Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України українська академія зовнішньої торгівлі

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчально-методичної Ректор Української академії

роботи зовнішньої торгівлі

___________В. В. Коровайченко ___________О .О. Покрещук

“_____”_______________2003р. “_____”___________2003р.

Словник термінів з курсу

“МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

(довідник для студентів заочного відділення)

Київ – 2003

Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України

Українська академія зовнішньої торгівлі

Кафедра міжнародної економіки

Словник термінів з курсу

“ МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

(довідник для студентів заочного відділення)

Київ - 2003

Затверджено ректором УАЗТ

Укладач: к.е.н., доц. Костюк Т.Й.

Довідник обговорено і схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки, протокол № 12 від 8.01.2003.

Довідник обговорено і схвалено на засіданні науково-методичної ради 14.01.2003 р., протокол № 4.

Костюк Т.Й. Словник термінів з курсу “Міжнародна економіка” – Київ.,УАЗТ.,2003.

У словнику подано широке коло термінів, що характеризують сутність міжнародної економіки, міжнародних економічних відносин в багатьох напрямках: торгові, фінансові, валютні, патентно-ліцензійні. Їхнє вивчення дозволить студентам, магістрантам засвоїти матеріал курсів “Міжнародна економіка”, “Міжнародні економічні відносини”, “Світова економіка”, “Актуальні проблеми міжнародної економіки”.

АУКЦІОН - форма торгу, при якому організується конкуренція серед покупців. Так можуть називатися й організації, що займаються цими торгами. Партія товару, запропонована до продажу на аукціоні – лот. Декілька лотів, об'єднаних за якоюсь загальною ознакою, називаються стрингом.

БАЛАНС МІЖНАРОДНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ - по ньому визначають суму зовнішньої заборгованості країни, тобто суму її фінансових зобов'язань іноземним кредиторам, яка підлягає погашенню у встановлені терміни. Розрізняють заборгованість капітальну, термін погашення котрої ще не наступив; поточну - термін погашення якої наступив або наступає найближчим часом; по позиках на комерційних умовах; по пільгових кредитах; по офіційних позиках; по приватних позиках; по позиках міжнародних організацій; державну і приватну; приватну, але гарантовану державою боржника й ін. За термінами заборгованість підрозділяють на короткострокову (до 1 року), середньострокову (5-10 років), довгострокову (більше 10 років).

БАЛАНС ПЛАТІЖНИЙ - співвідношення платежів, отриманих країною і здійснених нею за визначений період часу (рік, квартал, місяць). Якщо країна одержує більше, ніж сплачує, то баланс є активним, і, навпаки, якщо країна сплачує більше, ніж одержує, баланс пасивний. БП відображає стан економіки країни й одночасно активно впливає на її економічну політику. Основними його структурними елементами є торговий баланс країни, баланс послуг і некомерційних платежів, а також прибутки від інвестицій, рух довгострокового і короткострокового капіталів, зміни в золотовалютних резервах і ін.

БАЛАНС ПОСЛУГ І НЕКОМЕРЦІЙНИХ ПЛАТЕЖІВ - співставляється вартість експорту і імпорту послуг країни, а також рух некомерційних платежів, до яких відносяться: надходження - прибутки від закордонних інвестицій даної країни; платежі - прибутки від іноземних інвестицій на території даної країни; приватні некомерційні перекази із-за кордону та за кордон (перекази родичам, спадщина); державні субсидії, дари іншим країнам, витрати на утримання військових баз, представництв за кордоном

БАЛАНС РОЗРАХУНКОВИЙ - співвідношення на визначену дату вимог і зобов'язань даної країни стосовно інших країн незалежно від термінів надходження платежів. Активний розрахунковий баланс означає, що країна є нетто кредитором, пасивний - нетто боржником.

БАЛАНС ТОРГОВИЙ - співвідношення вартості експорту й імпорту країни. БТ є активним, якщо експорт перевищує імпорт, і пасивним, якщо, навпаки, імпорт перевищує експорт. Перевищення експорту над імпортом складає т.зв. активне торгове сальдо (префіцит), а перевищення імпорту над експортом - пасивне сальдо (дефіцит). Для будь-якої країни бажаний активний БТ, оскільки це означає наявність світового попиту на її товари.

ВАЛЮТА - термін має такі значення: грошова одиниця країни; грошові знаки іноземних держав; наднаціональні рахункові одиниці і платіжні засоби, наприклад, ЄВРО- валюта країн ЄС; СПЗ (SDR) - спеціальні права запозичення - валюта країн Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР).

ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА - система методів, які використовує держава для забезпечення необхідної усталеності валюти. Основні з них: маніпулювання офіційними резервами, контроль над товарними і фінансовими потоками, валютний контроль, регулювання банківських процентних ставок і ін. Використовуються також такі методи, як: девальвація (зниження курсу національної валюти для збільшення експорту і зменшення імпорту товарів); ревальвація (підвищення курсу національної валюти для боротьби з інфляцією і для стримування росту активного сальдо платіжного балансу).

ВАЛЮТНИЙ РИНОК - сфера відносин з приводу купівлі, продажу, обміну валюти. Вільний - у країнах, де немає обмежень на валютні операції; невільний - у країнах, де існують обмеження на валютні операції (наприклад, діють офіційні фіксовані курси валют, необхідно дозвіл на валютні операції). Основні види операцій на валютному ринку: готівкові (обмін негайно або протягом 1-2 днів); термінові (обмін через обговорений термін); валютна інтервенція (цільові операції держави по купівлі-продажу валюти); валютний арбітраж (перепродаж валюти для одержання прибутку); страхування (хеджування) валютних ризиків. Основними строковими операціями на валютних ринках зараз є ті, що здійснюються за ф’ючерсними та опціонними контрактами. Ф'ючерс – типова (стандартна) угода (контракт) на поставку визначеної суми валюти в визначений строк і за визначеним в день угоди курсом. Опціон – стандартний контракт, який дає право його володарю купити (продати) визначену суму валюти по фіксованій в день укладання угоди ціні в визначений момент в майбутньому. Коли приходе цей момент, покупець (або продавець) має право відмовитись від виконання угоди і виплачує в такому разі своєму контрагенту визначену суму “премії” (своєрідна плата за ризик). Відповідно видам основних операцій розрізнюють сегменти ринку (цей розподіл притаманний і фондовому ринку): ринок спот (spot) – ринок негайної поставки валюти (або цінних паперів), на протязі двох діб. Основний інструмент – канали системи СВІФТ (SWIFT) – спілка всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій. Ринок форвардний (forward) –поставка валюти в строк більше трьох днів з дня угоди. В цих угодах курс валюти відрізняється на величину дисконта (-, знижка), або маржі (+, надбавка). Ринок своп (swаp) – операція, в якій об’єднуються угоди спот і форвард.

