2. Види і методика проведення семінарських занять на біологічному факультеті

Розкриваючи питання про різноманіття класифікації семінарських занять, які застосовуються в навчальному процесі ВНЗ, їх розділяють залежно від завдань і змісту на чотири види (схема 1).

Семінарські заняття

Просемінари

Семінари

Спецсемінари

Наукові студентські семінари за спеціалізацією

Схема 1. Класифікація семінарських занять як організаційної форми навчання у ВНЗ

Перший з яких – просемінари, у сучасних навчальних планах відсутні, але використовуються окремими викладачами на молодших курсах, з метою навчити студентів виконувати різноманітні практичні роботи.

Другий вид – власне семінари, мають багато різновидів, які класифікуються дослідниками за різними чинниками (Додаток 2).

Третій вид – спецсемінари, які проводяться на старших курсах за участю відомих вчених або спеціалістів.

Четвертим видом семінарських занять – є наукові студентські семінари за спеціалізацією. Кількість учасників семінару не повинна перевищувати 10-15 чоловік. Результати роботи оцінюються викладачем або колективом.

Наведені нами класифікації показують, що семінари є важливою організаційною формою, яка відрізняється від інших своєю гнучкістю, мобільністю, здатністю до змін.

Розглянемо різновиди семінарів, що застосовуються під час підготовки студентів природничих спеціальностей університетів:

Семінар запитань і відповідей. Найчастіше застосовується з навчальному процесі на біологічному факультеті. Відповіді студентів заслуховуються та оцінюються викладачем.

Семінар-розгорнута бесіда. Дуже поширений у вищій школі, особливо на молодших і середніх курсах. Передбачає ґрунтовну підготовку студентів з питань, що розглядаються. Активізує аудиторію. Може доповнюватися фіксованими виступами.

Семінар-коментоване читання. Проводиться найчастіше на молодших курсах.

Семінар, що передбачає усні відповіді студентів з наступним їх обговоренням.

Семінар-дискусія.

Семінар, що передбачає обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінку.

Семінар-конференція. Проводиться у вигляді доповідей студентів, виступів опонентів, запитань до доповідачів, відповідей доповідачів на запитання.

Семінар-теоретична конференція в академічній групі або на потоці (4 – 6 годин). Тема семінару здебільшого не збігається з плановою, а формулюється як висновок важливої теми або розділу.

Семінар-вирішення проблемних завдань. Проводиться з метою здобуття досвіду теоретичного мислення.

Семінар-заняття на виробництві (на фабриці, заводі, у колгоспі, школі, НДІ тощо).

Семінар-прес-конференція. Кілька студентів готують доповіді з питань, передбачених планом семінару. Після виступу доповідачам ставлять запитання, як це має місце на прес-конференціях.

Семінар – «мозковий штурм». Семінар може готуватися і проходити у формі «потоку ідей». Його мета – зініціювати максимум ідей для розв’язання проблеми. Викладач формулює проблему у вигляді питання. Обговорення починається з виступу студента, який за 2-3 хв. має запропонувати свій спосіб вирішення проблеми. Запропоновані студентом ідеї обмірковуються усіма учасниками семінару не більше 5 хвилин. Потім виступає інший студент і пропонує іншу ідею або розвиває попередню. Аудиторія обмірковує його пропозиції. Кожен учасник семінару може висловлювати різні думки з цього питання. Семінар проходить в атмосфері доброзичливості. Протоколіст записує виступи без будь-яких оцінок. Потім розпочинається «сортування» ідей за певними критеріями (простота, складність рішення, адекватність проблеми). Експертиза ідей може відбуватися усно або письмово.

З метою активізації студентів на семінарських заняттях іноді застосовують метод мікровикладання. Проведення заняття в такий спосіб полягає в тому‚ що зміст семінару розділяється на окремі внутрішньо цілі частини‚ що розташовуються у визначеному порядку та об’єднуються єдиною метою. Кожний окремий етап заняття проводиться одним (індивідуальна форма) або групою студентів (групова форма). Під час заняття повідомляється необхідна інформація‚ ставляться проблемні запитання‚ організовується їх обговорення‚ дискусія‚ самостійна робота з виконання певних завдань‚ визначається самооцінка та оцінка опанування студентами‚ відповідної темі заняття інформації та способів дій. Тобто‚студенти вчаться організовувати і керувати навчанням інших.

Існує думка, що як організаційна форма навчання семінар важливіший за лекцію. Зокрема, при правильному проведенні‚ він забезпечує активне включення студента в процес міркувань‚ письмових і усних; студент має змогу вступити в безпосередній контакт з вченим-викладачем і таким чином‚ розділити його інтерес і систематичний аналіз предмету; йому присвячено більше часу і зусиль.