5. Опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях

№	Назва теми	Зміст теми	Обсяг денна/заочна, год	Література
1	Структура науки	Наукознавство – наука про науку. Структура науки. Фундаментальні та прикладні дослідження. Дослідно-конструкторські роботи. Емпіричні та теоретичні дослідження.	10/16	[5] 15-25
2	Поняття о технічних системах та їх вдосконалення	Діалектика розвитку технічних систем. Зв’язок та суперечності між елементами технічної системи. Матриця можливих варіантів технічних рішень. Колективні методи рішень.	10/16	[2] 10-24

ВСЬОГО 20/32

6. Навчально – методичні матеріали

1. Добров Г. М. Наука о науке: Начало науковедения. К., Наукова думка, 1989.

2. Сабитов Р.Г. Основы научных исследований. ВГТУ, 2005

3. Антонов А.В. Психология изобретательского творчества. К., Высшая школа, 1978.

4. Дикий Н.А. Основы научных исследований. К., Высшая школа, 1985.

5. Адлер Ю.П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий. Наука, М., 1976

6. Трегубов В.А. Практикум по плануванню екстремального експерименту.с.14, КТУ, 2009

7. Методичні вказівки по самостійному опрацюванню розділів курсу „Основи наукової та технічної творчості”. КТУ, 2008.

7. Перелік питань для підсумкового контролю знань

1. Місце науки в сучасному суспільстві.

2. Поняття про тріаду: «наука – техніка – виробництво».

3. Структура науки: фундаментальні та прикладні дослідження.

4. Пошук інформації. Класифікація текстових документів.

5. Теоретичні дослідження: гіпотеза – теорія – закон.

6. Роль експериментальних досліджень.

7. Технічні засоби експериментальних досліджень.

8. Методичні основи багатофакторного експерименту.

9. Моделювання реальних процесів.

10. Помилки вимірювань.

11. Статистична обробка результатів вимірювань.

12. Закономірності розвитку технічних систем.

13. Вирішення технічних задач на рівні винаходу.

14. Методи формулювання та вирішення технічних задач.

15. Підготовка матеріалів заявки на винахід.

16. Законодавчі можливості власника патенту.

8. Критерії оцінки знань

По закінченні семестру проводиться, модульний контроль у формі письмової контрольно-модульної роботи (денна форма).

Результати модульних контролів та підсумкового контролю проставляються у відомість в балах національної шкали (5,4,3,2) незалежно від форми підсумкового контролю.

По закінченні вивчення дисципліни здійснюється підсумковий контроль – комплексне оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів, що передбачені навчальним планом за весь термін викладання.

Підсумковий контроль реалізується через визначення середньо виваженого балу усіх модульних контролів з дисципліни, передбачених навчальним планом і заноситься в ту же відомість, що і результати модульних контролів.

Критерії оцінки заліку (денна форма).

А,В─ відмінно: студент без помилок та в повному обсязі відповідає на всі практичні та теоретичні питання та дає грамотне обґрунтування своїх відповідей.

С─ добре: студент без помилок та в повному обсязі обґрунтовано відповідає на всі питання, але мають місце невеликі погрішності.

Д,Е ─ задовільно: студент має помилки та деякі погрішності, які істотно впливають на зміст відповіді.

FX ─незадовільно: відповідь студента невірна.

Критерії оцінки заліку (заочна форма). Для отримання заліку студент повинен засвоїти не менше, ніж 75% матеріалу, який був передбачений цією робочою програмою, враховуючи виконання всіх видів самостійної роботи. Необхідно також студенту мати уявлення по основним теоретичним та практичним напрямкам даної дисципліни.

Шкала оцінок якості засвоєння навчального матеріалу

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За 5-бальною шкалою	За 100-бальною шкалою
A	Відмінно (зараховано)	4,5-5	100-95
В	Дуже добре (зараховано)	4-4,4	94-90
C	Добре (зараховано)	3,50-3,99	89-80
D	Задовільно (зараховано)	3,0-3,49	79-75
E	Достатьньо (зараховано)	2,5-2,99	74-60
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання (не зараховано)	1,5-2,49	59-35
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом (не зараховано)	0-1,49	34-1