- •Розумове виховання.
- •Завдання розумового виховання
- •Способи формування пізнавального інтересу.
- •3) На основі одержання знань, формування загальнонаукових умінь, навичок, культури розумової праці, формування пізнавального інтересу, інтелектуального розвитку формується науковий світогляд.
- •Шляхи розумового виховання.
3) На основі одержання знань, формування загальнонаукових умінь, навичок, культури розумової праці, формування пізнавального інтересу, інтелектуального розвитку формується науковий світогляд.
Світогляд людини - це стержень, що об’єднує навколо себе всі якості особистості. Якісна характеристика світогляду буде різна в залежності від життєвого досвіду і наукової підготовки людини. У світогляд входять: сукупність знань людини, система її поглядів, ставлення до середовища і інших людей, сукупність переконань.
Світогляд - специфічна форма свідомості людини, яка включає в себе систему знань, поглядів, переконань та ідеалів, в яких виражається її ставлення до розвитку природи, до суспільства, інших людей,її позицію і поведінку в різних сферах життя. Світогляд має свою структуру: знання, погляди, переконання, ідеали.
Знання - об’єктивний компонент світогляду, який являє собою систему наукових істин, які мають форму описово-констатуючого судження особистості. Знання пов’язані з осмисленням і розумінням об’єктивної сторін природних і суспільних явищ і в цьому складі можуть однаково розумітись будь-якою людиною. Наприклад, опис історичних подій.
Знання - знаряддя мислення. Оволодіння науковими знаннями - основа для вироблення в кожної людини наукового світогляду, але самі по собі знання не завжди визначають світогляд людини. Засвоєння основ знань, накопичених людством, значною мірою здійснюється в системі освіти, шляхом наслідування досвіду старших поколінь, самоосвіти. В процесі набуття знань у школяра формуються погляди, ставлення, переконання, ідеали.
Погляди - це судження, уявлення людини, пов’язані з тлумаченням тих чи інших природних чи суспільних явищ, вираження свого ставлення до них. Наприклад: знання - треба берегти природу, але це не значить, що людина не буде нищити її, більш дієвим є погляди, які показують негативне ставлення до тих людей, які гублять природу.
Звичайно погляди мають велике значення для світорозуміння і впливають на поведінку людини. Але прямого переходу від поглядів до правильних вчинків не завжди можна досягти. Іноді у людини погляди і судження бувають правильні, але вони не підкріплені відповідними діями і вчинками. Найбільш дієвим компонентом світогляду людини є її переконання.
Переконання - це сукупність глибоко осмислених і емоційно пережитих ідей, які визначають міцність життєвих позицій особистості, характер її діяльності і поведінки. Всяка ідея, як основа переконання людини являє собою глибоке пізнання істини і прагнень дотримуватись цієї істини у своєму житті. Переконання - це те, що людина глибоко осмислила, емоційно пережила і готова відстоювати за будь-яких умов.
Органічним компонентом світогляду є ідеал особистості.
Ідеали - усвідомлення найвищої досконалості, це те, що стає метою діяльності, життєвим прагненням особистості.
Необхідно розрізняти суспільний світогляд та індивідуальний світогляд.
1. Суспільний світогляд - система понять і уявлень про світ, які існують на даний час в суспільстві. К.Д.Ушинський зазначав: "...кожен клас, розпочинаючи з наймолодшого, повинен мати своє світосприймання, доступне вікові учнів... З кожним роком це світосприймання повинно поглиблюватись, розширюватись, поповнюватись".
Індивідуальний світогляд - відображає індивідуальний досвід формування кожною людиною свого власного уявлення про розвиток світу.
