- •Місцеві фінанси
- •Передмова
- •1. Ідентифікація навчальної дисципліни (модуля)
- •Опис. Змістові модулі
- •2. Методичні поради до вивчення курсу Тема 1. Місцеві фінанси, їх сутність, склад і роль у розвитку економічної та соціальної інфраструктури
- •1. Поняття регіональних фінансів, склад і джерела формування. Функції регіональних фінансів.
- •3. Склад місцевих фінансів України й особливості їхнього функціонування.
- •Тема 2. Місцеві бюджети - визначальна ланка місцевих фінансів.
- •1. Економічна сутність місцевих бюджетів. Їх функції
- •2. Роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України.
- •3. Структура місцевих бюджетів
- •Тема 3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
- •1. Сутність місцевого самоврядування та законодавче регламентування його діяльності.
- •2. Джерела фінансування діяльності органів місцевого самоврядування
- •3. Джерела формування спеціальних фондів місцевого бюджету.
- •Тема 4. Планування і порядок фінансування видатків місцевих бюджетів
- •1. Економічна сутність видатків місцевих бюджетів. Їх класифікація
- •2. Склад видатків місцевих бюджетів.
- •3. Планування окремих видатків місцевих бюджетів.
- •4. Суб'єкти управління коштами місцевих бюджетів. Їх функції.
- •Тема 5. Міжбюджетні відносини, їх складові
- •1. Міжбюджетні відносини та необхідність перерозподілу бюджетних коштів.
- •2. Сутність та види міжбюджетних трансфертів.
- •3. Методи міжбюджетного вирівнювання.
- •Тема 6. Управління фінансовим та фінансовий контроль на регіональному рівні.
- •1. Державний та муніципальний фінансовий контроль.
- •2. Суб’єкти фінансового контролю: організації та органи влади, їх характеристика.
- •3. Функції міського фінансового відділу України.
- •Тема 7. Фінансове забезпечення підприємств комунальної власності.
- •1. Економічна сутність комунальної власності.
- •2. Структура підприємств комунальної власності.
- •3. Джерела формування фінансових ресурсів комунальних підприємств.
- •4. Специфіка діяльності комунальних підприємств України.
- •Тема 8. Фінанси житлово-комунального господарства.
- •1. Поняття і склад житлово-комунального господарства України і міста.
- •2. Фінансування діяльності підприємств житлово-комунального господарства.
- •3. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають.
- •4 Роль органів місцевого самоврядування в формуванні тарифної політики підприємств житлово-комунального господарства.
- •Тема 9. Основи організації фінансів місцевих органів влади у зарубіжних країнах.
- •1. Основи організації місцевих фінансів суб'єктів Російської федерації
- •2. Досвід взаємодії держави й територіальних утворень на прикладі Франції.
- •3. Світова практика регулювання міжбюджетних відносин.
- •Список використаної літератури
2. Фінансування діяльності підприємств житлово-комунального господарства.
Однією з основних рис фінансового забезпечення підприємств та установ комунального господарства є наявність багатоканальної системи надходжень фінансових ресурсів. У ролі джерел фінансування виступають як бюджетні ресурси, так і доходи від надання послуг підприємствам, організаціям і населенню залежно від характеру й особливостей потреб, що задовольняються.
В Україні цією галуззю керує Кабінет Міністрів через Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. При цьому діє система подвійного підпорядкування – функцію галузевого управління в областях виконують управління житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації.
Житлово-комунальне господарство є значущою часткою міського господарства. Воно включає: житловий фонд, комунальні підприємства і спорудження зовнішнього міського благоустрою.
В Донецькій області функціонує такі підприємства даної галузі:
виробничі управління водопровідно-каналізаційного господарства у містах, що надають послуги з водопостачання та водовідведення;
підприємства комунальної теплоенергетики, які надають послуги із гарячого водопостачання та забезпечення теплом;
комбінати комунальних підприємств, які надають послуги водопостачання, водовідведення, санітарного очищення, озеленення, вуличного освітлення міст і селищ міського типу;
житлово-експлуатаційні об’єднання та окремі контори, які надають послуги населенню з обслуговування житла і підлеглої території;
міський електротранспорт;
міські бюро технічної інвентаризації в містах;
трести, що надає послуги з озеленення міст і районів області;
міські дорожні управління;
підприємства, які надають послуги санітарного очищення;
готельне господарство;
підприємства, які забезпечує вуличне освітлення міст.
Основними джерелами фінансових ресурсів підприємств житлово-комунального господарства є:
власний прибуток;
кошти, отримані з Державного або місцевого бюджетів як відшкодування витрат;
кошти перехресного субсидування населення;
лізинг;
Перехресне субсидування населення – це метод фінансового забезпечення підприємств житлово-комунального господарства, який дозволяє поряд із прямими виплатами з бюджету отримувати житлово-комунальні платежі на досить низькому рівні.
3. Тарифна політика підприємств житлово-комунального господарства: її сутність та фактори, що її визначають.
Ціноутворення в ЖКГ характеризується наступними особливостями:
чинні тарифи не повною мірою покривають місцеві витрати підприємств виробників послуг ЖКГ;
при формуванні тарифів широко застосовується перехресне субсидування, коли занижені тарифи на послуги однієї групи споживачів (населення) покриваються завищеними тарифами на надання комунальних послуг інших споживачів (підприємства й організації);
тарифи мають витратний характер, оскільки більшість із них формуються виходячи з місцевих витрат;
має місце значна розмаїтість рівнів і видів тарифів у зв'язку з територіальними розходженнями виробництва й споживання послуг; у багатьох випадках настільки значна диференціація в тарифах на однакові послуги економічно не обґрунтована;
передбачається соціальна орієнтація тарифів для населення, обумовлена наданням житлово-комунальних послуг на пільгових умовах; занижений рівень тарифів передбачає наявність системи бюджетних дотацій;
у тарифах практично не враховуються якісні параметри надаваних послуг, а також умови їхнього виробництва й споживання.
Важливу роль у проведенні тарифної політики грають дотації й компенсації.
Дотації – кошти, що спрямовуються з місцевого бюджету на покриття збитків, що виникають у виробників послуг у результаті неповної їхньої оплати населенням.
Компенсації (субсидії) – безготівкова форма розрахунків держави з населенням по оплаті житла й комунальних послуг. Надаються громадянам органами влади й органами місцевого самоврядування в межах соціальної норми площі житла й нормативів споживання комунальних послуг з урахуванням прожиткового мінімуму, сукупного доходу родини й діючих пільг.
Методи розрахунку житлово-комунальних тарифів. Ціна на утримання житла й надання комунальних послуг складається з витрат, необхідних для виробництва й реалізації послуг, і прибутку, що забезпечує рентабельність житлово-комунальних підприємств.
Щоб забезпечити стійке функціонування й розвиток житлово-комунальних підприємств, при формуванні тарифів на житлово-комунальні послуги необхідно передбачити, щоб вони покривали наступні витрати виробників:
податкові збори й обов'язкові платежі виробників; кошти, необхідні для інвестування в основні й оборотні кошти;
погашення кредитів, пов'язаних з підвищенням рівня житлово-комунальних послуг;
відрахування до фонду споживання (для створення додаткових стимулів до підвищення ефективності діяльності підприємства).
Інший метод - упорядкування державного регулювання тарифів у галузях природних монополій. Такий спосіб є найбільш відомим і апробованим на практиці для впливу на монополістів.