10. Майно, набуте одним з подружжя за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин:

а) є об'єктом спільної сумісної власності подружжя;

б) є об'єктом спільної часткової власності подружжя;

в) є об'єктом особистої приватної власності дружини, чоловіка;

г) може бути визнане за рішенням суду особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

11. Майно, що є об'єктом особистої приватної власності дружи­ни, чоловіка може стати об'єктом спільної сумісної власнос­ті подружжя:

а) за рішенням суду, якщо в судовому засіданні буде встанов­лено, що де майно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя;

б) за рішенням суду, якщо в судовому засіданні буде встанов­лено, що один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним;

в) в обох випадках, зазначених у пунктах а) і б);

г) майно, що є об'єктом особистої приватної власності дру­жини, чоловіка за жодних обставин не може стати об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

12. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, іцо укладений другим із подружжя без її, його згоди:

а) в будь-якому випадку;

б) якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового;

в) тільки якщо договір укладено стосовно цінного майна;

г) тільки якщо це договір, який за законом пот ребує нотаріаль­ного посвідчення і (або) державної реєстрації.

13. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що нале­жить їм на праві спільної сумісної власності:

а) самостійно за взаємною згодою;

б) за взаємною згодою, але за участю нотаріуса;

в) в судовому порядку;

г) законом передбачені всі варіанти поділу, зазначені в пунк­тах а), б) їв).

14. Строк позовної давності для пред'явлення до суду вимог про розподіл спішного майна подружжя складає:

а) три роки з моменту розірвання шлюбу;

б) незалежно від розірвання шлюбу - три роки від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушен­ня свого права власності;

в) після розірвання шлюбу - три роки від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності;

г) у разі пред'явлення до суду позову про розподіл спільного майна подружжя строк позовної давності взагалі не застосо­вується.

15. Вимої н про розподіл спільного майна подружжя розгляда­ються судом:

а) в порядку позовного провадження;

б) в порядку наказного провадження;

в) в порядку окремого провадження;

г) в порядку позовного або окремого провадження.

16. Вимоги про розірвання шлюбу розглядаються судом:

а) в порядку позовного провадження;

б) в порядку наказного провадження;

в) в порядку окремого провадження;

г) в порядку позовного або окремого провадження.

17. Шлюб, розірваний в судовому порядку вважається таким:

а) з моменту ухвалення відповідного судового рішення;

б) з моменту набрання рішенням законної сили;

в) з моменту реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу;

г) з моменту державної реєстрації шлюбу.

18. Розмір аліментів встановлюється судом у твердій грошовій сумі якщо:

а) якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід;

б) якщо платник аліментів не має доходу;

в) цього бажає отримувач аліментів;

г) якщо платник аліментів виїжджає за кордон.

19. Не с підставою для позбавлення батьківських прав, якщо:

а) батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихо­ванню дитини;

б) батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами;

в) батьки засуджені за вчинення умисного злочину;

г) всі вищезазначені обставини є підставами для позбавлення батьківських прав.

20. Різниця у віці між усиновлювачем та усиновлюваною ним дитиною не може бути більша за:

а) 35 років;

б) 45 років;

в) 50 років;

г) максимальна різниця законодавством не встановлена.

21. Загальною підставою для виникнення обов'язку з відшкоду ванни шкоди в повному обсязі особою, яка її заподіяла, є:

а) дії особи були неправомірними;

б) між діями особи і шкодою є безпосередній причинний зв'язок;

в) є вина зазначеної особи;

г) всі зазначені обставини є загальними підставами для виник­нення обов'язку з відшкодування шкоди,

22. Регресний позов до винної особи може бути пред'явлений:

а) в одній справі з первісним позовом;

б) після ухвалення судом рішення за первісним позовом;

в) після набрання законної сили рішенням суду за первісним позовом;

г) після виконання приписів судового рішення за первісним позовом.

23. Розмір судового збору при пред'явленні позову про відшко­дування моральної шкоди у справі про захист честі, гідності та ділової репутації складає:

а) 1 % ціни позову;

б) 5 % ціни позову;

в) 10 % ціни позову;

г) законодавством передбачені всі вищезазначені ставки,

24. Розмір судового збору нри пред'явленні позову про захист прав споживачів складає:

а) 1 % ціни позову;

б)1 неоподаткований мінімум доходів громадян;

в) 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян;

г) позивач звільняється від сплати судового збору.

25. Обов'язковим письмовим доказом у справах про захист прав споживачів є:

а) розрахунковий документ;

б) накладна;

в) технічний паспорт;

г) всі вищезазначені документи.

26. Особа звільняється від обов'язку подання копій позовної за­яви га доданих до неї матеріалів при пред'явленні позову:

а) про стягнення аліментів;

б) про поновлення на роботі;

в) про захист прав споживачів;

г) у всіх вищезазначених випадках .

27. Виселення громадян із займаних ними житлових приміщень можливе:

а) тільки за рішенням суду;

б) за рішенням суду або за санкцією прокурора;

в) за рішенням суду або за рішенням органів житлово-кому­нального господарства;

г) за рішенням суду, санкцією прокурора або рішенням орга­нів житлово-комунального господарства.

28. Земельні спори розглядаються:

а) тільки судами;

б) судами та органами державної влади

в) судами та органами місцевого самоврядування;

г) судами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

29. Судово-психіатрична експертиза у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи призначається:

а) обов'язково у будь-якому випадку;

б) обов'язково за умови пред'явлення відповідного клопотан­ня кимось з осіб, що беруть участь у справі;

в) якщо відповідна експертиза не проводилася до подання за­яви до суду;

г) якщо немає заперечень з боку особи, щодо якої стоїть пи­тання про обмеження її цивільної дієздатності, визнання неді­єздатною та поновлення цивільної дієздатності.