Варіант 11

1. Характеристика сутності фінансового механізму і його класифікаційні ознаки.

2. Соціально – економічна сутність та види місцевих податків і зборів.

3. Практичне завдання.

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1. Фінансова система – сукупність фінансових установ країни.

2. Фінансова система – це єдина система, тому що вона складається тільки з однієї ланки.

3. Взаємозв’язок і взаємозалежність складових частин фінансової системи обумовлені єдиною сутністю фінансів.

4. Державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит, фонди страхування, фондовий ринок можна об’єднати в понятті „державні фінанси”.

5. Тільки виробництво ВВП створює стабільні фінансові передумови для процвітання нації.

6. Контрольна функція фінансів на практиці реалізується у діяльності людей, які проводять фінансовий контроль.

7. Фінансові категорії утворюють піраміду, підніжжя якої складають податки, а верхівку – фінанси держави.

8. Центральне місце фінансової системи кожної країни займають фінанси суб’єктів господарювання.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Полтавська державна аграрна академія

Факультет обліку та фінансів

Кафедра фінансів і кредиту

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольних робіт з дисципліни

„Фінанси”

галузі знань 0305 “Економіка та підприємництво”

напрям підготовки 6.030509 “Облік і аудит”

заочної форми навчання

ПОЛТАВА 2012

Укладач:: Борисова І.С., к.е.н., доцент кафедри фінансів і кредиту

Рецензент: Дорогань Л.О., к.е.н., доцент, зав. кафедрою економічної теорії та економічних досліджень

Методичні вказівки обговорені й рекомендовані для використання в навчальному процесі на засіданні кафедри фінансів і кредиту, протокол № 5 від „3”10.2011 р.

Передмова

Методичні вказівки підготовлені у відповідності з навчальною і робочою програмами дисципліни “Фінанси” для студентів ОКР “Бакалавр” галузі знань “Економіка та підприємництво”.

Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його життєдіяльність, його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою завдань і цілей.

Методична розробка складається із передмови; загальних положень; вимог до оформлення; критеріїв оцінок знань студентів; типової програми дисципліни; переліку питань для підсумкового контролю знань студентів; тематики індивідуальних навчальних завдань студентів та списку рекомендованої літератури.

Мета методичної розробки – формування у студентів теоретичних знань про фінансову науку та роль фінансів у реформуванні економіки на основі ринкових відносин. Цей курс передбачає вивчення студентами системи фінансово-кредитних відносин, фінансово-економічних категорій, порядок визначення структури та обсягів грошових надходжень підприємств, джерела формування і напрями використання фінансових результатів, вивчення фінансової та податкової системи; фінансової політики України на сучасному етапі та фінансового механізму; бюджету як основного фінансового плану держави, структури доходів і видатків державного бюджету, фінансового ринку, державного кредиту та ін.

Дисципліна “Фінанси” відноситься до числа спеціальних базових дисциплін і вивчає конкретні форми прояву економічних законів у сфері фінансів, тобто в процесі розподілу та використання частини вартості сукупного суспільного продукту та його невід'ємної складової – національного доходу.

Мета дисципліни – вивчення сукупності фінансових відносин як специфічної форми суспільних відносин, підсистеми економічного базису. Це необхідно майбутньому спеціалісту, щоб об'єктивно оцінювати економічні процеси, які відбуваються в суспільстві; розуміти суть і тенденції розвитку фінансових відносин та їх особливості у сфері державних фінансів, міжнародних фінансів і фінансів господарських одиниць.

Завдання курсу – дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин держави, господарства й населення, розкрити можливості використання цих закономірностей у практиці фінансової роботи; з'ясувати роль фінансів в економічній перебудові суспільства на шляху розвитку ринкових відносин; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів як одного з дійових важелів економічної політики держави.