- •Розділ IV. Невласні інтеграли
- •§ 1. Означення невласних інтегралів Рімана, приклади
- •§ 2. Абсолютна збіжність невласних інтегралів. Алгебраїчні властивості
- •§ 3. Заміна змінної в невласному інтегралі
- •§ 4. Інтегрування частинами в невласному інтегралі
- •§ 5. Достатні умови збіжності невласних інтегралів
- •§ 6. Головне значення (за Коші) розбіжних невласних інтегралів
- •Зрозуміло, що
§ 6. Головне значення (за Коші) розбіжних невласних інтегралів
Нехай визначена на і розбігається.
Означення 1. Якщо функція інтегруєма за Ріманом на будь-якому відрізку із і
,
то вказану границю називають головним значенням (за Коші) розбіжного інтеграла і позначають
.
Означення 2. Якщо визначена на множині , , і інтеграл розбігається, то
за умовою, що існують і при достатньо малому .
Приклад 6.1. Розглянемо інтеграл
.
Розв'язання. Зрозуміло, що інтеграл розбігається, оскільки
,
але
,
тому що при будь-якому інтеграл від непарної функції на симетричному проміжку дорівнює 0.
Зрозуміло, що
Приведемо декілька прикладів на дослідження невласних інтегралів. У випадку, коли вони збігаються, обчислимо їх.
Приклад 6.2. Обчислити інтеграл
.
Розв'язання. За умови Діріхле, де , , цей інтеграл збігається (і навіть абсолютно), а тому за означенням
тому що , , і коли , то , а тому і .
Отже,
, .
Аналогічно
, .
Приклад 6.3. Нехай , параметр. Функція додатна, нескінченно мала, коли , того ж порядку, що і . Оскільки збігається, то з урахуванням важливого зауваження, збігається і , а тому ( парна) збігається і , причому
.
Геометрично невласний збіжний інтеграл виражає площу нескінченої криволінійної трапеції (рис. 3), яка дорівнює числу .
Приклад 6.4. В теорії ймовірностей важливу роль відіграють інтеграли
параметри.
Зрозуміло, що достатньо дослідити на збіжність , оскільки заміна змінної зберігає властивість збігатись (чи розбігатись), а заміна приведе до інтеграла .
Функція , парна, а тому достатньо дослідити на збіжність . Коли зрозуміло, що , і
.
Отже, інтеграл
збігається при будь-яких і .
Інтеграл називають інтегралом Ейлера-Пуассона.
Функцію
називають інтегралом імовірності похибок, її часто позначають символом (от англ. error - помилка). Ця функція непарна, нескінченне число раз диференційована на .
Приклад 6.5. У фізиці важливу роль відіграють інтеграли Френеля
.
Виконаємо заміну . Тоді, наприклад,
,
де першій інтеграл справа – невласний інтеграл другого роду, а другий – першого роду. На функція додатна і , а тому існує. А збігається за умовою Діріхле, функція , а обмежена функція числом 2 для будь-якого .
Відмітимо, що цей приклад цікавий тим, що збігається і при цьому , коли . Функція не має границі, коли .
Функція , - необмежена, коли , але
збігається. Приклад показує, що може бути збіжним і у випадку, коли необмежена при .
Приклад 6.6. Дослідити на збіжність
, параметр.
Розв'язання. Запишемо інтеграл на проміжку як суму двох інтегралів
,
перший є невласним інтегралом від необмеженої функції, коли , а другий – невласний інтеграл першого роду.
Оскільки функція невід’ємна на і , то можна взяти за мажоранту в першому випадку , а для візьмемо , де . Оскільки і останній збігається, коли , або , то збігається, коли .
Означення. Гамма – функцією називається невласний інтеграл виду
Функція після елементарних функцій є однією із самих важливих функцій в курсі аналізу і його застосувань. Вперше вона була розглянута Л.Ейлером в 1729 р., а тому інтеграл, який її визначає, називається ейлеровим інтегралом другого роду.
Серед властивостей цієї функції особливе місце займає формула приведення
,
яка переносить поняття факторіала на дробові і навіть комплексні значення аргументу. Основна властивість факторіала визначається формулою
.
Часто гамма – функцію називають факторіальною функцією.
В теорії гамма-функції доводиться формула доповнення:
звідки, як наслідок, одержимо, що
.
Відмітимо, що
,
одержали інтеграл Ейлера-Пуассона.
Із гамма-функцією тісно пов’язана бета-функція, яка визначається невласним інтегралом і який залежить від двох параметрів :
Інтеграл у правій частині називається ейлеровим інтегралом першого роду. Як буде показано пізніше
,
а тому бета-функція визначена, коли .
І гамма-функція і бета-функція використовуються при обчисленні інтегралів. Так, наприклад,
Приклад 6.7. Обчислити площу фігури, обмеженої кривою .
Розв'язання. Оскільки , то частини кривої лежать у першій та третій чвертях, симетрично відносно . Знайдемо площу фігури, використовуючи полярні координати:
Заміна приведе до інтегралу, який визначає бета-функцію:
.
За формулою (6.1) , а за формулою (6.2):
а тому ( )
.
У теорії ймовірностей гамма-функція визначає один із основних неперервних розподілів випадкової величини, що описує часи безвідмовної роботи багатьох приладів.