
- •5.05130102 «Виробництво неорганічних речовин»
- •5.05130101 «Виробництво органічних речовин»
- •5.05130102 «Виробництво неорганічних речовин», Калуш, 2012, 40 с.
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 2
- •4.1. Відновні властивості сульфітної кислоти
- •4.2. Окисні властивості сульфітної кислоти
- •4.3. Відновні властивості натрій тіосульфату
- •4.5. Взаємодія натрій тіосульфату з йодом
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 3
- •4.3. Приготування 100 мл 0,3 м розчину із даної кислоти
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Отримання осаду сульфату барію («барієва каша»)
- •4.2. Взаємодія між солями
- •4. 3. Взаємодія між солями
- •4. 4. Взаємодія між солю та кислотою
- •4.5. Взаємодія кислот з основами ( нейтралізація)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •4. 1. Дослідження реакцій середовища розчинів солей
- •4. 2. Повний гідроліз солей
- •4. 3. Зміщення процесу гідролізу солей
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 6
- •4.1. Добування і порівняння властивостей галогеноводнів
- •4.2. Добування і вивчення властивостей солей гіпобромітної кислоти
- •4.3. Вивчення властивостей солей йодатної кислоти
- •4.4. Розчинність йоду у воді і спирті, в розчині калій йодиду
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 7
- •4.1. Одержання амоніаку і вивчення його властивостей
- •4.2. Відношення амоніаку до індикатору (лакмусу)
- •4.3. Відношення амоніаку до хлоридної кислоти
- •4.4. Термічний розклад солей амонію
- •4.5. Взаємодія солей амонію з лугами (якісна реакція на йон амонію)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 8
- •4.1. Адсорбційні властивості деревного вугілля
- •4.2. Абсорбційні властивості деревного вугілля
- •4.3. Добування і властивості вуглекислого газу
- •4.4. Добування карбонатної кислоти та її розклад
- •4.5. Добування карбонатів і гідрогенкарбонатів
- •4.6. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів
- •4.7. Гідроліз карбонатів і силікатів
- •4.8. Характерні реакції на карбонати і гідрогенкарбонати
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 9
- •4.1. Горіння заліза в кисні
- •4.2. Взаємодія цинку з сіркою
- •4. 3. Дія розведеної та концентрованої сульфатної кислоти на метали (мідь та цинк)
- •4.4. Дія розведеної та концентрованої нітратної кислоти на метали (мідь та цинк)
- •4.5. Дія розчину лугу на метали
- •4.6. Витіснення одних металів іншими з розчинів солей
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 10
- •4.1. Одержанняя і вивчення властивостей гідроксиду Цинку (іі)
- •4.3. Відновні властивості хлориду Стануму (іі)
- •4.4. Одержання і вивчення властивостей гідроксиду Плюмбуму (іі)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •Лабораторна робота № 11
- •4.1 Одержання і властивості гідроксиду Хрому(III)
- •4. 2. Гідроліз солей Хрому(III)
- •4.3. Відновні властивості сполук Хрому(III)
- •4.4. Рівновага в розчинах хроматів і біхроматів
- •4. 5. Добування і вивчення властивостей гідроксиду Мангану(II)
- •4.6. Вивчення впливу реакції середовища на окисні властивості перманганату Калію
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •4.1. Окисно-відновні властивості гідроксидів Fe(II), Co(II), Ni (II)
- •4.3. Добування та вивчення властивостей гідроксиду Феруму (iiі)
- •Дотримуйтесь правил техніки безпеки!
