Ііі. Будова словникових статей

3.1. Лексичний склад Словника

До реєстру Словника внесено:

1. Активну лексику української літературної мови, віддзеркалену і зафіксовану в усіх різновидах красного письменства, наукових, релігійних, науково-популярних і публіцистичних працях та най­уживанішу пасивну лексику творів української літератури, а також лексику народних пісень, історичних дум, казок, переказів, при­слів'їв, приказок тощо.

2. Терміни і номенклатурні слова, що широко вживаються у пи­семній та усній мові, у популярних виданнях, пресі, увійшли до під­ручників з відповідних дисциплін загальноосвітньої середньої шко­ли, вузів тощо (асфальт, бестселер, бетбн, газ, детоніція, електрокар­діограма, інтеграція, інтервент, інтернет, космонавт, ракета, університет).

3. Загальновідомі назви народів (українці, білоруси, болгари, нім­ці, шведи, китайці); назви племен (поляни, древляни, кривичі, в'ятичі, чудь, інки) та ін.

4. Поширені і засвідчені джерелами назви людей за назвою міста або місцевості проживання (львів'янин, полтавець, галичанин, верховинець, волиняк).

5. Слова на позначення характерних предметів або явищ, пов'я­заних із національною специфікою різних народів і держав (кумис, кишлак, курултай, богдихан, самурай); слова на позначення понять, пов'язаних із подіями світової історії (рабовласник, феодал, кайзер, марксизм, революція, експропріація, гітлеризм, комуніст).

6. Слова історичного фонду, що свого часу належали до широ­ковживаних (сатрап, царат, більшовик, куркуль, колгосп, комсомол, трудодень); слова на позначення різних предметів давнього побуту (мушкет, коряк, шеляг, кунтуш, кучма).

7. Широковживані складноскорочені слова (завгосп, виконроб, гестапо, головнокомандувач); складні лексичні одиниці (жовто-блакитний, рахат-лукум); літерні скорочення (НАТО, ЦРУ, ПТУ тощо).

8. Продуктивні в словотворенні частини складних слів (гідро..., кріо..., теле...).

9. Зменшені, пестливі, збільшені, зневажливі слова (сонечко, струмочок, річище, громаддя, катюга, мудак, комуняка).

10. Найвідоміші у вжитку слова, пов'язані з релігійними поняттями (Біблія, церква, кляштор, літургія, панікадило, потир, мечеті намаз, панотець, мулла, рабин).

11. Найуживаніші архаїзми (десниця, ланіти, супостат, верип всує).

12. Лексичні діалектизми, зафіксовані у літературних творах <чі' ка, стрий, вуйна, гачі, хосенний, сопух, принці).

13. Терміни:

а) математичні (бісектриса, визначник, діаметр, диференціал, інтеграл);

б) фізичні (ентропія, ентальпія, інерція, діамагнетизм, ват, вебер, ньютон, фарад, кулон, ампер, ом, вольт);

в) пов'язані з астрономією і космонавтикою (парсек, пульсари, квазари, колапс, абляція, ракетоносій);

г) назви всіх хімічних елементів і їхніх простих речовин (Гідрон водень, Оксиген, кисень, озон, Меркурій, ртуть), найважливіших хімічні сполук (вода, пероксоводень, гідразин, нітрит, бензен), лікарських препаратів (стрептоцид, аспірин, валідол, промедол, кодеїн, ністатин), мінеральних добрив (карбамід), вибухових речовин (амонії, тротил, гексоген), хімічних реакцій, процесів, приладів і апаратів (ректифікація, дегідратація, каталіз, автокаталіз, колба, тигель, реактор);

ґ) назви геологічних наук, процесів, утворень, порід, мінералі руд (тектоніка, вулканологія, стратиграфія, ефузія, пегматит, сієн магнетит, датоліт, цинобра);

д) назви біологічних видів (сосна, люцерна, бабуїн, гепард, радіолярії);

є) назви, пов'язані з фізіологією і медицині (овуляція, гемофілія, інсульт, грець, пієлонефрит, трепанація, катетер);

ж) технічні й виробничі терміни (двигун, вантажівка, вальцювати, цегельня);

з) військові терміни (однострій, скоростріл, дивізіон, крюйт-камера, бундесвер, бомбардувальник);

и) мовознавчі й літературознавчі терміни (лексика, морфема, фонетика, гекзаметр, хорей, ямб, сонет), пов'язані з мистецтвом (зодчий, скульптура, бандура, бельканто, маестро, вокальний, трембіта, хабанера) та багато інших.