13. Виробничо-господарська діяльність фг

Здійснення виробничо-господарської діяльності ФГ провадиться на засадах самоокупності, самофінансування і прибутковості. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів та інших джерел, не заборонених законодавством. Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво с\г продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, у т. ч. іноземних. Фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

14. Паювання майна ксп (колективних сільськогосподарських підприємств)

Право на майновий пай у КСП мають усі члени його трудового колективу - працюючі, пенсіонери за віком, інваліди, незалежно від того, де вони працюють і які функції виконують: працівники полів, ферм, переробних цехів, обслуговуючих виробництв, керівники, спеціалісти, а також зайняті в об'єктах соціально-побутової сфери. Такого права можуть набути також колишні члени колективного господарства у випадку їх повернення на роботу в ньому і поновлення у членстві. Процедура реформування КСП обов'язково передбачає затвердження загальними зборами Положення про паювання майна як внутрішньогосподарського локального акту підприємства. Процедура передбачає складання плану розподілу майна пайового фонду та ін. майна КСП, уточнення розміру індивідуальних майнових паїв членів КСП, їх перерахунок. Далі затверджується акт розрахунку пайового фонду, структура пайового фонду та план розподілу пайового фонду. Після цього членам, які забажали вийти з КСП, виплачується чи передається частина майна підприємства, яка припадає на їхні паї, а інші члени можуть створити нове агроформування на базі належних їм часток у майні колишнього КСП.

15. Ліквідація та реорганізація сільськогосподарських кооперативів

Кооператив може реорганізуватися (шляхом злиття, приєднання, виділення, розподілу, перетворення) в підприємства інших форм господарювання за рішенням загальних зборів (засновників) у порядку, визначеному статутом. З моменту реорганізації кооператив припиняє свою діяльність. Всі його права та обов'язки переходять до правонаступника чи правонаступників. Ліквідація кооперативу здійснюється ліквідаційною комісією, призначеною органом, що прийняв рішення про ліквідацію (загальні збори членів кооперативу; суду або господарського суду). З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління кооперативом. Майно кооперативу, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу пропорційно вартості їх паю. Ліквідація вважається завершеною, а кооператив таким, що припинив свою діяльність, з моменту внесення до державного реєстру запису про його ліквідацію.

16. Класифікація джерел аграрного права

Характерною особливістю джерел аграрного права є їх класифікація на уніфіковані й диференційовані, тобто які відносяться до усіх с\г формувань (уніфіковані), чи окремих їх видів (диференційовані). Класифікація джерел аграрного права може бути проведена і в залежності від юридичної сили актів державної правотворчості. Найвищу юридичну силу має КУ, яка є основоположним законом, що лежить в основі аграрного права і аграрного законодавства, як і інших галузей права і законодавства. Далі за своєю юридичною силою слід визначити ЗУ, укази та розпорядження ПУ та постанови КМУ, відомчі нормативні акти, тобто нормативно-правові акти міністерств та ін. центральних органів виконавчої влади та локальні акти. Самостійними джерелами аграрного права необхідно вважати міжнародні правила, звичаї, а також конвенції, до яких приєдналася Україна.