Зміст

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

1. Характеристика підприємства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

2. Склад машинно-тракторного парку СТОВ “Прогрес” . . . . . . .. . . . . . . . . .. 6

3. Технологія обробітку ґрунту, комплекси механізації вирощування основних видів сільськогосподарських культур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

4. Технологія і комплексна механізація збирання зернових . . . . . . . . . . . . . . 12

5. Механізація тваринницьких ферм . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . 13

6. Охорона праці і техніка безпеки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

7. Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... . . . . . . . . . . . . 23

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

ВСТУП

Сільськогосподарське підприємство , що базується на будь – якій формі власності , повинно бути справжнім господарем на землі, який в умовах ринкових відносин має право вибору діяльності, а також вибору партнерів, може самостійно організовувати виробництво, розпоряджатися виробленою продукцією одержувати дохід. Важливими обов’язками підприємства при цьому повинні бути своєчасна сплата податків, виконання договірних зобов’язань, найраціональніше використовувати землі та інших засобів виробництва.

Найважливішою умовою удосконалення с/г виробництва, підвищення життєвого рівня людей є прискорення науково – технічного прогресу, високоефективне використання виробничого потенціалу і зміцнення матеріально – технічної бази с/г на подальшого розвитку механізації і автоматизації виробництва. Нині негайного вирішення потребують проблеми комплексної механізації землеробства і тваринництва, підвищення технічного рівня, якості і надійності тракторів, комбайнів. с/г машин і обладнання.

Метою виробничої технологічної і експлуатаційної практики є закріплення і поглиблення теоретичних знань з конструкції тракторів та сільськогосподарських машин; складання, обслуговування та водіння машино-тракторних агрегатів, комплектування останніх для проведення різних видів польових робіт, зберігання техніки.

Згідно з кваліфікаційною характеристикою інженер-механік повинен мати достатній рівень теоретичної і практичної підготовки з виробничо-технологічної та виробничо-експлуатаційної практики передбачають участь студентів безпосередньо у виробництві сільськогосподарської продукції. Інженер-механік повинен, вміти безперервно поповнювати свої знання і використовувати їх в своїй діяльності, володіти передовими методами управління трудовими колективами, знати тенденції розвитку суспільства на сучасному етапі, відповідально до своєї справи, вміти обґрунтовувати і реалізувати технічні рішення, працюючи на робочих місцях і набуваючи додаткових навичок по налагодженню та регулюванню тракторів і сільськогосподарської машин, експлуатації машино-тракторного парку, механізації тваринницьких ферм, економічні й організаційні виробництва. Інженерно-технічна сфера сільськогосподарського виробництва - найважливіший блок продовольчого комплексу країни. У ній зайнято майже 70% всіх працівників галузі. Інтелектуальний ресурс інженерно-технічної сфери є стратегічним і пріоритетним чинником ефективності сільськогосподарського виробництва, перш за все, у зв'язку з її високою капіталоємністю: вартість оптимального парку машин оцінюється в сотні тисяч гривень . Крім того, виробнича і соціально-побутова сфери сільського господарства споживають щорічно декілька млн. т. ум. енергоресурсів, у тому числі млни. т. моторного палива і плюс 5% від моторного палива масел. Це все формують до 60% витрат на кінцеву продукцію. Тому для сільського господарства ресурсозберігаюча стратегія має життєве значення, як основа забезпечення конкурентоспроможності аграрної галузі економіки.

Основними блоками інженерно-технічної сфери та служби є системи: технологій, машин, підтримки працездатності машин (система ремонту), енергетичного забезпечення аграрного виробництва і об'єднує їх система використання техніки. Для вибору бази виробничої практики повинно бути господарство розташовує достатньо повною структурою інженерно-технічної служби. Невипадково приоритет знань у використанні техніки віддається при підготовці інженерів-механіків для сільського господарства.

