4.3.1.5 Багатошпиндельні ділильні головки

Великі партії заготовок доцільно обробляти на багатошпиндельних ДГ. Існують двох, трьох та чотирьохшпиндельні ділильні головки для безпосереднього ділення та головки більш складні для фрезерування гвинтових канавок, конічних зубчастих i т.п. Синхронний поворот шпинделів створюється за допомогою однієї рукоятки. Закріплення усіх шпинделів у робочому положенні також робиться однією рукояткою. Однією рукояткою закріплюють i всі пiнолi задньої бабки. Шпинделі можуть мати горизонтальне або вертикальне розміщення (рисунок 4.5).

4.3.1.6 Приладдя до ділильних головок

Для установлення i закріплення заготовок у ДГ та передачі їм обертового руху використовують шпиндельні валики оправки, трикулачкові патрони, поводки. При обробці нежорстких заготовок використовуються люнети.

4.3.2 Методи поділу на ділильних головках

4.3.2.1 Метод безпосереднього ділення

При цьому методі черв'як головки повинен бути виведено з зачеплення з черв'ячним колесом. Поворот заготовки, яка оброблюється у наступну робочу позицію здійснюється обертанням шпинделя. Підрахунок кута повороту ведеться за кутовою шкалою 5 (рисунок 4.6) з ціною поділки 1^ та конусу або при допомозі отворів на зворотній стороні лобового ділильного диска. Кут повороту шпинделя при поділу на Z частин визначається за формулою a = 360/Z. У деяких головок диск для безпосереднього ділення не градуйований, а має три кола з 24, 30 та 36 отворами, що дозволяє робити 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 15, 18, 24, 30 та 36 частин. Число отворів n вибраного ділильного кола, які пропускають при повороті шпинделя головки, визначається за формулою:

Рисунок 4.5 – Багатошпиндельна ділильна головка

Рисунок 4.6 – Кінематична схема УДГ

n = N/Z, (4.3)

де N – число отворів ділильного кола.

Якщо на кресленні задано центральний кут між осями канавок, які оброблюються, то кут повороту шпинделя дорівнює цьому куту.

Якщо задано кут між межами оброблюємих поверхонь , кут повороту шпинделя після оброблення першої поверхні визначається за формулою:

a = 180^ – . (4.4)

4.3.2.2 Метод простого ділення

При цьому методі черв'як К уводиться у зачеплення з черв'ячним колесом N (рисунок 4.6, а). Шпиндель 5 обертається рукояткою 2 з фіксатором 1. На диску 3 є концентричні кола з отворами, навпроти яких при настройці установлюється фіксатор. Поворот рукоятки передається через циліндричні зубчасті колеса Z₁ – Z₂ з передаточним відношенням i = 1 та черв'ячну пару К та N з i = 1:40. Рівняння кінематичного ланцюга руху шпинделя має вид:

n*1*1/40 = 1/Z,

або n = 40/Z, (4.5)

де n – число оборотів рукоятки.

Якщо потрібно поділити коло на Z рівних частин, то це визначає, що після фрезерування кожної поверхні потрібно повернути шпиндель 5 разом з заготовкою на 1/Z оберту, а рукоятку 2 – на Z/40 оберту. Це можливо записати таким чином:

40/Z = А + а/b = A + m_a/m_b, (2.6)

де А – кількість цілих обертів рукоятки;

а та b – чисельник та знаменник правильного нескороченого дробу;

m – загальний множник, вибраний таким чином, щоб m_b представляла собою число отворів на якому-небудь колі ділильного диску 3 (дивись таблицю 4.2). Тоді m_a буде виражати число поділок лімба, на яке повинна бути повернута рукоятка 2 додатково до А повних обертів. Рукоятку обертають за годинною стрілкою.

Приклад. Підібрати отвори на дiльному диску при Z = 35. Частота обертання рукоятки n = 40/35 = 1 + 5/35 = 1 + 1/7. Вибираємо на лімбі коло з 49 отворами, тоді m_b = 49 = 7*7, та m_a = 1*7 = 7. Отже n = 1 + 7/49, т.т. при діленні робимо один повний оборот рукояткою та переміщення защіпки на сім шагів на колі з 49 поділками.

Таблиця 4.2 – Кількість отворів на ділильному диску

Сторона диску	Кількість отворів
А	16	17	19	21	23	29	30	31
Б	33	37	39	41	43	47	49	54

Д ля зручності відліку проміжків між отворами ділильного диска служить розсувний сектор (рисунок 4.7), який складається з двох лінійок 1 та 3. Лінійки установлюють так, щоб між ними була кількість проміжків m_a. Для установки сектора у робочу позицію треба увести стержень фіксатора в одне з отворів вибраного ділильного кола, наприклад в отвір А. Визволив гвинт 2, з'єднуючий лінійки 1 та 3 сектора, підводять лінійку 1 до стержня фіксатора. Відрахувавши кількість проміжків ряду, підводять до останнього отвору Б та закріплюють сектор гвинтом 2.

Після обробки поверхні деталі у даному положенні фіксатора потрібно повернути рукоятку головки за годинною стрілкою, увести стержень фіксатора у отвір Б та повернути сектор у тому ж напрямі до зіткнення з лінійкою 3. Сектор у новому положенні зображено пунктиром.

Рукоятку потрібно обертати за годинниковою стрілкою, щоб виключити вплив мертвого ходу. Коли фіксатор рукоятки виявиться навпроти останнього пропускаємого проміжку між отворами, рукоятку фіксатора необхідно відпустити та, уважно постукуючи по ній рукою, довести до потрібного положення. В цей момент фіксатор під дією пружини увійде в отвір ряду.