ВИВІЗ КАПІТАЛУ - переміщення капіталу за національні кордони з метою більш прибуткового використання. В основі - наявність відносно надлишкового капіталу у одних суб'єктів світового господарства і попиту на додатковий капітал - у інших. Капітал за кордоном приймає такі форми: прямі закордонні інвестиції (ПЗІ), в країні, що їх приймає - прямі іноземні інвестиції (ПІІ) - інвестиції, що дають право контролю за діяльністю підприємства, в яке вкладені. За міжнародною статистикою, до них відносяться ті, що складають 10 та більш відсотків від статутного фонду підприємства. В практиці нашої країни цей відсоток може бути і меншим. Портфельні інвестиції - ті, що не дають права контролю за діяльністю підприємства.

ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА - обмежена територія, порт, місто, де здійснюється спільне підприємництво і діють пільгові економічні умови для іноземних суб'єктів господарювання, орієнтовані на вирішення зовнішньоторговельних, загальноекономічних, соціальних, науково-технічних задач. Їхні види: зовнішньоторговельні (вільні торгові зони, порти, транзитні зони, безмитні склади, митні зони); функціональні або галузеві (технологічні парки, банківські, страхові, туристично-рекреаційні, підприємницькі); зони експортного виробництва; комплексні.

ВСЕСВІТНІЙ БАНК – спеціалізована установа ООН, хоча має самостійний бюджет і практичну діяльність. Заснований у 1944 р., почав діяльність з 1945р., у даний час його членами є 184 країни. Один з основних фінансових інститутів, що реалізує допомогу розвинутих країн тим країнам, що розвиваються. Основною його структурною ланкою є Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), який надає довгострокові кредити (до 20 років) різні за напрямком: стабілізаційні, структурні, трансформаційні. В структуру Всесвітнього банку також входять: Міжнародна асоціація розвитку (МАР-надає безпроцентні позички самим бідним країнам); Міжнародна фінансова корпорація (МФК - сприяє розвитку приватного сектора в країнах, що розвиваються); Багатостороннє агентство з гарантії інвестицій (БАГІ - допомагає країнам, що розвиваються, у залученні іноземного капіталу шляхом страхування від політичних ризиків і надання консультаційних послуг); Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС - сприяє притоку інвестицій шляхом забезпечення умов розгляду і врегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами). Поряд з всесвітнім банком важливу роль в міжнародних економічних відносинах відіграють Банк міжнародних розрахунків (БМР) і регіональні банки. БМР –перший міжнародний банк, який створений в 1930 році для координації дій національних банків. Основні функції: сприяє зв’язкам національних банків, надає їм кредити для міжнародних фінансових операцій, виконує роль довіреної особи в міжнародних фінансових операціях. Регіональні банки реконструкції і розвитку: Міжамериканський банк розвитку (МаБР). Основна ціль – допомога країнам, що розвиваються, розроблення відповідних програм, під які і надаються кредити. Африканський банк розвитку (АФБР). Основна ціль – кредитування і фінансування програм розвитку країн-членів. Азіатський банк розвитку (АзБР). Основна ціль – фінансування програм розвитку країн-членів, сприяння розвитку зовнішньої торгівлі. Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Ціль – сприяння розвитку перетворень в країнах з перехідною економікою. Проблеми міжнародної заборгованості є предметом моніторингу з боку кількох міжнародних організацій. Найбільш впливові: Паризький і Лондонський клуби кредиторів. Паризький клуб – неформальна організація урядів країн-кредиторів, яка займається наглядом за державною заборгованістю і проведенням з країнами-боржниками багатосторонніх переговорів з проблем реструктуризації державних боргів. Лондонський клуб – консультативний комітет найкрупніших приватних банків-кредиторів, який веде переговори з урядами країн-боржників з питань реструктуризації їх приватної заборгованості.

ГАРМОНІЗОВАНА СИСТЕМА ОПИСУ І КОДУВАННЯ ТОВАРІВ - міжнародна класифікація товарів, розроблена Міжнародним бюро з митних тарифів (Брюссель) із метою уніфікації статистичної інформації про товари і полегшення митних процедур.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДРЯДЧИК - фірма, що зобов'язується виконати весь комплекс робіт при продажі комплектного устаткування. При цьому ГП може використовувати т.зв. субпідрядчиків , що укладають із ним контракт про виконання якихось різновидів робіт.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ - процес посилення взаємозалежності економік різних країн до такого ступеня, що зміни в одній зачіпають інтереси інших, тобто процес поглиблення інтернаціоналізації економік. На її основі формується відносно цілісна економічна система, яка охоплює територію всієї планети і диктує загальні правила поведінки національним економікам. Поступово глобалізація виходить за економічні рамки і впливає на всі сфери суспільного життя: політику, ідеологію, культуру. Це об’єктивний процес, який не залежить від волі окремої людини.

ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ - продукція, призначена для кінцевого споживання. ЇЇ продаж може супроводжуватися такими процесами: передпродажний сервіс - операції, що не змінюють технічних характеристик товару. При цьому, витрати, пов'язані з такими операціями, не доповнюють вартість товару. Передпродажна доробка - операції, що індивідуалізують якісні характеристики товару. Витрати на їхнє проведення доповнюють вартість товару. Технічне обслуговування - післяпродажне обслуговування, необхідне при продажі товарів тривалого користування. Існує гарантійне (у визначені обмежені терміни і без додаткової оплати покупцем) і післягарантійне (за додаткову плату).

