Завдання і запитання для самостійної роботи і самоконтролю

1. Сформулюйте визначення понять «краєзнавство» та «історичне краєзнавство».

2. Дайте пояснення таким базовим в історичному краєзнавстві поняттям, як «край», «регіон», «територія».

3. Розкрийте суть дискусії з приводу термінологічного інструментарію історичного краєзнавства та його значення для визначення статусу історичного краєзнавства.

4. Назвіть авторів сучасних історико-географічних та історико-етнографічних районувань України.

5. Назвіть авторів сучасного районування України на історико-географічні та історико-етнографічні краї.

6. Які критерії районування кладуть в основу своїх досліджень історики, географи, економісти, етнографи, політологи, етнологи.

7. В загальних рисах охарактеризуйте три форми краєзнавчої діяльності: наукову, громадську та навчально-освітню.

8. З якими науковими дисциплінами тісно стикається історичне краєзнавство?

9. Для чого учителю історію потрібні знання з історичного краєзнавства?

Змістовий модуль 2

Становлення та розвиток історичного краєзнавства в Україні Лекція (6 год.) План

1. Стихійно-описовий етап у становленні історичного краєзнавства.

2. Нагромадження історико-краєзнавчих знань у XVI – XVIII ст.

3. Розвиток історичного краєзнавства у XIX – на початку XX ст.

4. «Зоряний час» українського краєзнавства (20-ті роки XX ст.).

5. «Репресоване краєзнавство» 30-х років XX ст.

6. Краєзнавчі дослідження у післявоєнний період (50-80-ті роки XX ст.).

7. Сучасний стан краєзнавчих досліджень.

Семінарське заняття 1-2 (4 год.)

Мета: з'ясувати історію історичного краєзнавства в Україні, головні напрямки діяльності краєзнавців на сучасному етапі.

Обладнання: уривки з праць видатних істориків-краєзнавців.

План

1. Стихійно-описовий етап у становленні історичного краєзнавства.

2. Нагромадження історико-краєзнавчих знань у XVI – XVIII ст.

3. Розвиток історичного краєзнавства у XIX – на початку XX ст.

4. «Зоряний час» українського краєзнавства (20-ті роки XX ст.).

5. «Репресоване краєзнавство» 30-х років XX ст.

6. Краєзнавчі дослідження у післявоєнний період (50-80-ті роки XX ст.).

7. Сучасний стан краєзнавчих досліджень.

Рекомендована література:

1. Аббасов А.М. Основні етапи розвитку вітчизняного краєзнавства // Український історичний журнал. – 1969. – №12. – С. 15-121.

2. Біляшевські Б.М. і М.М. Будівничий української культури (про М.Ф.Біляшевського) // Репресоване краєзнавство: 20- 30-ті роки. – К. 1991. – С. 21-25.

3. Завдання краєзнавства у дослідженні та популяризації пам'яток історії та культури: тематичний збірник наукових праць. – К., 1991.

4. Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и практики: Сборник научных статей. – К., 1991.

5. Історичне краєзнавство в Українській РСР. – К., 1989. – С.7-12.

6. Наулко В. Видатний етнограф та антрополог (про Хв. Вовка) // Історичний календар-97. – К., 1996. – С. 83-84.

7. Сарбей В. Колекціонував для блага рідного народу (про Тарновського) // Історичний календар-97. – К., 1996. – С. 133-134.

8. Стрельський В. Подвижник музейної справи (про Д. Щербаківського) // Історичний календар-97. – К., 1996. – С. 379-380.

9. Тронько П. Т. Краєзнавство на межі століть // Історична пам'ять. Науковий збірник. – 1999. – № 1-2. – С. 4-19.