Для того, щоб студент глибоко ознайомився із системою використання машин повинен ознайомитися з вирішенням наступних проблем:

Перша - економічна, що складається з трьох частин формування корпусу механізаторів, виробників основної продукції, введення нових заходів підвищення продуктивності праці, нових методів технологій робіт і перепідготовки кадрів. Оптимізація витрат, пов'язаних з експлуатацією техніки. Створення системи обгрунтування парку машин.

Друга - технічна, що включає в себе три розділи: підготовка агрегату до виконання технологічного процесу, система контролю якості; використання агрегатів протягом сезону для досягнення оптимальної річного завантаження і прибутку; вибір і освоєння ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції. Технологічні заходи дозволяють знизити на 30-35% вартість парку машин.

Третя - технічна, пов'язана з ефективним підтримкою працездатності машин, їх ремонтом і технічним обслуговуванням у процесі виконання с / г робіт.

Четверта - організаційна, спрямована на формування і ефективну діяльність системи сервісних структур та альтернативних підприємств товарного виробництва на високоіндустріальних основі. Організаційний розділ повинен бути базовим при формуванні нових типів індустріальних товаровиробників, наприклад, машинно-технологічних станцій (МТС) та інших структур, які займають особливе місце в умовах гострого дефіциту техніки на селі. Таким чином, в нових умовах система, використання техніки повинна стати науковою системою поповнення і обгрунтування машинно-тракторного парку сформувати наукомістку інженерно-технічну маркетингову політику.

Враховуючи вище описане можна впевнено сказати про важливість підбору для практики базових господарств з розвиненою сільськогосподарської структурою, де студент може самостійно почерпнути додаткові виробничі навички своєї майбутньої роботи.

1. Характеристика підприємства.

СТОВ „Прогрес” Гребінківського району, Полтавської області засноване давно. Основна база підприємства розташована в селі Майорщина на території бувшого колгоспу. Землі СТОВ «Прогрес» знаходиться на адміністративних територіях слідуючих сільських рад: Сліпорід-Іванівка, Мар’янівка, Гребінка. Неподалік від території підприємства проходять автомобільні транспортні сполучення, такі як Київ— Харків. Найближча залізнична станція від основної бази знаходиться в районному центру смт. Гребінці. Відстань від районного центру смт. Гребінка до с.Майорщина –20 км. Від обласного центру м. Полтава –130 км. Господарство не проходило декілька етапів реорганізації, на відміну від інших колективних сільськогосподарських підприємств, і являється новоствореним.

Клімат району, де розміщується господарство – помірноконтинентальний. За багаторічними середніми даними Черкаської метеостанції розставання снігу розпочинається у другій декаді березня місяця. Найхолоднішими вважається січень, а самим теплим – липень. Середньомісячна температура вище 0^оС спостерігається протягом 235-240 днів. Перші заморозки можуть бути 5-15 жовтня, а самі пізні весняні приморозки 20 травня. Більшість зим малосніжні. В зимовий період дуже часто бувають відлиги, випадають опади у виді дощу. Господарство входить в зону нестійкого зволоження, середньомісячна сума опадів складає 250-550мм.

Спеціалізується на рослинництві, тобто вирощуванні зернових та технічних культур, і тваринництві (ВРХ). Рельєф місцевості розташування даного господарства СТОВ «Прогрес» переважні частині рівнинний або слабо хвилястий. Виходячи з цього в рослинництві створено тракторна бригада та рільнича бригада, крім цих виробничих підрозділів є обслуговуючі структурні підрозділи (автопарк, рем майстерня, будівельна бригада та інше), які обслуговують виробничі підрозділи. З моменту заснування в господарстві постійно збільшується кількість структурних підрозділів зі своєю специфікою роботи, але всі структурні одииці взаємопов’язані між собою для досягнення високих результатів у виробництві сільськогосподарської продукції. Грунти господарства придатні для вирощування зернових, технічних та кормових культур. Але вони потребують внесення оптимізованих доз добрив перш за все, азотних і фосфорних. Клімат регіону помірно-континентальний сприятливий для вирощування основних сільськогосподарських культур і забезпечує їх високу врожайність. Площа земельних угідь господарства з моменту заснування постійно збільшується.