ДЕМПІНГ- міжнародна дискримінація в цінах, при котрої фірма, що експортує, продає свій товар на даному ринку дешевше, чим на інших. Демпінг буває: розбійницький - тимчасовий, із значним заниженням ціни з метою витиснення конкурента; постійний - використовується необмежений час із метою зміцнення позицій на даному ринку. З метою його обмеження можуть використовуватися т.зв. антидемпінгові процедури. Суть їх полягає у тому, що в країні, куди експортується продукція за демпінговими цінами, фірми, що виробляють товар-аналог, подають у суд на країну експортера. І якщо суд визнає факт демпінгу, відповідач (країна експортера) повинен виплатити країні, в яку продукція ввозилася, різницю в цінах за весь термін постачань.

ДОБРОВІЛЬНЕ САМООБМЕЖЕННЯ ЕКСПОРТУ - метод регулювання зовнішньоекономічної діяльності, при якому на основі двосторонніх угод країна обмежує експорт даного товару або підвищує ціну на нього, що також веде за собою скорочення експорту. Для цього можуть використовуватися також т.зв. індикативні (рекомендовані) ціни.

ДРУГА ЕКОНОМІКА - підприємства і капітали країни, що діють за її національними межами.

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ зовнішньоекономічної діяльності: тарифне регулювання, антидемпінгові процедури, компенсаційні збори і методи стимулювання експорту, до яких відносяться: внутрішнє і зовнішнє кредитування, податкові пільги, пряме і непряме фінансування, внутрішнє і зовнішнє страхування.

ЕКСПОРТ - вивіз товару за національні межі з метою продажу його іноземному контрагенту або для переробки. Його різновидом є реекспорт - вивіз іноземного товару, раніше завезеного в країну без його переробки .

ЗАЛЕЖНИЙ ТИП ЕКОНОМІКИ - особливість тих слаборозвинених країн, виробництво в яких являє собою в основному “серединні ланки конвеєра” у рамках транснаціональних корпорацій розвинутих капіталістичних країн.

ЗУСТРІЧНА ТОРГІВЛЯ - зовнішньоторговельні операції, при вчиненні яких у єдиних документах (контрактах або угодах) фіксуються зобов'язання сторін зробити повний або частково збалансований обмін товарами (при частково збалансованому різниця покривається грошима). При цих операціях основний експортер одночасно є зустрічним імпортером, а основний імпортер - зустрічним експортером. Можливо, що в ролі зустрічного імпортера або експортера не обов'язково будуть ті ж фірми, що є основними учасниками угоди. Форми зустрічної торгівлі: бартер, зустрічні закупки, викуп застарілої продукції, операції з давальницькою сировиною. Бартер - безвалютний, але оцінений обмін товарами або послугами еквівалентної вартості. Оцінка товару необхідна для здійснення еквівалентності в обміні, митного обліку, визначення страхових сум, нарахування штрафів, оцінки обсягів претензій і ін. Зустрічні закупки - торгові угоди, при яких основний експортер зобов'язується на визначений відсоток від суми основного експортного контракту купити товари або послуги у основного імпортера (зустрічного експортера). Викуп застарілої продукції - використовується при продажі нових товарів, особливо при реалізації автомобілів, сільськогосподарської техніки, комп'ютерів. Експортер викуповує застарілі моделі у імпортера, обновляє їх і продає або на цьому ж ринку, або в іншій країні відповідним категоріям покупців. Операції з давальницькою сировиною здійснюються в силу асиметричності розташування підприємств видобувної і переробної промисловості. У такому випадку укладається контракт, відповідно до якого переробне підприємство однієї країни зобов'язується переробити самотужки давальницьку сировину і поставити власнику цієї сировини в іншій країні продукти переробки. При цьому оплата послуг переробного підприємства здійснюється шляхом додаткового постачання сировини. Ці операції, природно, збалансовані, безвалютні, заздалегідь оцінені. Для постачальника сировини вони ефективні в тому випадку, коли готова продукція, що він одержав, буде меншої вартості, чим світова. Для переробного підприємства ці операції забезпечують роботу і певні прибутки. Останнім часом з'явилася особлива форма цих відносин - толлінг - переробка сировини постачальника на умовах передоплати.

ІМПОРТ - закупівля і увезення через кордон товару для реалізації його на внутрішньому ринку країни. Реімпорт - увіз до країни товару вітчизняного виробництва, який раніше було вивезено і який не зазнав переробки за кордоном.

ІНКОТЕРМС (ІНТЕРПРЕТОВАНІ КОМЕРЦІЙНІ ТЕРМІНИ) - збірник тлумачень найбільш типових умов постачання товару і розподілу обов'язків сторін. Розробляється і періодично оновлюється Міжнародною торговельною палатою.

ІНТЕГРАЦІЯ міжнародна економічна - такий щабель інтернаціоналізації господарського життя, при якому відбувається переплетення, взаємопроникнення елементів економік груп країн. Вона буває стихійною, тобто такою, що розвивається спонтанно, і організованою, тобто оформленою договорами. Основні форми інтеграційних об'єднань: зона вільної торгівлі - інтеграційне об'єднання, при якому країни, що входять у нього, пом'якшують торгову політику у відношенні один до одного, прибирають митні бар'єри, хоча зберігають митний контроль і самостійну торгову політику стосовно третіх країн. Прикладами таких об'єднань можуть бути: НАФТА (1994 р.) - Північноамериканська зона вільної торгівлі, входять США Канада, Мексика; Балтійська ЗВТ (1993 р.) - входять Естонія, Латвія, Литва; Центрально-Європейська ЗВТ (1992 р.) - входять Чехія, Угорщина, Польща, Словаччина; Угода про свободу торгівлі країн АСЕАН (1992 р.) - входять Бруней, Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд, В’єтнам, Лаос, Бірма, Камбоджа. Митний союз (блок) - форма інтеграційного об'єднання, при якому знімаються всі митні бар'єри між країнами, які в нього входять, а стосовно третіх країн проводиться уніфікована торгова політика. Наприклад, Асоціація країн ЄС і Туреччини (1963 р.). Загальний ринок - форма інтеграційного об'єднання, при якому між країнами досягається свобода переміщення всіх чинників виробництва, тобто капіталу, робочої сили, валюти, товару. Наприклад: Рада співробітництва арабських країн Перської затоки (1981 р.), входять Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати); Меркосур (1991 р.) - Загальний ринок країн Південного конуса, входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай. Повний економічний союз - найбільш розвинута форма інтеграційного об'єднання, при якій між країнами досягається уніфікація основних напрямків економічної політики: податкової, валютної, соціальної й ін. Прикладом може бути ЄС (Європейський союз) - сформувався в 1957 р. , як об'єднання шести країн - Франція, ФРН, Італія, Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди, Люксембург). Зараз до нього входять 27 держав. Це об'єднання не варто плутати з РЄ і ЗЄС. Перше - Рада Європи - об'єднання країн, що визнають принципи демократичної організації суспільства, створене в 1959 р., в нього входять 40 країн, у т.ч. і Україна. ЗЄС - Західно-Європейський Союз, що існував раніше військово-політичний союз європейських країн членів НАТО. Значним за масштабами є таке об'єднання, як АТЕС (1991 р. Азіатсько-тихоокеанський економічний союз) - об'єднання, поки аморфне за своєю формою, але з перспективами створення зони вільної торгівлі. Входять в нього коло 20 країн, в основному країни Азії, а з окремих програм - США, Канада, Росія. Україна входе в декілька організацій, які в майбутньому можуть перетворитися в інтеграційні: ГУУАМ – входять Грузія, Україна, Узбекистан (тимчасово заморозили своє членство), Азербайджан, Молдова; ОЧЕС – Організація чорноморського економічного співробітництва.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ – економічні відносини між суб’єктами з приводу володіння, використання і розпорядження винаходами, промисловими зразками, товарними знаками (об’єкти промислової власності), а також літературними, художніми, музичними творами, аудіо-, відеотворами (об’єкти авторського права). ЇЇ титулами є патенти, ноу-хау, товарні знаки, ліцензії, копірайт і ін.

