- •1. Політична економія, предмет вивчення, основні категорії та етапи розвитку
- •2. Соціальні та економічні потреби, та інтереси суспільства
- •3. Соціальні та економічні інтереси особи
- •4. Методи дослідження соціально-економічних явищ
- •5. Особливості економічних законів
- •6. Людина як елемент продуктивних сил
- •1. Суспільне виробництво, його економічна система і особливості
- •2. Основні чинники суспільного виробництва
- •3. Сукупний суспільний продукт його розподіл. Валовий національний продукт
- •4. Технічний спосіб виробництва та етапи його історичної еволюції
- •5. Поєднання робочої сили і засобів виробництва у різних суспільно-економічних формаціях
- •1. Розвиток форм власності. Юридична та економічна сторона власності
- •2. Форми власності в сучасних умовах
- •3. Зміна форм власності в Україні за роки незалежності
- •4. Закон України «Про власність»
- •5. Особливості приватизації в Україні. Державна програма, приватизаційні папери
- •1. Ринок, його структура і функції
- •2. Сутність закону попиту і пропозиції. Механізм утворення ринкової ціни
- •3. Інфраструктура ринку. Особливості біржової структури сучасної України
- •4. Конкуренція і ринок. Монополія і конкуренція
- •5. Класифікація ринку
- •6. Особливості становлення ринкових відносин в Україні
- •1. З історії розвитку капіталістичної економіки: Капітал, наймана робоча сила: сутність експлуатації
- •2. Економічна система монополістичного капіталізму
- •3. Монополії та олігополії
- •4. Перспективи розвитку сучасного капіталу. Історичні перспективи змішаної економіки
- •1. Механізм розподілу національного доходу у суспільстві. Фонд споживання та нагромадження
- •Творчі завдання у ході модульного контролю
- •Модуль №1 «Політична економія як наука про виробничі відносини і продуктивні сили»
- •Модуль №2 «Виробничі процеси на підприємствах і національна економіка»
- •1. Мета і завдання
- •Іі. Структура і методика
- •Ііі. Основні форми, види і нормативи навчальної роботи студентів
- •Іv. Підсумкова процедура модульно-рейтингової системи
- •Література:
Ііі. Основні форми, види і нормативи навчальної роботи студентів
ІІІ.1. Лекції є провідним компонентом навчально-виховного процесу. Винятком тут можуть бути особливі ситуації (хвороба, сімейні обставини тощо). Викладач може оцінити регулярність відвідування лекцій і активні форми роботи на них при складанні студентами тем самостійної роботи.
Всі теми, з яких не проводяться семінарські заняття виносяться на самостійне вивчення. Відповідно вони повинні бути здані викладачеві, який читає лекційний курс. За активну роботу на лекції студент отримує 1 бал за годину і 2 додаткових бали за активну участь у обговоренні питань у ході лекції.
ІІІ.2. Семінарські заняття проводяться в усній формі. За кожний виступ кількість балів визначається згідно з якістю відповідей студента: “відмінно” – 5 балів, “добре” – 4 бали, “задовільно” – 3 бали.
5 (відмінно) – студент отримує:
― за обґрунтовану змістовну відповідь по основному питанню семінару, в якій він використовує не лише матеріали основного підручника, а і додаткову літературу, по ходу розкриває матеріал, винесений на самостійне вивчення, його мова повинна бути грамотною, чіткою, він може користуватися власними записами, але при цьому не читає їх;
― за неодноразові доповнення по основним питанням семінару: участь у обговоренні дискусійних проблем, постановку питань, обґрунтовуючи їх зміст і маючи власну точку зору на їх висвітлення.
4 (добре) студент отримує:
― за обґрунтовану змістовну відповідь по основному питанню семінару, але допустимі одна-дві неточності, чи обмеження про розкриті частини питання; мова повинна бути грамотною, чіткою;
― за кілька доповнень у ході семінару, які частково дають відповідь на основні питання, але не розкривають їх суті;
― за активну участь у обговоренні дискусійної проблеми, але при цьому його виступи не будуть носити фундаментальних знань, а лише доповнення і уточнення.
3(три) студент отримує:
― за лаконічну відповідь питання семінару, що містить лише основні положення без аргументацій і пояснень;
― за кілька додаткових доповнень навіть якщо студент не мав відповіді по основному питанню;
― за самостійно підготовлений матеріал до семінару, коли студент у ході відповіді в значній мірі користується власними записами.
Якщо студент не відвідав заняття, чи виявився не підготовленим до нього, то він повинен відпрацювати відповідні теми протягом двох тижнів. У цьому випадку знання студента оцінюються за установленою для семінарів системою.
ІІІ.3. Модульні контрольні роботи виконуються письмово кожним студентом згідно з навчальною і робочою програмами після завершення вивчення певного модуля (кількість модулів визначає викладач в навчальній робочій програмі). Перелік питань, що виносяться на модульну контрольну роботу, затверджуються на засіданні циклової комісії, охоплюють тільки ті теми навчальних курсів, з яких проведені семінарські заняття. Залежно від якості виконання контрольної роботи студенту зараховується така кількість балів: “відмінно” – 10 балів, “добре” – 8 балів. “задовільно” – 6 балів, “незадовільно” – 0 балів.
ІІІ.4. Впродовж вивчення кожного курсу встановлюється, як вид навчально-пошукової роботи студента написання одного реферату до семінарських занять. Ця форма роботи оцінюється за відповідну якість до 15 балів.
Зараховуються тільки ті реферати, які оформлені за встановленими вимогами і здані в кабінет циклової комісії.
ІІІ.5. Самостійна робота студентів. За кожну індивідуально здану викладачеві тему студенту зараховується за відповідну якість до 10 балів.
ІІІ.6. З метою створення умов науково-дослідницької діяльності студентів працює науковий гурток. Систематична участь студентів у їх роботі і відповідна якість виступів з доповідями на них оцінюється загальною за весь період кількістю балів (до 10 балів). Найкращі доповіді-реферати рекомендуються на наукові студентські конференції та конкурси. (такі роботи оцінюються до 25 балів).