
- •5.05130102 «Виробництво неорганічних речовин»
- •5.05130101 «Виробництво органічних речовин»
- •5.05130102 «Виробництво неорганічних речовин», Калуш, 2012, 40 с.
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 2
- •4.1. Відновні властивості сульфітної кислоти
- •4.2. Окисні властивості сульфітної кислоти
- •4.3. Відновні властивості натрій тіосульфату
- •4.5. Взаємодія натрій тіосульфату з йодом
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 3
- •4.3. Приготування 100 мл 0,3 м розчину із даної кислоти
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Отримання осаду сульфату барію («барієва каша»)
- •4.2. Взаємодія між солями
- •4. 3. Взаємодія між солями
- •4. 4. Взаємодія між солю та кислотою
- •4.5. Взаємодія кислот з основами ( нейтралізація)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •4. 1. Дослідження реакцій середовища розчинів солей
- •4. 2. Повний гідроліз солей
- •4. 3. Зміщення процесу гідролізу солей
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 6
- •4.1. Добування і порівняння властивостей галогеноводнів
- •4.2. Добування і вивчення властивостей солей гіпобромітної кислоти
- •4.3. Вивчення властивостей солей йодатної кислоти
- •4.4. Розчинність йоду у воді і спирті, в розчині калій йодиду
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 7
- •4.1. Одержання амоніаку і вивчення його властивостей
- •4.2. Відношення амоніаку до індикатору (лакмусу)
- •4.3. Відношення амоніаку до хлоридної кислоти
- •4.4. Термічний розклад солей амонію
- •4.5. Взаємодія солей амонію з лугами (якісна реакція на йон амонію)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 8
- •4.1. Адсорбційні властивості деревного вугілля
- •4.2. Абсорбційні властивості деревного вугілля
- •4.3. Добування і властивості вуглекислого газу
- •4.4. Добування карбонатної кислоти та її розклад
- •4.5. Добування карбонатів і гідрогенкарбонатів
- •4.6. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів
- •4.7. Гідроліз карбонатів і силікатів
- •4.8. Характерні реакції на карбонати і гідрогенкарбонати
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 9
- •4.1. Горіння заліза в кисні
- •4.2. Взаємодія цинку з сіркою
- •4. 3. Дія розведеної та концентрованої сульфатної кислоти на метали (мідь та цинк)
- •4.4. Дія розведеної та концентрованої нітратної кислоти на метали (мідь та цинк)
- •4.5. Дія розчину лугу на метали
- •4.6. Витіснення одних металів іншими з розчинів солей
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 10
- •4.1. Одержанняя і вивчення властивостей гідроксиду Цинку (іі)
- •4.3. Відновні властивості хлориду Стануму (іі)
- •4.4. Одержання і вивчення властивостей гідроксиду Плюмбуму (іі)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 11
- •4.1 Одержання і властивості гідроксиду Хрому(III)
- •4. 2. Гідроліз солей Хрому(III)
- •4.3. Відновні властивості сполук Хрому(III)
- •4.4. Рівновага в розчинах хроматів і біхроматів
- •4. 5. Добування і вивчення властивостей гідроксиду Мангану(II)
- •4.6. Вивчення впливу реакції середовища на окисні властивості перманганату Калію
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •4.1. Окисно-відновні властивості гідроксидів Fe(II), Co(II), Ni (II)
- •4.3. Добування та вивчення властивостей гідроксиду Феруму (iiі)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •3.1. Правила техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії
- •3.2. Токсичність неорганічних речовин і попередження отруєнь
- •Класифікація хімічних отрут
- •3.3. Хімічні опіки та їхнє попередження
- •Вміст аптечки першої допомоги
- •4. Література
3.2. Токсичність неорганічних речовин і попередження отруєнь
Хімічна лабораторія відноситься до приміщень, що становлять потенційну небезпеку отруєнь студентів.
Гострі отруєння виникають при впливі великих доз речовин протягом короткого часу. Гострі отруєння, як правило, залежать від цілком переборних причин. Ці причини зв’язані з організацією, дисципліною, тобто з заходами не потребуючих особливих матеріальних витрат. Лише менша частина отруєнь зв’язана з недосконалістю вентиляції.
Токсичність – це здатність речовин шкідливо впливати на життєдіяльність організмів. Токсичні речовини (отрути) це такі речовини, що проникають в організм, вступають у з’єднання з його тканинами і вже в невеликих кількостях викликають порушення їхньої нормальної діяльності. Хімічні отрути – це ті отруйні речовини, з якими студент стикається на лабораторному занятті і які при неправильній організації праці і відсутності санітарно-технічних мір можуть зробити шкідливий вплив на здоров’я людини.
За ступенем впливу на організм шкідливі речовини підрозділяються на чотири класи: надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірковано небезпечні, малонебезпечні.
Класифікація хімічних отрут
Класифікація отрут по їх токсичній дії:
Нервові – вуглеводні, спирти жирного ряду, анілін, сірководень, тетраетилсвинець, трикрезилфосфат, амоніак, фосфорорганiчнi речовини й ін. (викликають розлад функцій нервової системи, м’язові судороги, параліч).
Дратівні - хлор, амоніак, диоксид сірки, випари кислот, оксиди нітрогену, фосген, дифосген, ароматичні вуглеводні й ін. (уражають верхні і глибокі дихальні шляхи).
Припікальну і дратівну дію на шкіру і слизові оболонки – неорганічні кислоти, луги, деякі органічні кислоти, ангідриди й ін. (уражають шкірні покриви з утворенням наривів, виразок).
Ферментні – синильна кислота і її солі, миш’як і його з’єднання, солі ртуті (сулема), фосфорорганічні сполуки (порушують структуру ферментів, деактивують їх).
Печіночні – хлоровані вуглеводні, бромбензол, фосфор, селен (викликають структурні зміни тканини печінки).
Кров’яні – оксид вуглецю, гомологи бензолу, ароматичні смоли, свинець і його неорганічні сполуки й ін. (блокують ферменти, що беруть участь в активації кисню, взаємодіють з гемоглобіном).
Мутагени – етиламін, оксид етилену, деякі хлоровані вуглеводні, сполуки свинцю, ртуті й ін. (впливають на генетичний апарат клітки).
Алергени – деякі сполуки нікелю, багато похідних піридину, алкалоїди й ін. (викликають зміни в реактивній здатності організму).
Спільна дія ряду токсичних речовин на організм може призводити або до пораження, або до сумарного (адитивного) ефекту. Однак необхідно враховувати, що сумарний вплив деяких речовин не завжди носить адитивний характер: одні речовини взаємно підсилюють свою дію – синергісти, інші послаблюють – антагоністи.
При отруєнні потерпілому потрібно надати першу допомогу до прибуття лікаря. Для цієї мети у лабораторії повинна знаходитися спеціальна аптечка.
При наданні допомоги перша і необхідна умова - це винести потерпілого на чисте повітря. Методи лікування отруєнь визначаються і призначаються тільки лікарями.
Додаток 3