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ - процес зростання ступеня усуспільнення виробництва в світовому масштабі, залучення всіх країн у тій або іншій мірі в світогосподарські зв'язки. Виявляється в подоланні національних меж, у поглибленні міжнародного розподілу праці, у рості масштабів міжнародних економічних зв'язків.

КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ - ліцензування, квотування, контингентування. Ліцензування - система письмових дозволів на увіз/вивіз товару. Ліцензії бувають: генеральна - дається на більш-менш тривалий термін, наприклад, на рік і потім може автоматично продовжуватись; разова. Квотування - визначення кількості товару, що може бути завезений (вивезений) у країну (із країни). Існують види квот: глобальна - загальна кількість товару для всіх суб'єктів країни; індивідуальна - для одного суб'єкта; сезонна - установлюється на визначений сезон, наприклад, на сезон збору врожаю; тарифна - визначає кількість товару, що може бути завезений за пільговим тарифом. Контингентування - визначення переліку і кількості товарів, що можуть бути вивезені або завезені в країну в зв'язку з якимись конкретними заходами, наприклад, виставками, ярмарками і т.п.

КЛІРІНГ - взаємозалік вимог і зобов'язань сторін. У міжнародних розрахунках він здійснюється у формі угод (клірингові угоди, валютний кліринг) між державами про погашення взаємної заборгованості по зовнішньоторговельних операціях шляхом заліку взаємних зобов'язань без переказу іноземної валюти.

КОМЕРЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ - форма реалізації багатьох видів міжнародних економічних відносин. Розрізняють: основні комерційні операції - ті, що здійснюються на відплатній основі між безпосередніми учасниками (контрагентами). Це: обмін товарами, послугами, науково-технічними знаннями, оренда, міжнародний туризм і ін. Комерційні операції забезпечуючи - ті, що пов'язані з просуванням товару від продавця до споживача. Це: транспортування, страхування, збереження, операції по веденню розрахунків.

“КОМПАС” - довідник про всі зареєстровані компанії по галузях у 170 країнах світу, що видається Фондом всесвітньої інформаційної системи класифікації товарів і видів діяльності. (Заснований у 1947 р., Цюріх . Україна ввійшла в 1993 р.)

КОМПЕНСАЦІЙНІ ЗБОРИ - метод обмеження імпорту товарів. Стягаються на кордоні як різниця між внутрішньою ціною товару, якщо вона підтримується державою, і світовою ціною. Можуть стягатися й у протилежній ситуації, коли в країну імпортується товар по зниженій ціні і це зниження обумовлено субсидіями з боку держави, в якій товар вироблений. Компенсаційний збір, приблизно в розмірі цієї субсидії, таким чином зрівнює умови конкуренції для всіх продавців.

КОНВЕРТОВАНІСТЬ (ОБОРОТНІСТЬ) валюти - можливість її обміну (конверсії) на валюту інших країн. Вільно конвертована валюта - характеризується повною оборотністю, відсутністю обмежень на обмін валюти по всім операціям; частково конвертована - на конвертацію валюти є які-небудь обмеження; замкнута (необоротна) - обмін на інші валюти в основному відсутній, за винятком окремих операцій під контролем держави. Розрізнюють також поточну і капітальну конвертацію. Поточна зв’язана з торгівлею, з короткостроковим банківським кредитуванням, переводами приватних осіб за кордон і ін. Капітальна конвертація здійснюється по операціях, пов’язаних з рухом капіталу і середньо-довгостроковим кредитуванням.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ - наявність у нього якісних і ціннісних характеристик, що роблять його придбання більш вигідним і зручним для покупця, чим придбання інших товарів-аналогів. Конкурентоспроможність товару - поняття відносне, її не декларують, вона може тільки прогнозуватися, а виявляється реально на ринку. Це також інтегральне поняття. Його складові: технічні показники; комерційні умови; організаційні умови придбання і використання товару; економічні умови споживання. Серед комерційних умов особливо важлива повна ціна споживання, рівна сумі ціни покупки, витрат споживання , митного очищення, податків, зборів.

КОНТРАКТ - договір, угода про права й обов'язки сторін.

КУРС ВАЛЮТИ - ціна однієї валюти, виражена в іншій. Гнучкий (плаваючий) курс валюти визначається попитом і пропозицією; фіксований - установлюється державою. Плаваючі курси, у свою чергу, різняться, як вільно, стихійно плаваючі, та регульовано плаваючі, тобто змінюються під впливом держави; потоварний (товарний) курс валюти визначається по кожному товарі шляхом співставлення біржової ціни даного товару в національній валюті і світової ціни в доларах США. На валютних ринках також існують курси: спот - курс валюти на визначену дату; форвард - за договором на майбутню дату, своп (при операціях на строк до 6 місяців). Котирування – визначення урядом (банком) ціни іноземної валюти в національній. Воно буває пряме (вираз іноземної валюти в національній) і непряме (вираз одиниці національної валюти в іноземній).

