Анатомо–фізіологічні і психофізичні особливості юних гімнастів.

Між 4 і 7 роками починається окостеніння довгих кісток.

Окостеніння йде нерівномірно, і надмірні силові навантаження можуть порушити цей процес.

У цьому ж віці оформляються вигини хребетного стовпа і має місце недостатньо компенсований поперековий лордоз. Тому у дівчаток з’являються неправильна постава (вони ходять, виставивши вперед живіт). Вдумливе застосування вправ класичного зразка допомагає виправленню постави.

У 5–6 річних дітей м'язи ще не сформовані, має місце нерівномірність розвитку окремих м'язових груп. Тим, у кого сильніші м’язи - згиначі, доцільно звернути увагу на розвиток розгиначів і навпаки.

Висока інтенсивність обмінних процесів, неекономічність м’язових зусиль, підвищені енерговитрати можуть призводити до швидкої втоми.

Тому навантаження повинне бути невеликого обсягу і носити "дробовий" характер з частими паузами для відпочинку.

Регуляторні механізми серцево–судинної і дихальної системи ще не досконалі. Частота пульсу висока й у спокої, зростає навіть при мінімальному навантаженні, артеріальний тиск зазнає великих коливань, подих прискорений і поверхневий. Але під впливом природного розвитку і регулярних занять функціональні можливості дітей підвищуються.

Основні рухові якості розвиваються нерівномірно і залежать від стану функціональних систем дитини і її дихального досвіду.

Тому фахівці рекомендують у початковий період підвищувати загальну фізичну підготовку різноманітними засобами.

Увага юнаків підтримується працею, її обсяги, стійкість підвищується поступово. У процесі навчання необхідно використовувати нові, яскраві і короткі подразники для утримання уваги дітей. Зауважень з техніки виконання повинно бути не більш як 1–2 в один прийом.

Показ вправ повинен бути дуже точним і чітким, тому що нерідко студенти просто копіюють педагога і можуть повторити його помилки. Але для розвитку 2–ї сигнальної системи, поповнення термінологічного запасу показ треба супроводжувати коротким і доступним поясненням.

Емоційні прояви в юнаків недосконалі, вольові й моральні якості мають обмежений характер. Тому необхідно невтомно працювати над розвитком цих якостей у дітей, пам'ятаючи, що похвала впливає в цьому віці набагато дієвіше від методу покарання.

Музичній супровід занять на цьому етапі навчальної підготовки повинен бути простим, зрозумілим і доступним.

Запропонований нижче перелік гімнастичних вправ складений з окремих блоків, схожих за структурою. Але самі заняття проводяться за схемою - від простих вправ, збільшуючи навантаження, до більш складних.

Методи розвитку координації рухів

ПЕРЕКИДИ ВПЕРЕД:

Кількість: 6-8 перекидів підряд.

Виконання: після відштовхування тримати ноги прямо, стежити за щільним угрупуванням.

Ціль: розминка, настрой на роботу, координація рухів.

ПЕРЕКИД УПЕРЕД - СТРИБОК УГОРУ:

Кількість: 6-8 разів.

Виконання: у стрибку повне розгинання ніг (без прогину в спині) руки вузько вгору – тримати прямо.

Ціль: координація рухів з динамічним навантаженням на ноги.

Усі перекидні вправи повинні виконуватися на спеціальних шкіряних матах. При цьому необхідно дотримуватися правил техніки безпеки: відсутність поблизу великих тупих предметів, об які може вдаритися, той, хто в даний час тренується.

ПЕРЕКИД УПЕРЕД - СТРИБОК УГОРУ (з поворотом кругом) ПЕРЕКИД НАЗАД - СТРИБОК УГОРУ ( з поворотом кругом) і т.д.

Кількість: підхід – 4-6 разів.

Ціль: координація, динамічне навантаження на ноги та поворот з основної стійки.