- •Бажаємо успіху
- •3.1. Правила техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії
- •3.2. Токсичність неорганічних речовин і попередження отруєнь
- •Класифікація хімічних отрут
- •3.3. Хімічні опіки та їхнє попередження
- •Вміст аптечки першої допомоги
- •4. Література
3.1. Правила техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії
Робота з невеликими кількостями хімічних речовин знижує можливість нещасних випадків до мінімуму, але не виключає їх повністю. Тому кожному працюючому в хімічній лабораторії потрібно знати і суворо виконувати всі правила техніки безпеки. При всіх роботах потрібно дотримуватись обережності. Пам`ятайте, що неакуратність, неуважність, недостатнє знання властивостей речовин, з якими ведеться робота, можуть призвести до нещасного випадку. Під час роботи в лабораторії загальної та неорганічної хімії завжди треба дотримуватись чистоти; не допускати контакту речовин із шкірою, не доторкатись забрудненими руками шкіри обличчя і очей, не приймати їжу під час роботи.
При роботі з металічним натрієм потрібно різати натрій на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем; не кидати обрізки натрію в раковину, а - в стакан, де він зберігається під шаром безводного гасу. Поміщати кусники натрію в суху пробірку, уникати проведення реакції з металічним натрієм на киплячій водяній бані. Залишки натрію в реакційному посуді ліквідовують, розчиняючи їх у етиловому спирті.
Якщо при проведенні досліду розбився термометр і розлилась ртуть, її потрібно зібрати за допомогою спеціальної пастки. Найменші частинки ртуті збирають щіточкою, а місце посипають сіркою. Поверхню стола чи підлоги, на якій була ртуть, ретельно змочують 20%- ним розчином ферум (ІІІ) хлориду.
Нагрівати речовину в пробірці слід поступово, направляючи отвір пробірки в сторону від себе і від працюючих поруч, оскільки внаслідок часткового перегріву може відбутись викид речовини. Не нахилятись над пробіркою, в якій кипить рідина.
Нюхати які-небудь речовини в лабораторії з отвору посудини забороняється. Слід легким помахом руки наганяти газ чи пару речовини в бік органу нюху, легко вдихаючи її носом. Ніякі речовини в лабораторії не пробувати на смак. Всі досліди з сильно пахучими, а також з отруйними речовинами (наприклад, бромом) проводити у витяжній шафі, не відкриваючи при цьому дверці більше, ніж на 1/3 робочої мітки.
Розчиняти сульфатну кислоту у воді, доливаючи кислоту до води по краплях, весь час перемішуючи розчин. Розлиті кислоти або луги засипати піском, нейтралізувати і тільки після цього проводити прибирання. Розбите скло збирати за допомогою щітки і лопатки.
При роботі з газовідвідною трубкою прибрати пальник з-під пробірки з реакційною сумішшю можна лише тоді, коли кінець газовідвідної трубки, занурений у рідину, видалений з неї. Якщо прибрати пальник завчасно, то рідину засмокче в реакційну пробірку і може відбутися розбризкування реакційної суміші на обличчя і руки.
Приступаючи до роботи, необхідно заздалегідь вивчити властивості речовин, що використовуються. Не можна виливати в раковини залишки хімічних реактивів. Зливайте ці речовини у спеціальні склянки, поміщені у витяжній шафі. Не можна вливати гарячі рідини в товстостінний посуд.
Працювати з концентрованими розчинами кислот слід у витяжній шафі, при цьому уникати вдихання парів, берегти очі, шкіру рук. Якщо в лабораторії з якоїсь причини пролилась велика кількість легкозаймистої рідини, то необхідно погасити всі пальники і вимкнути електронагрівальні прилади, відкрити вікна і засипати пролиту рідину піском. Після повного усмоктування рідини, масу збирають пластмасовим совком у відро і виносять у безпечне місце для спалювання. Не можна нагрівати рідину в колбі, яка щільно закоркована. Забороняється затягувати ротом в піпетки розчини кислот, основ і солей. Наповняти піпетки треба за допомогою гумової груші. Не можна виносити з лабораторії посуд і реактиви.
Слід надавати великої уваги також зовнішньому вигляду студента і його поведінці в лабораторії. Студент повинен приходити в лабораторію у білому халаті, маючи на собі мінімум синтетичного легкозаймистого одягу. Потрібно мати з собою хустинку або рушничок. У лабораторії не можна приймати їжу.
Додаток 2