Оформлення курсової роботи
Курсова робота оформляється відповідно до ДОСТ 7,32-81 “Звіт про науково-дослідницьку роботу. Загальні правила і вимоги до оформлення”. ДОСТ 2.105-68 “Загальні вимоги до текстових документів”. ДОСТ 2.106-68 “ЕСКД текстові документи”.
Роботу необхідно виконувати на стандартному папері розміром (210-297 мм); написана пастою ябо чорнилом синього чи чорного кольору, державною мовою.
Поля на аркушах необхідно залишати наступні: ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – 20 мм. Терміни: “План”, “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список літератури”, “Додатки”, друкуються або пишуться великими літерами симетрично до тексту. Заголовки параграфів пишуться маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. В кінці заголовка крапка не ставиться. Між заголовком та текстом залишається відстань у 3-4 інтервали. Кожну структурну частину (розділ) необхідно починати з нової сторінки. Між параграфами залишати місце у 2-3 інтервали. І заголовок, і текст повинні розміщуватись на одній сторінці. Текст перед таблицею необхідно закінчувати крапкою в кінці речення.
Нумерація. Робота нумерується в правому верхньому куті аркуша, арабськими цифрами без будь-яких позначок (крапка, риска).
Титульний лист і план не нумеруються, але враховуються, нумерацію починати із сторінки “Вступ” і проставляється цифра 4.
Номер розділу проставляється після слова “Розділ” арабською цифрою, без крапки посередині сторінки. З нового рядка пишеться назва розділу з великої літери.
Параграфи нумеруються по ходу роботи в кожному розділі, першою цифрою позначається номер розділу, другою – номер параграфу, між ними ставиться крапка (наприклад, 1.1, 1.2). У тому ж рядку пишеться назва параграфу.
Будь-які ілюстрації (схеми, графіки, фотографії) і таблиці подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначаються словом “рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, спочатку проставляється номер розділу, а після крапки порядковий номер ілюстрації. Наприклад: 1.3 (третій рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні записи розміщуються під ілюстрацією.
Таблиці нумеруються в правому верхньому куті, над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 2.2” (друга таблиця другого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, то вона нумерується за встановленим порядком.
В разі переносу частини таблиці на іншу сторінку, слово “Таблиця” і її номер вказувати один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами писати “Продовження таблиці” і вказувати номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 2.2”.
Формули у курсовій роботі нумеруються в тому ж порядку, що й таблиці, тобто біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.2) (друга формула третього розділу).
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними.
Таблиці – оформлення цифрового матеріалу роботи. Таблиця повинна бути озаглавненою, назва розміщується посередині над таблицею симетрично до тексту. Назва “Таблиця” починається з великої літери, не підкреслюється. Сама таблиця розміщується після згадування про неї по тексту, так щоб було зручно її проглядати, не повертаючись у зворотньому напрямку.
Формули – пояснення значень символів і числових коефіцієнтів необхідно подавати безпосередньо під формулою, в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту треба подавати з нового рядка, одразу після формули зазначається слово “де”, без двокрапки.
Посилання. Виконуючи курсову роботу студенту необхідно робити посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які наводяться в роботі. Слід також робити посилання щодо ідей та висновків на основі яких автор розробляє проблеми, ставить задачі, вирішує питання пов’язані з темою, що досліджуються. Виконання таких посилань дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність цитати, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Бажано посилатись на останні видання публікацій, а більш ранні використовувати в разі, якщо певний матеріал до останніх публікацій не увійшов.
Якщо в роботі використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статтей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланнях необхідно точно вказати номер джерела, друга – номер сторінки, у квадратних дужках. Наприклад: [5,27]. Цифра “5”— це номер джерела, з якого використаний матеріал і який у списку літератури зазначений під цим номером.
Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, “рис. 1.2.” Перша цифра вказує на розділ, друга – на номер у цьому розділі.
Якщо у роботі присутні таблиці, то по тексту обов’язково вказується посилання на таблиці, слово “таблиця” у тексті пишеться скорочено, наприклад: в”табл.2.2.” В разі повторного посилання на ілюстрацію чи таблицю необхідно вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див.табл.1.4.”
