2.Територіальний моніторинг за об’єктами процесами і системами захисту та ліквідації нс.

Моніторингом надзвичайних ситуацій називається - система спостережень, оцінок, прогнозування стану і змін на потенційно небезпечному виробничому або природному об’єкті.

Мета моніторингу — виявлення критичних ситуацій і факторів, що можуть спричинити НС на потенційно-небезпечному об’єкті, прогнозування і попередження про можливі його зміни, розробку науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Моніторинг здійснюватиметься за допомогою двох типів автоматизованих систем контролю. Для природних об’єктів це, здебільшого, будуть пасивні системи, які відслідковуватимуть появу передвісників НС і зможуть подати попереджувальні повідомлення.

Для потенційно небезпечних виробничих об’єктів необхідно створювати системи забезпечення рівня безпеки, що можуть не тільки виробляти попереджувальні повідомлення, але і керувати заходами по ліквідації аварійних ситуацій або, принаймні їх наслідків.

Для своєчасного виявлення загрози виникнення НС в державі діє система спостереження і лабораторного контролю, що формується відповідними органами державної виконавчої влади. Система поєднана лише за назвою, а насправді вирішує суто відомчі завдання і лише у разі виникнення надзвичайної ситуації починає працювати на єдиний координуючий орган - Штаб Цивільної оборони.

Основні складові загальнодержавного моніторингу НС:

-сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів (здійснюється НАН, Міноборони, Держбуд);

-прогноз вихідних подій ініціюючих НС гідрометеорологічного характеру (Держкомгідромет);

-екологічний моніторинг ( здійснюється екологічними структурами, санепідемстанціями);

-соціально-гігієнічний моніторинг і санітарно-епідемічний нагляд (здійснюється установами МОЗ);

-моніторинг техногенних обєктів і прогноз аварійності (здійснюється структурами промислової безпеки, атомного регулювання, а також наглядовими органами у складі ЦОВВ відповідно до галузі економіки);

-моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів (здійснюється силовими структурами);

- моніторинг стану готовності до дій у НС (здійснюється МНС)

Поєднання системи ускладнюється недостатнім технічним обладнанням структур, що входять до неї, недоліками в мережі зв'язку та відсутністю сучасних технічних засобів обміну комп’ютерною інформацією.

Інформаційна система управління (моніторинг)

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

ОЦІНКА ФАКТИЧНОГО

СТАНУ

РЕГУЛЮВАННЯ І

КОНТРОЛЬ СТАНУ ОБ’ЄКТА

ПРОГНОЗУВАННЯ

СТАНУ

ОЦІНКА ПРОГНОЗОВА-

НОГО СТАНУ

Б лок - схема системи моніторингу

Блоки "Спостереження" та "Прогнозування" тісно пов'язані між собою, так як прогнозування стану, моделі надзвичайної ситуації можливий лише при наявності репрезентивної інформації про фактичний стан (прямий зв'язок). Побудова прогнозу, моделі НС, з однієї сторони це знання закономірностей зміни в стані об’єкту, наявність схеми розвитку (моделі) НС і можливостей математичного розрахунку. З другої сторони, направленість прогнозу в значній мірі повинна визначати структуру і склад спостереження (зворотній зв'язок).

Дані, що характеризують стан навколишнього середовища, одержані в наслідок спостережень чи прогнозу, повинні оцінюватись у відповідності від того, в якій галузі діяльності вони використовуються. При оцінці враховують і можливі збитки від стихійного лиха, вибирають оптимальні умови для діяльності людини, визначають існуючі економічні, екологічні резерви. При такому роді оцінки підпорядковуємо знання допустимих навантажень на навколишнє середовище.