Побудова функції попиту на суспільне благо

Рис. 15.1. Функція попиту

на суспільне благо

Припущення:

1) - функція попиту на благо індивіда 1;

2) - функція попиту на благо індивіда 2;

Результат:

- суспільна функція попиту на благо одержана як вертикальна сума індивідуальних попитів.

- ціна за обсяг суспільного блага для індивіда 1 (з нижчою платоспроможністю);

- ціна за обсяг суспільного блага для індивіда 2 (з вищою платоспроможністю).

За однаковий обсяг блага індивіди платять різну ціну.

Зауваження. При побудові ринкового попиту на благо знаходиться горизонтальна сума індивідуальних попитів на це благо.

3. Зовнішні ефекти (екстерналії)

● вплив угод, укладених між економічними агентами на треті сторони, які не беруть участі у цих ринкових угодах;

● вплив дій, які не регулюються ринковим механізмом або ринковими угодами, одних господарюючих суб’єктів на інших.

Види екстерналій

1. Негативні екстерналії – перекладають частку витрат одного економічного суб’єкта на іншого, внаслідок чого виникає перевиробництво даного товару (надмірне витрачання ресурсів з точки зору суспільства), тобто дії одного суб’єкта завдають некомпенсованої шкоди іншим.

Приклади: шкідливі викиди в атмосферу; стоки в річку, де працює риболовецька артіль.

2. Позитивні екстерналії – господарюючий суб’єкт бере на себе частку витрат іншого суб’єкта, що зумовлює недовиробництво блага, тобто дії одного суб’єкта створюють для інших додатковий безоплатний корисний ефект.

Приклади: освітлення біля приватних магазинів; опилення дерев бджолами.

Рис. 15.2. Влив негативної екстерналії

на рівновагу ринку

Позначення:

- граничні приватні витрати, які здійснюються фірмою при виробництві даного товару;

- граничні зовнішні витрати – некомпенсована шкода, що завдається фірмою третій стороні;

- граничні суспільні витрати, які складаються із граничних витрат фірми і втрат третіх сторін.

Результат:

Фірма виробляє продукцію в обсязі і продає за ціною . Суспільство зацікавлено в тому, щоб товар, який завдає некомпенсованої шкоди третій стороні, вироблявся у меншій кількості і за вищою ціною .

Висновок: для цього необхідно збільшити витрати фірми від до шляхом встановлення податку, штрафу та ін. заходів

Рис. 14.3. Влив позитивної екстерналії

на рівновагу ринку

Позначення:

- граничні приватні вигоди, які отримуються покупцями при купівлі продукції фірми;

- граничні зовнішні вигоди – безоплатна корисність, що отримується від фірми третьою стороною;

- граничні суспільні вигоди, які складаються із граничних приватних вигод споживачів і третіх сторін.

Результат:

Фірма виробляє продукцію в обсязі і продає за ціною . Суспільство зацікавлено в тому, щоб товар, який приносить додаткову корисність третій стороні, вироблявся у більшій кількості і за вищою ціною .

Висновок: для цього необхідно збільшити попит споживачів від до шляхом встановлення субсидії, зменшення податків та ін. заходів)

4. Неповнота ринків

виникає, коли ринок не забезпечує споживачів товарами, ціни на які перевищують витрати на їх виробництво або при надлишку продукції за будь-яких цін²

5. Недосконалість інформації

(1) неповнота інформації – симетричний розподіл інформації щодо продукції, коли покупці і продавці не мають повної інформації відносно об’єкта купівлі-продажу.

Приклад: партія товару має 2% бракованої продукції, але яка саме одиниця цієї продукції буде бракованою не знає ні покупець, ні продавець.

(2) інформаційна асиметрія – ситуація, коли при здійсненні угоди купівлі-продажу товару одні господарюючі агенти мають більш детальну і достовірну інформацію щодо товару порівняно зі своїми контрагентами.

Асиметричний розподіл інформації між принципалом й агентом, коли одна зі сторін знає релевантну інформацію (має інформаційну перевагу), яка недоступна іншій стороні, а цілі сторін є конфліктуючими. На ринку товарів, де покупець до здійснення покупки не може визначити рівень якості товару, це призводить до несприятливого відбору, коли на ринку залишаються продавці лише неякісних товарів, а продавці якісних – залишають ринок.

Приклади: ринок праці (працівники знають про свої вміння і навички більше, ніж роботодавці); кредитний ринок (боржникам відомо про свою платоспроможність більше, ніж кредиторам); ринок товарів (продавці знають більше про характеристики свого товару, ніж покупці); ринок страхування (застрахована особа більше поінформована про свою платоспроможність, ніж страхувальник).

Особливості економічної інформації

1. Отримання і передача інформації потребують певних витрат (транзакційні витрати), тому інформація має певну економічну цінність.

2. Різні індивіди володіють різною інформацією (причина інформаційної асиметрії).

Види інформаційної асиметрії при підписанні контракту

1. Моральний ризик - принципал не може спостерігати поведінку агента (дії або рішення). Проблема морального ризику настає, коли дії агента не піддається перевірці або коли агент отримує приватну інформацію після укладання контракту.

Приклад: робітник може знизити рівень своєї продуктивності після підписання контракту з роботодавцем.

2. Несприятливий відбір - виникає до підписання контракту, коли агент обізнаний із певною релевантною інформацією, яка невідома принципалу. Розв’язком цієї проблеми є пропозиція декількох альтернативних контрактів, коли вибір агента між альтернативами розкриває його справжній тип, тобто приватну інформацію про нього.

3. Сигналізування - ситуація, в якій одна зі сторін знає деяку важливу інформацію, яку передає за допомогою сигналів іншій стороні завдяки інформованій поведінці іншого учасника. Після того як агенту стає відомими його тип (рівень продуктивності, якість послуг тощо) до підписання контракту агент може відправити сигнал, що спостерігається принципалом. Перед тим як принципал запропонує контракт, агент може вжити певних заходів, які можуть змінити віру принципала у тип агента (наприклад, покращити або погіршити уявлення роботодавця про рівень продуктивності агента).

Наслідки недосконалої інформації

1) обмежує конкуренцію;

2) заважає укладанню довгострокових угод.