Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод для практ.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
268.29 Кб
Скачать

Практичне заняття №3

Тема: Основні виробничі фонди.

План заняття:

  1. Поняття, класифікація і структура основних фондів.

  2. Облік і оцінка основних фондів.

  3. Спрацювання та амортизація основних фондів.

  4. Методи нарахування амортизації.

  5. Відтворення основних фондів. Джерела фінансування.

  6. Показники ефективності використання, фізичного стану та руху основних фондів.

  7. Виробнича потужність підприємства та шляхи поліпшення її використання.

Тести: 1. Виробничі фонди підприємства поділяються на основні та оборотні залежно від:

  1. тривалості кругообігу;

  2. способу перенесення своєї вартості в процесі виробництва;

  3. умов оновлення;

  4. усі відповіді правильні.

2. У процесі виробництва основні фонди підприємства:

  1. змінюють свою споживчу вартість;

  2. зберігають свою споживчу вартість;

  3. повністю втрачають споживчу вартість;

  4. взагалі її не мають.

3. Основні фонди числяться на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування за:

  1. первісною вартістю;

  2. відновною вартістю;

  3. повною (первісною і відновною) вартістю;

  4. залишковою вартістю;

  5. ліквідаційною вартістю.

4. Співвідношення окремих видів (груп) основних фондів, у відсотках до їхньої загальної вартості на підприємстві, визначає наступну структуру засобів праці:

  1. технологічну;

  2. елементну;

  3. групову;

  4. галузеву;

  5. відтворювальну.

5. Рівень фізичного спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають:

  1. за фактичним строком служби;

  2. за оптимальним строком служби;

  3. за питомою вагою перенесеної вартості;

  4. за питомою вагою списаних основних фондів.

6. Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на активну і пасивну частини:

  1. паспортна продуктивність;

  2. цільове призначення;

  3. рівень прибутковості;

  4. ступінь спрацювання;

  5. характер участі у виробничих процесах?

7. Амортизація основних фондів — це:

  1. спрацювання основних фондів;

  2. процес перенесення вартості основних фондів на собівартість продукції, що виготовляється;

  3. відтворення основних фондів;

  4. витрати на утримання основних фондів.

8. Середньорічна вартість основних фондів підприємства розраховується на основі:

  1. величини власних основних фондів за первісною вартістю;

  2. величини власних основних фондів за залишковою вартістю;

  3. величини власних і орендованих основних фондів за первісною чи відновною вартістю;

  4. величини орендованих основних фондів за залишковою вартістю.

9. Коефіцієнт співвідношення активної та пасивної частин основних фондів підприємства характеризує:

  1. рівень фондоозброєності праці;

  2. рівень прогресивності основних фондів;

  3. інтенсивність використання;

  4. вихідну потужність підприємства.

10. Фондовіддача - це показник, який визначає:

  1. величину основних фондів на одиницю виготовленої продукції;

  2. рівень використання оборотних фондів підприємства;

  3. випуск продукції на одну гривню основних фондів;

d) ефективність відтворення усієї сукупності засобів праці.

Задача № 1

Вартість ОВФ на початок року складала 49253 грн., на кінець року – 55394 грн. У звітному році введено основних фондів на суму 6511 грн. Розрахувати коефіцієнти оновлення, вибуття та приросту ОФ.

Задача № 2

Виробничі фонди фірми на початок року становили 6894563 грн. В березні фірма придбала нові фонди на суму 245000 грн., а першого жовтня вивела з експлуатації фізично спрацьовані основні фонди вартістю 867354 грн. В розрахунковому році обсяг виробництва продукції склав 30560000 грн., а рівень рентабельності продукції – 17%. Визначити обсяг випуску продукції та розмір прибутку на 1 грн. вартості основних фондів.

Задача №3

Визначити коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, якщо відомо, що у цеху встановлено 20 токарних, 8 фрезерних, 10 свердлильних верстатів. Річна виробнича програма цеху складає по токарним роботам 60000 машино-годин, по фрезерним – 15000, по свердлильним – 18000 машино-годин. Токарні та фрезерні станки працюють у 2 зміни, свердлильні – в 1 зміну. Токарні та фрезерні станки ремонтуються по 365 годин кожний, свердлильний – по 276 годин. В році 250 робочих днів, тривалість зміни – 8, 2 години.