Структуру земельних угідь та посівних площ СТОВ „Прогрес” наведено відповідно в таблиці 1 і таблиці 2.

Структура земельних угідь. Таблиця 1.
Показник		Площа, га
Загальна кількість землі		6038,1
Орні		5132,8
Сіножаті та пасовища		855
Сади		50,3
З таблиці 1 видно , що господарство добре забезпечено землею. Переважну більшість площі займають орні землі.
Структура посівних площ. Таблиця 2.
Назва сільськогосподарської культури	Площа посіву, га		Урожайність ц/га
Озима пшениця	975		47
Кукурудза на зерно	350		98,4
Цукровий буряк	335		291,5
Багаторічні трави	220		47
Ячмінь ярий	357		36,7
Жито	10		48,6
Кукурудза на силос	997		331
Соняшник	530		26,5
Гречка	42		15,9
Із таблиці 2 видно, що найбільшу частину всіх полів займають зернові та технічні культури.

Склад виробничих підрозділів та їх розміщення полягають у тому, що у даному господарстві знаходяться декілька ферм (ВРХ) , дві тракторні бригади – с. Майорщина та районному центру смт. Гребінці, молочно-товарні ферми – с.Майорщина, с.Сліпорід-Іванівка. Також у підприємстві знаходяться автомобільний парк, дві будівельні бригади. Їх розміщення полягає в тому що вони знаходяться у с.Майорщина та районному центру смт. Гребінці. У складі матеріально-технічної бузи провідну роль відіграють засоби виробництва:земля,як головний засіб сільськогосподарського виробництва;трактори, комбайни, автомобілі, стаціонарні двигуни, електросилові установки і робоча худоба.

Використання машино-тракторного парку залежить від прогресивних форм організації праці. Організація праці полягає що на двох тракторних бригадах працюють обліковці. На тракторній бригаді №1 працює 86 працівники, на тракторній бригаді №2 працює 63 працівників, в автомобільному гаражі – 35 осіб. Також у кожній майстерні є свій бригадир, бригадирами керує керуючий. Оплата праці нараховується помісячно. В оплаті праці працівників зайнятих з ремонту і обслуговування техніки, с/г машин, ремонтно-механічних майстернях набули дві системи: відрядно-преміальна та преміальна. Працівникам які зайняті на ремонтних роботах, присвоюють кваліфікаційні розряди згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником для робітників ремонтних майстерень. Виробничо-економічні показники використання машино-тракторного парку наведено у таблиці 3.

Урожайність сільськогосподарських культур. Таблиця 3.
Культура	Урожайність за окремі роки
	2 009р.	2 010р.	2 011р.
	ц/га	ц/га	ц/га
Озима пшениця	36	42	47
Кукурудза на зерно	48,2	57,3	98,4
Кукурудза на силос	285,4	291,5	331
Продовження таблиці 3.
Жито озиме	35,9	──	──
Ячмінь ярий	28,7	33,4	36,7
Овес	40	—	—
Соняшник	24,5	25,2	26,5
Гречка	14,8	15,2	15,9
Цукровий буряк	271	324,8	291,5
Багаторічні трави	41	44	47
Всього	825,5	833,4	894

З таблиці 3 видно, що врожайність деяких культур за останні роки збільшилась. Це пов’язано не тільки з погодними умовами, але і з якістю обробки культур. Вносяться необхідні дози мінеральних добрив, гербіцидів, витримуються технології.

СТОВ „Прогрес” базується на спеціалізації виробничого напрямку з виробництва продукції рослинництва та тваринництва по рослинництву базується з вирощування зернових культур (озимої пшениці, ячменю, сої, соняшника, кукурудзи, ріпака, цукрового буряка), а по тваринництву на виробництві молока. Отже дане підприємство має спеціалізацію (виробничиций напрямок), який приносить прибуток підприємству.