5.Організація виконання бакалаврської роботи

Бакалаврська робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених індивідуального графіка, плану роботи та завдання.

Завдання на бакалаврську роботу оформлюється відповідно додатку Б.

Відповідно до затвердженої теми та завдання на бакалаврську роботу студент самостійно або за рекомендацією керівника підбирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

Зміст бакалаврської роботи має містити: вступну частину; декілька розділів, кожен з яких складається не менш як з двох підрозділів; висновки; додатки та список використаних джерел.

Кафедра затверджує індивідуальний графік підготовки студентом бакалаврської роботи. У відповідності до нього студент має подавати частини роботи науковому керівнику для перегляду, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену бакалаврську роботу на рецензування. У випадках відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

На період виконання бакалаврських робіт на кафедрі затверджується графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпе­чується систематична співпраця студента і наукового керівника над бакалаврською роботою. Постійні консультації допомагають студенту у виборі методів дослідження; контролі дотримання вимог до змісту і оформлення бакалаврської роботи; своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє забезпеченню належної якості бакалаврської роботи, своєчасному поданню її на попередній розгляд, є запорукою успішного захисту.

6. Структура, зміст та обсяги бакалаврської роботи

Бакалаврська робота повинна бути логічно побудованою і бути цілісним та завершеним самостійним дослідженням. В роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Композиція бакалаврської роботи - це послідовність розташування її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи, підрозділи, пункти, підпункти), а також частини її довідково-супроводжуючого апарату. Бакалаврська робота містить:

• титульний аркуш,

• відзив наукового керівника,

• зміст,

• вступ,

• основну частину,

• висновки,

• додатки (при потребі),

• список використаних джерел.

Титульний аркуш (Додаток В) містить повну назву Інституту, над ним - напис “Міністерство освіти і науки України”; прізвище, ім’я, по батькові студента (в родовому відмінку); назву бакалаврської роботи без слова “тема” та лапок; шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали керівника; місто і рік написання (без слова “рік”).

Назва бакалаврської роботи повинна бути, за можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової задачі, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок.

З огляду на це, назва теми роботи не повинна містити загальних положень типу “Зовнішня політика України”, “Діяльність Франції на міжнародній арені” тощо, а прямим чином вказувати на проблему, яка розв’язується в її рамках.

Слід також уникати в назві ускладнених оборотів псевдонаукового вигляду: “Дослідження питання …”, “Матеріали до вивчення …”, “До питання …” тощо, в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, додатків (при потребі), списку використаних джерел.

Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Всі підзаголовки починають з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово заголовку з’єднують крапками з відповідним йому номером сторінки в правій колонці змісту (Додаток Д).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів за необхідності. Якщо в бакалаврській роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ дуже важлива частина бакалаврської роботи, оскільки він не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, але й містить всі необхідні її кваліфікаційні характеристики. В ньому розкривається сутність і стан наукової розробки проблеми, що досліджується, її значущість, підстави і вихідні дані для виконання роботи, обґрунтування доцільності проведення дослідження.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими наробками щодо розв’язання сформульованої наукової задачі обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку політологічної думки в цілому та з метою удосконалення процесу реалізації зовнішньополітичного курсу України зокрема.

Висвітлення актуальності повинно бути не багатослівним. Починати її описувати здалеку немає особливої необхідності. Достатньо в межах 1-2 сторінок машинопису показати головне - суть проблеми або наукового завдання.

Щоб показати стан наукової розробки обраної теми, складається короткий огляд літератури, який в результаті повинен привести до висновку, що саме дана тема ще не розкрита (або розкрита лише частково, або не в тому аспекті), а тому потребує подальшої розробки.

Огляд літератури по темі повинен показати ґрунтовне знайомство студента із спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, оцінювати зроблене раніше іншими дослідниками. Огляд робіт попередників слід робити лише по питаннях обраної теми, а не по всій проблемі в цілому.

Від формулювання наукової проблеми/задачі, її актуальності логічно перейти до формулювання мети та завдань дослідження.

Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти автор у процесі власного дослідження. А завдання – це конкретні шляхи, засоби досягнення автором поставленої мети.

