Комплекс 6

1. Історичні твори Б. Лепкого можна поділити на 2 групи: 1- 1 - Твори про Київську Русь («Вадим», «Каяла»);2- 2 - Твори про часи Козаччини («Крутіж», «Сотниківна», «Орли»)

2. У творі автор описує добу «Руїни», яка наступила після смерті Б. Хмельницького.

Герої твору: Валентій Босий (Босаковський) – зубожілий шляхтич, щирий, хоробрий і чесний козак; юнак Борис Крученко; бандурист Помела, козака Журба, Олена – дочка Богдана Хмельницького; подружжя Устя та Улас, Фтерапонт. У повісті присутні Іван Виговський, Юрій Хмельницький, претенденти на булаву Павло Тетеря, Василь Золотаренко, Цюцюра, Брюховецький, Сомко, але тут вони не діють, а лише згадуються.

3. «Мазепа» — поема Віктора Гюґо;«Мазепа, вождь українських козаків» — роман, автор невідомий;«Спогади Азема» — белетристика А. д'Овріля;«Полтава» — поема О. Пушкіна. «Мазепа» поема лорда Байрона, «Мазепа» — поема німецького автора Г. Штебіна (1844);«Король степу» — німецького автора А. травня (1849);«Мазепа» — німецького автора Т. Лейсі (1850);«Мазепа чи дикі коні Україна» — поема невідомого німецького автора;«Мазепа чи вороги» — німецького автора К. Костіна (1855);«Битва під Полтавою» — німецького автора К. Штарка (1855);«Мазепа» — німецького автора А. Мютцельбурга (1860);«Мазепа» — німецького автора А. Зондермана (1860);«Мазепа» — польського автора Ю. Словацького (1834);"Пан гетьман Мазепа. Історичний роман "- польського автора Ф. Равіта-Гавронського;«Гетьман Мазепа чи боротьба за корону» — польського автора Б. Курхана;«Мазепа та його посол» — шведського автора В. фон Гайденштама;«Іван Мазепа» — чеського автора І. Фріча;«Мазепа в Молдові» — молдавського автора Г. Асакі;«Молодість Мазепи» — українського автора М. Старицького;«Мазепа» — поема українського автора В. Сосюри;«Батурин» — повість українського автора Б. Лепкого;«Мазепа, гетьман український» — поема українського автора Степана Руданського.

4. Для Богдана Лепкого Іван Мазепа - національний герой, талановитий політик, мудрий державець, складна й неординарна особистість. У пенталогії гетьман показаний в останні роки свого життя. Це не випадково, адже саме в цю пору Мазепа виявив свої сокровенні задуми, свою громадську позицію, очоливши національно-визвольний рух за відновлення української державності. Щоб якомога повніше розкрити багатогранну особистість гетьмана, Лепкий змальовує його як політика, володаря, дипломата, полководця.

Б. Лепкий розкриває перед нами постать І. Мазепи у найрізноманітніших ситуаціях: він люблячий син, добра, совіслива й милосердна людина, гарячий поборник волі. За ним стояла правда, бо він щиро бажав щастя своєму народові.

Слід відзначити, що Лепкий відійшов від усталеної у західноєвропейській літературі традиції зображувати І. Мазепу як романтичного героя, що захоплений насамперед своїми любовними історіями, з яких досі не може вийти завдяки деяким сучасним белетристам. Лепкий зробив спробу показати Мазепу державним діячем, політиком і дипломатом, який своє особисте життя зумів підпорядкувати вищим інтересам. А на відміну від поглядів офіційних монархічних істориків він прагнув збагнути логіку досить складної поведінки І. Мазепи, який змушений був, з одного боку, до певного часу задобрювати Петра Першого, слухняно виконувати його волю, посилати козацькі війська за межі України, в Росію на тяжкі фортифікаційні роботи, з другого боку, шукати шляхів як розірвати військовий союз з царем, що все більше пригноблював український народ, обмежував його свободи.

5. повісті «Ангельська плоть» (1993) та «Попіл снів» (1995)- зразки детективу

«Європа-45» - э риси детективу

6. У романі “Тисячолітній Миколай” використаний прийом організації хронотопу. Поєднуються різні сюжетно-часові пласти. У творі поєднується реальне і фантастичне, зображуються часи від Володимира до перебудови. Головний герой - людина, що прожила 1000 років. Щоразу ніби вмираючи та знову народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай. Був він дружинником князя Володимира, їздив з його посланцями до Візантії, і разом із нареченою князя, ромейською царівною Анною, привіз на Русь нову віру. З козацьким посольством Богдана Хмельницького інок Миколай Несміяновський, що знався у всіляких науках, приїздив до Москви, де у Чудовому монастирі був справником старих та новопечатних книг. У двадцятому столітті Миколай Сміян ще хлопцем пережив голодомор 33-го, молодим лейтенантом пройшов кривавими дорогами Великої Вітчизняної, а у мирний час став вченим-агрономом. У другій частині роману події відбуваються у повоєнний час.

7. Роман має багато несподіваних ознак: наскрізний внутрішній монолог в історичному романі (в українській літературі такого ще не було), не строго хронологічний виклад подій, а вільний рух у часі, власне, спогади в спогадах, одверта полеміка з попередниками й нащадками гетьмана, що аж ніяк не вписувалось у канони реалізму, відчутна дія принципу, асоціативного розгортання думки.

Роман має 2 епіграфи (Т. Ш. і Гоголя), 2 назви (Я, Богдан Сповідь у славі) і 38 розділів, що мають форму сповіді Богдана Хмельницького. У творі вжито різноманітних українських народних пісень.

Про Хмельницького і Україну часів Хмельниччини написано багато творів: народні пісні (Чи не той то хміль), Т. Ш (Розрита могила), Тимон Заборовський - Трагедія " Богдан Хмельницький " Богдан Хмельницький — роман-трилогія Михайла

Старицького. Богдан

Хмельницький — роман-епопея Івана Ле. «Богдан Хмельницький» — книга сучасної письмненниці О. І. Рогової., Ліна Костенко «Маруся Чурай», Н. Рибак «переяславська Рада»

8 Повість “Гола душа” — це сповідь жінки про її шлях у владу, викладається доля жінки, владної та вродливої жінки – Клеопатри Січкар, що (доля) розгортається за фатально незамінної участі мужчин у її апаратній кар’єрі. Чоловічі типажі подані саркастично, памфлетно, гротескно як втілення біологічно-чоловічої системи влади. Проблема “основного інстинкту” постає в повісті у вимірі “секс – кар’єра – душа”, адже "Оргазм. Сарказм. Маразм"--ключові слова для характеристики практично всіх героїв данної повісті.