Оформлювати список використаних джерел можна двома способами:
у порядку появи посилань по тексту (найбільш зручний спосіб);
в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Відомості про джерела, що включені до списку, необхідно подавати згідно вимогам державного стандарту з обов’язковим наведенням назв.
Книги та брошури подаються у такому порядку: прізвище та ініціали автора; назва джерела; місто, де воно видане; назва видавництва; рік видання; кількість сторінок. Наприклад: Кривенко К. Т. Політична економія. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2001. –508 с.
Статті, опубліковані у збірниках статтей, журналах чи газетах подаються у такому порядку: автор статті; її назва; назва збірника (газети, журналу); рік видання; номер журналу(газети); сторінки на яких розміщена стаття. Наприклад: Якуненко Н. Аналіз рівня і структура доходів та виплатів населення України // Україна: аспекти праці. – 2001. – №1. – С. 12-17.
Список літератури повинен включати не менше 20 джерел, обов’язково використовувати статті періодичних економічних видань за останні 3-5 років, законодавчу та нормативну літературу.
Бібліографічний опис роблять мовою оригінала книги. Приклад оформлення використаної літератури див. додаток В, Д.
Додатки подаються як продовження роботи, після списку використаних джерел, розміщуються у порядку появи посилань у тексті роботи.
Кожний додаток починається з нової сторінки, має заголовок написаний у горі малими літерами, з першої великої симетрично, відносно тексту сторінки. Посередині сторінки над заголовком малими літерами з першої великої пишеться слово “Додаток А”, а далі кожний додаток позначається великою літерою алфавіту (Б, В, Г і т. д.).
Вимоги до оформлення роботи
Курсова робота зброшуровується у такій послідовності:
титульний аркуш (див. зразок додатку А) або готовий можна придбати на кафедрі;
аркуш для рецензії (придбати на кафедрі);
план роботи (див. зразок додаток Б);
вступ;
основна частина (за розділами);
висновки;
список літератури (див. зразок в додатку В, Д);
додатки.
Нумерація сторінок визначається від титульного аркушу до додатків.
Виконана в такому порядку робота здається на перевірку і рецензування науковому керевнику.
Рецензування і захист роботи
Рецензування роботи здійснює або науковий керівник, або викладач кафедри призначений рецензентом роботи. Всі зауваження, які визначає рецензент по ходу перевірки роботи, він записує на полях іншим кольором пасти чи чорнила ніж написана робота, щоб студенту було відразу видно ці зауваження. Якщо робота мало чим відповідає обраній темі, не розкриває питання, або несе багато грамотичних помилок, то в рецензійному листку це відображається. Робота в такому разі повертається студенту на доопрацювання, оговорюється термін повторної здачі роботи. У разі, якщо робота виконана з урвхуванням всіх вимог, то рівень її виконання відображається у рецензійному листі, де вказано бали за всі види роботи, а в результаті підраховуються бали, які дають кінцеву оцінку.
Захист курсової роботи здійснюється у відповідності із графіком (див. додаток Ж), приймається комісією мінімум з 2-х викладачів. Курсова робота подається студентом членам комісії, які проглядають роботу і рецензію, а студенту надається можливість коротко охарактеризувати свою тему, описати зауваження рецензії і дати на них відповідь чи аргументувати свою точку зору. Потім студент повинен відповісти на питання, які будуть поставлені членами комісії чи присутніми при захисті іншими студентами. Дана процедура дає можливість з’ясувати:
глибину знань студента по темі курсової роботи;
знання економічної літератури та вміння працювати з нею;
знання студентом основних законів України, особливо тих статтей, що стосуються економічних питань, указів, рішень, постанов та інших документів, які формують економіку держави;
ступінь розуміння і усунення зауважень по роботі. Під час захисту студент повинен підтвердити оцінку рецензента, тому комісія, враховуючи рівень захисту курсової роботи студентом, може зберегти оцінку рецензента, дещо понизити чи підвищити її.
Додаток А
Міністерство освіти і науки України
Криворізький технічний університет
Кафедра економічної теорії
та підприємництва