ТЕМА: ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

МЕТА:

• з'ясувати суть понять «права», «свободи» і «відповідальність»;

• опрацювати міжнародні правові документи щодо прав людини і прав дитини;

• ознайомитися з механізмом захисту прав людини; розкрити особливу роль прав і свобод людини у відносинах людини і держави, значення захисту прав людини і громадянина;

• спонукати студентів до активного мислення; розвивати вміння учнів аргументовано обстоювати власну точку зору, працювати в групі;

• виховувати активну політичну позицію студентів; роз'яснювати цінності надбань демократії в Україні.

Тип заняття: шкільна лекція, засвоєння нових знань.

Ключові поняття і терміни: «права», «свободи», «обов’язок », «відповідальність», «покоління прав».

Література:

1. Конституція України

2. Шпиталенко Г.А., Шпиталенко Р.Б. Основи правознавства. – К., 2006, с.61-66.

3. Нор В., Стецюк П. Конституція України – основний закон України в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник з основних положень Конституції України. – Львів-Київ, 1996.

Студенти повинні знати, вміти:

• розуміти поняття «права людини»;

• характеризувати еволюцію уявлень про права людини;

• аналізує покоління прав людини та історичну зумовленість виникнення перших документів, що фіксують права людини;

• порівнювати загальне і відмінне у правах і свободах людини;

• аналізувати та висловлювати свою думку щодо основних свобод громадянина;

• пояснювати права громадянина і права людини як невід’ємні і набуті;

• розрізняти фундаментальні і громадянські права;

• застосовувати на прикладах право людини на вибір;

• висловлювати судження щодо толерантності та свободи віросповідання;

• оцінювати ступінь демократичності суспільства і держави відносно гарантованості громадянських і політичних прав і свобод;

• тлумачити права людини як норму життєдіяльності і розвитку індивідуальних якостей особистості;

• вміти використовувати власні права і розуміє власну відповідальність перед суспільством, що забезпечило його правами;

• зіставляти власну відповідальність за свої вчинки і дотримання прав.

Домашнє завдання: Сутність стосунків між людиною та державою. Дотримання прав і відповідальність.

ПЛАН:

1. Права людини в історії людства.

2. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.

3. Поняття прав і свобод людини.

4. Покоління прав людини.

5. Права та відповідальність людини і громадянина.

6. Відповідальність держави перед людиною.

1. Права людини в історії людства.

►► Вправа «Асоціації»

Запишіть свої асоціації щодо терміна «права». Ці слова мають починатися з букв, які складають саме це слово.

Порядок

Рівність

Актуальність

Взаєморозуміння

Активність

Демократичне суспільство, демократична держава нерозривно пов'язані з поняттями прав і свобод людини. Кожен із вас у повсякденному житті напевно вимовляли слова «я маю право», «це моє право», «права людини».

►► Метод «Мозковий штурм»

1-ша група — придумують і записують 1-2 речення зі словами «права людини».

2-га група — закінчують словосполучення «Я думаю, що права людини — це...» (...можливість людини мати певні матеріальні, соціальні, культурні і духовні блага, які необхідні їй для нормального існування).

3-тя група — назвуть 1-2 причини, які можуть переконати іншу людину знати свої права.

Як бачимо, права необхідні заради самої людини, права і свободи є запорукою повноцінного і безпечного життя людини. Тому всі повинні їх добре знати.

Теорія права і правова практика розрізняють поняття «права людини» і «права громадянина». У першому випадку йдеться про права, пов'язані із самою людською істотою, її існуванням і розвитком. Людина (як суб'єкт прав і свобод) тут виступає переважно як фізична особа. За Конституцією України, до цього виду прав належать право на життя (ст. 27), право на повагу до гідності людини (ст. 28), право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29), право на невтручання в особисте і сімейне життя (ст. 32) тощо.

Щодо прав громадянина, то вони зумовлені сферою відно­син людини з суспільством, державою, їхніми інституціями. Основу цього виду прав становить належність людини до держави, громадянином якої вона є.

2. Еволюція уявлень про права людини в історії людства.

1) Права формувались як результат пошуку взаємовідносин між окремими людьми, між індивідом і спільнотою. У правах людини відбивалися моральні, естетичні , релігійні , культурні та інші правила-норми.

2) Ідея прав людини виникла у V–І V с т. до н.е. у стародавніх Афінах і Римі. Громадянин свого полісу – держави –мав перед своєю державою певні обов’язки, але наділявся й деякими правами.

3) В епоху середньовіччя англійська аристократія робить крок що до обмеження всевладдя короля. Так, у 1215 р. була прийнята Велика хартія вольностей, яка закріпила положення про те, що вільну людину можна покарати лише за вироком суду.

4) Закон, прийнятий в Англії у 1679 р., закріпив гарантії недоторканності особистості та інші важливі положення з прав людини. Білль про права 1689 р. закріпив свободу виборів до парламенту та право на подання петиці й народу королю.

5) Учення про природні права людини, розвинуті Т. Пейном і Т. Джефферсоном, були закріплені у Декларації прав Вірджинії 1776 р., на далі розвинуті у Декларації незалежності США 1776 р. Перші десять поправок до Конституції США, відомі як Білль про права США, розширили перелік законодавчо закріплених прав і свобод.

6) Ідеї природних та невід’ємних прав людини, розвинуті вченими епохи просвітництва Ж.-Ж. Руссо, Т. Гоббс ом, Ш.Л. Монтеск’є, стали могутнім фактором Французької революції , яка створила Декларацію прав людини і громадянина 1789 р.