Як правило, завдання формулюються у вигляді стислих і конкретних тез імперативів: визначити…; довести…; досягти…; з’ясувати…; охарактеризувати…; провести…; проаналізувати…; розкрити…; розробити… тощо.

Формулювання цих завдань потрібно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів бакалаврської роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів народжуються саме із формулювання завдань дослідження.

Мета і завдання – це своєрідні зобов’язання, які бере на себе студент і, ним же визначені, шляхи вирішення. Якість виконання автором своїх завдань є критерієм наукової вартості бакалаврської роботи.

Вибір об’єкта та предмета дисертаційного дослідження.

Об’єкт дослідження. Це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яка обрана автором для вивчення.

Предмет дослідження - чітко означений аспект наукового вивчення процесу чи явища в межах обраного об’єкту.

Оскільки предмет дослідження визначає тему бакалаврської праці, яка визначається на титульному аркуші як її назва, то автор і спрямовує основну увагу й пошукові зусилля саме на ньому.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети та вирішення окреслених завдань. Тобто перераховувати треба не абстрактно, а в безпосередньому зв’язку із змістом роботи, анотаційно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Хронологічні рамки дослідження. Розуміючи складність дослідження проблеми в рамках бакалаврської роботи в межах значного часового періоду, варто означити чіткі хронологічні рамки дослідження, що убезпечить автора від розпорошення зусиль та посилить концентрацію його уваги на розвиток тієї чи іншої проблеми саме в конкретний історичний період.

Огляд та аналіз джерельної бази дослідження. Стислий виклад стану наукової розробки проблеми, що досліджується, у працях вітчизняних та зарубіжних учених.

Апробація результатів дослідження. Вказується, на яких науково-практичних заходах оприлюднені результати дослідження, що включені до роботи.

Структура роботи. Робота повинна складатись зі вступу, основної частини, висновків, додатків (при необхідності) та списку використаних джерел.

Рекомендований обсяг вступу приблизно 10-15% від обсягу роботи.

Основна частина. Вона складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтування застосованих методів дослідження. В кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Вони включаються до загально рекомендованого обсягу розділу і мають бути викладені на 1-2 сторінках машинописного тексту.

Зміст розділів основної частини повинен точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Ці розділи повинні показати вміння студента стисло, логічно і аргументовано викладати матеріал.

Рекомендований обсяг основної частини - 60-70 сторінок машинопису.

Висновки. Вони носять форму синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. Цей синтез - послідовний, логічний виклад отриманих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі, тобто те нове, що вніс автор у вивчення та вирішення проблеми/задачі. Саме це виноситься на обговорення і оцінку в процесі захисту бакалаврської роботи.

Обсяг заключної частини 3-5 сторінок.

Додатки. За необхідності, до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття бакалаврської роботи:

• проміжні математичні доведення, формули/рівняння, розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• протоколи та акти провадження результатів бакалаврської роботи;

• інструкції та методики, зокрема застосування комп’ютерних програм для вирішення поставлених задач;

• ілюстрації допоміжного характеру.

Список використаних джерел. Кожне включене в цей список літературне джерело повинно мати відображення в рукопису бакалаврської роботи. Не потрібно включати в бібліографічний список ті праці, на які немає посилань у тексті роботи і що фактично не були використані. Не рекомендується включати в цей список енциклопедії, довідники, науково-популярні книги, газети. Якщо є необхідність у використані таких видань, то потрібно привести їх в порядкових посиланнях в тексті роботи.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні бакалаврських робіт) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи – ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Мова та стиль роботи. Для наукового тексту характерна змістовність, цілісність і логічність. Викладення звичайно ведеться від третьої особи, так як увага концентрується на змісті і логічній послідовності повідомлення, а не на суб’єкті. Дуже рідко використовують форму першої і зовсім не використовують форму другої особи займенника однини. Стало неписаним правилом замість “я” використовувати “ми”. Використовується також форма викладення від третьої особи, наприклад: “Автор вважає …”.

Культуру наукової мови визначають точність, ясність та стислість.

Обсяг бакалаврської роботи – 60-70 рукописних сторінок.