи

5. Ієрархічні рівні облікової політики та суб’єкти, що її формують

6. Нормативно-правове забезпечення облікової політики

7. Зміни облікової політики та облікових оцінок, їх розкриття фінансовій звітності

1. Виникнення облікової політики як об’єктивний чинник розвитку системи обліку

Зміни в системі економічних відносин зумовили необхідність реформування бухгалтерського обліку в Україні, його пристосування до нових умов господарювання. Наслідком впроваджених змін є залучення із зарубіжної практики значної кількості якісно нових понять та явищ, до яких належить і облікова політика підприємства [¹]. Досвід країн з розвиненими ринковими відносинами свідчить про те, що важливою складовою загального механізму управління господарською діяльністю підприємств є уміло сформована облікова політика.

Ринкові відносини зумовлюють рекомендаційний характер численних положень нормативної бази та існування різних варіантів дій залежно від конкретних факторів роботи підприємства та зовнішніх умов.

У загальному вигляді причини виникнення облікової політики в умовах ринкових відносин пов’язані з:

– переходом України на національні стандарти бухгалтерського обліку, що мають своєю основою міжнародні розробки в цій галузі та передбачають надання фінансовій звітності більш управлінської, інформаційної спрямованості;

– наданням в законодавчих актах альтернативних варіантів щодо організації та ведення бухгалтерського обліку;

– розширенням видів діяльності та організаційно-правових форм ведення бізнесу;

– зміною ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного її учасника [², ³, ⁴].

2. Семантика поняття «облікова політика»

Семантика¹ поняття «облікова політика» складається із двох понять «облік» та «політика».

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Під поняттям «політика» на рівні окремого підприємства розуміють форми і методи відстежування і підтримки пріоритетів для досягнення основних цілей підприємства. Це поняття припускає наявність альтернативних напрямів, вибір яких пов'язаний з процесом прийняття управлінських рішень. Умови ринкових відносин передбачають наявність альтернатив щодо вибору напрямів розвитку, обсягів виробництва, ресурсів, джерел фінансування, форм і способів інвестицій тощо. Всі ці управлінські рішення врешті-решт пов'язані з поняттям «політика». У господарській практиці набули значного поширення такі поняття, як економічна, технічна, соціальна, фінансова, податкова політика тощо [⁵].

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності [⁶]. Зазначене визначення підпадає під критику науковців [⁷, ⁸, ⁹]. Зокрема, науковці сходяться у поглядах щодо неправомірності включення до облікової політики принципів складання та подання фінансової звітності, оскільки підприємства не мають вибору щодо їх застосування; критично оцінюють методи та процедури складання та подання звітності та пропонують власний варіант визначення поняття «облікова політика».