ЛІЦЕНЗІЯ -дозвіл на передачу (продаж) фізичними або юридичними особами (ліцензіарами) приналежного їм права на використання винаходів, промислових зразків, товарних знаків іншим фізичним або юридичним особам (ліцензіатам). При цьому під винаходом розуміється технічне рішення, що володіє істотною новизною, не очевидністю і виробничою корисністю. За звичаєм, воно повинно бути обгрунтоване розрахунками, інструкціями, кресленнями, спробними зразками. Промисловий зразок – це результат творчої діяльності людини в сфері художнього конструювання, його об’єктом може бути форма, рисунок або розкраска, або їх сполучення, яке визначає зовнішній вид промислового виробу. Патент - офіційний документ, що засвідчує право винахідника або його правонаступника на володіння, використання і розпорядження винаходом на визначеній території і протягом визначеного часу. Ліцензії бувають чисті - самі є предметом угоди ,та супутні - передаються в складі загального договору про постачання. Ліцензійні договори різняться: договір про просту ліцензію означає, що ліцензіар може продавати їх і іншим суб'єктам на даній території і в даний час; договір про виняткову ліцензію означає, що ліцензіат набуває виключне право на неї на даній території і в даний час; договір про повну ліцензію означає продаж самого патенту. При продажі ліцензії розрізняють види розрахунків: паушальний платіж - одночасний платіж у розмірі узгодженої суми; роялті - поступовий, частинами платіж, пропорційно узгодженим показникам діяльності ліцензіата (наприклад, фізичний обсяг виробленої продукції, обсяг прибутку). Об'єктом продажу може бути і “ноу-хау” - технічні знання і досвід, що не мають правової охорони, але мають корисність і конфіденціальність.

МЕТОДИ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ - до них відносяться різноманітні податкові пільги, внутрішнє і зовнішнє кредитування, пряме і непряме фінансування, внутрішнє і зовнішнє страхування. Внутрішнє кредитування означає, що державні банки кредитують фірми під експортне виробництво; зовнішнє - кредит дається імпортеру під закупівлю товару у національних компаній кредитора. Страхування експорту внутрішнє здійснюється урядом, що за рахунок бюджетних коштів покриває визначену частину ризиків при значних капіталовкладеннях у розвиток експортного виробництва. При зовнішньому держава виступає в ролі гаранта, приймаючи на себе частину політичних і комерційних ризиків, пов'язаних з експортом. Політичні ризики - ризики втрат в зв’язку з невиконанням зобов'язань іноземним партнером через війни, політичні перевороти, страйки, зміни зовнішньополітичного курсу країни. Комерційні ризики - ризики втрат, що можуть виникнути в зв'язку з непередбаченими змінами валютних курсів, банкрутствами партнерів, введенням у країнах - імпортерах валютних обмежень, із зміною митної і податкової політики.

МИТНА ДЕКЛАРАЦІЯ - документ, оформлений відповідно до вимог національного законодавства і який вміщує у собі необхідну інформацію про переміщення вантажів через кордон (експортно-імпортні товари, багаж, ручна поклажа, валюта, цінності й ін.) Заповнюється власником або розпорядником вантажу і подається митним органам, що контролюють дотримання порядку увозу/вивозу вантажів через державний кордон. Відповідальність за вірність та повноту декларації несе її подавець. Всі предмети, валюта, цінності й ін. , не зазначені в МД або сховані від митного огляду, звичайно підлягають конфіскації, як предмети контрабанди. МД є також основним документом при визначенні мита, для перевірки вірності переказу коштів за кордон відповідно до контракту.

МИТНЕ ОЧИЩЕННЯ - здійснення усіх видів митних платежів (мито, різноманітні збори й ін.) і таким чином повне проходження митної процедури.

МИТНИЙ ТАРИФ - норма нарахування мита. МИТО - плата за перетинання товаром кордону. Тарифи можуть бути: адвалорний - відсоток від повної ціни товару; спеціальний - твердо фіксована грошова сума в залежності від ваги, обсягу, потужності товару; альтернативний - встановлюється й адвалорний, й спеціальний, а використання - на вибір митниці; комбінований - сполучення двох перших. Тарифи бувають одностовпчикові (звичайно при експорті), тобто є одна ставка для товару або групи товарів, і дво - або багатостовпчикові (якщо більше двох стовпчиків). Це стосується імпорту товару у залежності від того, із якої країни він надходить. Так, стовпчик з найбільш високими тарифами (т.зв. загальний або автономний тариф) стосується товару з країн, у торгівлі з котрими немає ніяких спеціальних угод, другий стовпчик зі зниженими тарифами використовується у відношенні товарів з країн, із якими є угоди про режим найбільшого сприяння. І найнижчими (або зовсім не стягається мито) є тарифи для країн, у відношенні яких існують тарифні преференції. Це в основному країни, що розвиваються.

МИТНІ ЗБОРИ - стягаються у зв'язку з увозом, вивозом або транзитом товарів у розмірі, рівному приблизно вартості наданих послуг. Вони не мають протекціоністських цілей або цілей вилучення прибутку, вони мають характер винагороди, плати за роботу митних служб.

МІЖНАРОДНА БІРЖА - біржа з великим обсягом угод, цінами світового ринку, у країнах із вільним валютним, податковим і адміністративним режимом. Основні функції: організація торгу, зведення партнерів, котирування цін, арбітраж, хеджування (страхування від цінових ризиків), розповсюдження інформації. Поряд з звичними контрактами зараз розповсюджені операції з так званими деривативами, тобто похідними паперами: ф'ючерсами та опціонами. Ф’ючерс – це контракт на поставку товару в визначений час і по визначеній ціні. Опціон – зобов’язання купити або продати визначений вид цінностей (або фінансових прав) за попередньо встановленою ціною і на протязі визначеного періоду. В обмін на це право покупець платить продавцю визначену суму -–“премію”. Ризик покупця обмежується цією сумою, а ризик продавця зменшується на цю суму.

МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА - комплекс організаційно-правових структур зі здійснення міжнародних розрахунків. Вона може бути регіональною (наприклад, зараз існує в рамках ЄС) і світова. Основні структурні елементи світової: ліквідні засоби для розрахунків; режим валютних курсів і паритетів; умови конвертації національних валют; форми розрахунків; валютні ринки і ринки золота. Сучасна світова валютна система (т. зв. Ямайська, діє з 1976 р.) характеризується такими параметрами: світовими грошима є американський долар і будь-які інші тверді валюти; цілком скасований золотий паритет валют, золото не використовується в якості світових грошей; курси валют плаваючі, в основі чого лежить їхня купівельна спроможність; скасована існуюча раніше фіксована ціна золота. Міжнародна валютна система - це механізм міжнародних валютних відносин.

МІЖНАРОДНА ЛІКВІДНІСТЬ КРАЇНИ - мобільність її ресурсів, їхня рухливість у платежах по міжнародних зобов'язаннях. Ліквідні засоби (валютні цінності) - вільно конвертована валюта; цінні папери у ВКВ; дорогоцінні метали (за винятком ювелірних і побутових виробів із них, а також їхнього брухту), природні дорогоцінні камені в сирому і обробленому видах, насамперед, діаманти і перлини. До дорогоцінних металів відносяться золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій). Ступінь ліквідності країни визначається відношенням суми ліквідних засобів, наявних у неї, до її зобов'язань.

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ - пересування робочої сили через національні кордони, один з основних елементів інтернаціоналізації світової економіки, формування світового ринку. Еміграція - вихід робочої сили з країни; імміграція прихід робочої сили в країну; рееміграція - повернення робочої сили в країну походження. Результатом міграції робочої сили є формування cвітового ринку робочої сили , тобто системи організаційно-правових відносин, пов'язаних із пересуванням робочої сили між країнами. Основними його елементами є: пропозиція - кількість робочої сили, що є на ринку або може бути доставлена на нього; попит - платоспроможна потреба світової економіки в новій робочій силі; конкуренція - боротьба між суб'єктами за більш вигідні умови продажу, придбання і використання робочої сили в різноманітних галузях і сферах світового господарства.

МІЖНАРОДНА ПЕРЕДАЧА ТЕХНОЛОГІЙ (трансфер технологій) – міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній або безкоштовній основі. Розглядається в вузькому та широкому сенсі. В вузькому (чистому) – це передача конструктивних рішень, знань, досвіду для виробництва товару, використання процесу або надання послуги. В широкому сенсі додається ще і експорт обладнання, машин, комплектних технологічних ліній, які реалізують технологічні процеси. Форми передачі технологій: патентні угоди (міжнародна торгова угода, при якій володар патенту дає право покупцю на використання патенту), ліцензійні угоди (міжнародна угода, при якій власник винаходу дозволяє другій стороні використовувати в визначених межах свої права на технологію), угоди про передачу ноу-хау (продається незапатентований винахід, який має комерційну цінність), інжиніринг (консультації, передача технологічних знань, які необхідні для придбання, монтажу і використанню закуплених або орендованих машин, обладнання), франчайзінг (крупна фірма –франчайзор надає право дрібній фірмі – франчайзі торгувати своєю продукцією і під своєю маркою, допомагає їй в цьому, за що і одержує відповідну платню). Копірайт (С) - ексклюзивне (виключне) право автора літературного, аудіо – і відеотвору на показ та відтворення своєї роботи.

МІЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА (МТП) - створена в 1922 р., займається встановленням і поширенням звичаїв, правил і норм міжнародної торгівлі, координує діяльність аналогічних національних палат.

МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД (МВФ) – спеціалізована установа ООН, заснована у 1944 р. (Бреттон – Вудська конференція ООН з валютно-фінансових питань ), почала діяти з 1945 р. В даний час у нього входять 184 країни, обсяг фонду складає 220 млрд. дол. США. Ціль діяльності: забезпечення збалансованого розвитку світової торгівлі, підвищення валютної стабільності і допомога у створенні багатосторонньої системи платежів, надання коштів країнам-членам для подолання незбалансованості платіжних балансів, консультування і співробітництво. Головний вид діяльності: надання кредитів для вирівнювання платіжного балансу. Кредити надаються в формі продажу іноземної валюти на національну, а їх погашення, навпаки, здійснюється шляхом викупу національної валюти на іноземну. Види кредиту: “резервний” – для подолання тимчасових труднощів платіжного балансу; “траншевий” – вся сума кредиту розподіляється на 4 частини і надається під визначені умови; “розширеного фінансування”- для структуризаціі зовнішніх розрахунків; “структурної трансформації” – для перебудови галузей, закупівлі критичного імпорту; “компенсаційний” – в випадках значних втрат із-за падіння цін експорту або збільшення цін на імпорт продовольства; “ситуативний” – тимчасовий при різних непередбачених ситуаціях.

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ - позичка в грошовій або товарній формі, надана кредитором однієї країни позичальнику з іншої країни на умовах терміновості, повернення, платності, забезпеченості. Суб'єктами його можуть бути підприємства, банки, уряди, організації. Розрізняють МК по декількох критеріях. За кредиторами: приватний, урядовий, фінансових і регіональних організацій; у залежності від термінів: короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (до 7 років), довгостроковий (більш 7 років); за об'єктами: комерційний - цільовий, під товари і послуги, фінансовий - не має цільового характеру. Овердрафтовий кредит - кредит без забезпечення, дається банком своїм клієнтам, тобто фірмам, що мають свої рахунки в даному банку і банк, знаючи стан їхніх справ, може бути упевненим, що надходження на ці рахунки будуть. Контокорентній договір - договір між банком і клієнтом про надання останньому овердрафтового кредиту. Синдиційований кредит – кілька банків–кредиторів дають кредит одному позичальнику.

МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ (МПП) - поділ праці між країнами у визначених кількісних і якісних співвідношеннях, що робить необхідним для них обмін товарами, послугами й іншими результатами господарської діяльності. Це матеріальна основа виробничих, науково-технічних, торгових зв'язків між країнами. МПП виявляється в процесах спеціалізації і кооперації. Під міжнародною спеціалізацією розуміється концентрація зусиль країни й її суб'єктів на виробництві певних товарів для зовнішнього ринку. Існує спеціалізація предметна (виробництво продуктів), подетальна (виробництво частин, компонентів продуктів) і технологічна (здійснення окремих операцій, виконання окремих технологічних процесів). Характер і рівень спеціалізації економіки країни визначається: широтою асортименту експортованих нею товарів, послуг, потоварною експортною квотою і коефіцієнтом відносної експортної спеціалізації, що визначається як відношення питомої ваги даного товару в експорті країни до його питомої ваги у світовому експорті. Міжнародна кооперація - форма тривалих раціональних зв'язків між суб'єктами різних країн, що виробляють часткову продукцію (напівфабрикати), із метою створення кінцевої продукції, тобто продукції, призначеної для кінцевого споживання. Це припускає обов'язкове узгодження питань координації виробництва, обміну. Учасник коопераційних зв'язків - кооперант.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ - система різноманітних (торгових, фінансових, валютних, науково-технічних, виробничих) зв'язків між значними господарськими національними комплексами і їхніми суб'єктами, що функціонують у рамках окремих держав. Показниками участі країни в таких зв'язках є: експортна квота - відношення експорту до ВВП у відсотках; імпортна квота - відношення імпорту до ВВП у відсотках; зовнішньоторговельна квота - середнє від суми експорту й імпорту, віднесене до ВВП у відсотках; коефіцієнт інтенсивності (активності) зовнішньоекономічних зв'язків - відношення суми експорту й імпорту до ВВП у відсотках; індекс умов торгівлі - відношення індексу середніх цін експорту до індексу середніх цін імпорту.

З признаку глибини МЕВ підрозділяються на: міжнародні економічні контакти –економічні зв’язки епізодичного характеру, рядові; міжнародна економічна взаємодія – більш меньш стійкі економічні відносини між суб’єктами на основі визначених угод; міжнародне економічне співробітництво – стійкі, довготермінові зв’язки, партнерство, кооперація, закріплені в міжнародних договорах; міжнародна економічна інтеграція – переплетення економік, узгодження економічної політики країн.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ (МЕО) – сукупність міжнародних, міжурядових та неурядових установ та організацій, створених для розвитку економічного співробітництва, регулювання сітогосподарських зв’язків, стабільного розвитку світової економіки на основі вільного ринку товарів, капіталів та дотримання принципів міжнародного права. Вони підрозділяються на універсальні, галузеві, регіональні, фінансові. Основні їх функції: сприяння, спостереження, нагляд, регулювання. Більшість з них підпорядковані ЕКОСОР (Економічна і соціальна рада ООН). Найбільш відомі: МОТ (Міжнародна організація труда), ЮНКТАД (Конференція ООН з торгівлі та розвитку), СОТ (Світова організація торгівлі), КОКОМ (координаційний комітет з багатостороннього експортного контролю – існував до початку 90-х років) , МВФ, МБРР і ін.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ - система організації і регулювання розрахунків по грошовим вимогам і обов’язкам. Основні форми розрахунків: чек – письмове розпорядження покупця своєму банку виплатити визначену суму пред’явнику або за його наказом іншій особі (може робитись передаточний надпис – індосамент); акредитив –покупець відкриває до визначеного строку і в визначеному банку – емітенті акредитив на визначену суму на кошт продавця, банк при цьому зобов’язується здійснити відповідно вказівкам імпортера платіж експортеру. Види акредитива: документарний (переказ грошей проти документів про товар), відзивний (може бути відізваний імпортером або його банком), невідзивний (банк не повинен дозволяти покупцю анулювати його), ділимий (при поставці товару партіями в залежності від вартості кожної партії), револьверний (при рівномірних поставках чергові суми за чергові партії товару). Інкасо –банківська розрахункова операція, при якій банк, за дорученням свого клієнта отримує на основі документів кошти від імпортера товару і зараховує їх на рахунок клієнта. Вексель (простий) –боргове зобов’язання імпортера, згідно з яким він повинен виплатити визначену суму в визначений час експортеру. Тратта (перевідний вексель) – наказ кредитора (трасанта) боржнику (трасату) виплатити в строк визначену суму трасанту або іншому векселеутримувачу (ремітенту), яким ,за звичаєм, є банк кредитора. При цьому обов’язкові акцепт (підтвердження згоди імпортера) та аваль (поручництво за векселем, яке зроблене третьою особою, частіше за все банком або великою компанією). Урахування векселя - викуп банком векселя в його держателя достроково по ціні нижче номіналу. При цьому різниця між номінальною і реальною ціною векселя називається дисконтом.

МОНОКУЛЬТУРНІСТЬ - одна з особливостей економіки слаборозвинених країн, що полягає в тому, що їхній експорт орієнтований на 1-3 товари.

НАЙМЕНШ РОЗВИНУТІ КРАЇНИ (НРК) - країни з низьким подушним національним доходом, менше 200 дол. США, низькою питомою вагою обробної промисловості (не вище 10%). Таких країн біля 40.

НЕЄКОНОМІЧНІ МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗЄД – методи, які входять в наступні групи: адміністративні, кількісні, спеціальні. Адміністративні – законодавчі акти, міжнародні торгові угоди, наприклад, про режим найбільшого сприяння (угода про нього означає, що країни надають друг другу всі ті пільги, якими користуються на їхній території суб'єкти третіх країн). До них відносяться також ембарго, імпортні заборонні списки (перелік товарів, що, відповідно до законів країни, заборонено ввозити на її територію),імпортні процедури (закупівля і увіз визначених товарів здійснюється тільки шляхом тендера, тобто торгу, при якому створюється конкуренція між продавцями). Кількісні – ліцензування, квотування, контенгування, добровільне самообмеження експорту (дивіться вище).Технічні і ін. спеціальні вимоги – міжнародні, регіональні і національні стандарти, системи сертифікації і інспекції якості продукції, вимоги до неї з точки зору безпечності, екології, санітарно-гігієнічні, ветеринарні, вимоги до упакування і маркировки.

НОВІ ІНДУСТРІАЛЬНІ КРАЇНИ (НІК) - група країн, що зробили істотний стрибок у своєму розвитку в останні 15-20 років. Це країни з подушним доходом понад 1000 дол. США і долею обробної промисловості у ВВП - не менше 20% (критерії Всесвітнього банку). До них відносяться Гонконг, Сінгапур, Південна Корея, Аргентина, Бразилія, Мексика.

ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЇН - ЕКСПОРТЕРІВ НАФТИ (ОПЕК) - сформована в 1960 р., за своєю формою є міжнародним картелем, у якому країни домовляються про квоту для реалізації нафти, рівень цін і розподіл ринків збуту.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА І РОЗВИТКУ (ОЕСР) – створена в 1961 році. Основні цілі: внесок в розвиток світової економіки шляхом забезпечення оптимального економічного розвитку, росту зайнятості і підвищенню рівня життя в країнах-членах шляхом координації їх політики. Місце знаходження – Париж. Входять коло 30 країн.

ОРЕНДА ОБЛАДНАННЯ - форма збуту без передачі права власності покупцю. У залежності від термінів оренди розрізняють її види: лізинг - оренда на термін більше року; ліверидж-лізинг - довгострокова оренда з використанням урядових заохочень; фінансовий лізинг - оренда на термін повної або майже повної амортизації об'єкта; поновлюваний лізинг - експортер зобов'язується при появленні нового покоління обладнання поставити його замість застарілого; оперативний лізинг - коротко- і середньостроковий вид оренди; компенсаційний лізинг - імпортер обладнання сплачує за його оренду продукцією, виробленою з його використанням; хайринг - оренда машин, обладнання на термін від 3-х місяців до року; рентинг - оренда обладнання, машин на термін до 3-х місяців.

ПАРАМЕТРИЧНИЙ МЕТОД РОЗРАХУНКУ ЦІНИ - метод розрахунку зовнішньоторговельної ціни на основі урахування рівня ринкової конкуренції, позицій конкурентів. При цьому співставляються параметри власного товару і товарів конкурентів (технічні характеристики, якість, ціна). Для порівняння цін на товари і їхні параметри використовуються т. зв. конкурентні матеріали, отримані з різних джерел: контракти, пропозиції, прейскуранти. Використання такого методу розрахунку ціни типово при олігополічній структурі ринку, тобто коли на ринку панують декілька постачальників, що визначають умови на ньому, насамперед, ціни.

ПОСЕРЕДНИК - в залежності від виконуваних функцій розрізняють такі види посередників: простий посередник - зводе партнерів, не беручи участь в угодах ні капіталом, ні ім'ям (наприклад, брокер на біржі) . Його винагорода за звичаєм - відсоток від суми угоди; повірений підготовляє угоди й укладає їх від імені і за рахунок довірителя, що відшкодовує його витрати і виплачує йому винагороду; комісіонер підшукує партнерів, підписує з ними контракт (т.зв. договір комісії) від свого імені, але за рахунок продавця або покупця (комітентів), що і несуть комерційні ризики. Винагорода - звичайно у виді відсотка від ціни товару; консигнатор - приймає товар від консигнанта на свій склад для реалізації протягом визначеного часу. Розплачується за товар у міру його продажі. Прибуток його формується або як різниця в цінах, або як відсоток від ціни проданого товару. Торговий агент виконує широке коло робіт: сприяє укладанню угод або укладає їх від імені виробників і покупців (принципалів), погоджує ціну товару. Може проводити маркетингові дослідження на користь фірм-замовників, рекламувати їхній товар і ін. Прибуток звичайно визначається по системі “кост плас”, тобто витрати плюс прибуток; збутовий посередник (дистриб’ютор, трейдер, купець) - перепродує товар від свого імені і за свій рахунок; торговий дім - багатопрофільний і багатофункціональний посередник; особисті продажі - система продажів, при яких торгівля здійснюється посередниками шляхом знайомств і рекомендацій; ексклюзивний посередник - має виняткове (монопольне) право торгівлі товаром даної фірми на цьому ринку.

ПОСЛУГА - споживча вартість (робота), що не приймає матеріалізованої форми. Існують різноманітні види послуг, серед яких традиційні: транспортування, страхування, зберігання товарів, туризм і ін. Крім того, останнім часом поширюються відносно нові види: інжинірингові послуги - проектно-консультаційні, підрядні, управлінські (по організації виробництва, адміністративному управлінню підприємством); консалтинг - послуги у виді консультацій із питань економіки і управління; трейнінг - послуги по підготуванню кадрів, підвищенню рівня їхньої кваліфікації; аудит - послуга по перевірці фінансового стану компанії, фірми, підприємства. Послуги також поділяють на факторні (зв’язані з рухом факторів виробництва) і нефакторні (інші). В залежності від того, який механізм здійснення послуги, розрізнюють послуги, які вимагають мобільності покупця, або мобільності продавця, або мобільності продавця і покупця.

ПРОТЕКЦІОНІЗМ - різновид торгової політики, при якій держава утручається в зовнішньоторговельну діяльність із метою підтримки власних виробників. Селективний протекціонізм - означає, що втручання держави здійснюється з метою підтримки виробників окремих галузей. Протилежною протекціонізму є політика вільної торгівлі (фритредерство), що передбачає свободу підприємців, фірм і підприємств в їхньої діяльності на даному ринку.

РАДА МИТНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (РМС) - створена у 1950 р. з метою узгодження й уніфікації митних систем, митних процедур, відповідного законодавства.

РАМБУРСУВАННЯ - повернення імпортером експортеру виплаченого їм раніше імпортного мита.

СВІТОВА ЕКОНОМІКА - сукупність національних економік, тісно пов'язаних між собою системою економічних відносин. Це система з своєю структурою і логікою розвитку. Її основа – світове господарство.

СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ) - створена за рішенням т.зв. “Уругвайського раунду” ГАТТ і почала діяти з 1995 р. Займається проблемами світової торгівлі товарами і, крім того, регулюванням ринку послуг, питаннями навколишнього середовища, охорони прав інтелектуальної власності й ін. ГАТТ (Загальна угода з торгівлі і тарифів) - звід правил, закономірностей світової торгівлі, своєрідна її конституція. Основні принципи правил світової торгівлі згідно з умовами СОТ зводяться до того, що вона повинна розвиватися за економічними законами, без дискримінаційних методів регулювання, від протекціонізму країни поступово повинні йти до вільної торгівлі. В структурі СОТ є такі органи і угоди, як: орган з перегляду торгової політики, орган вирішення суперечок, угода про технічні бар’єри в торгівлі, угода про санітарні і фітосанітарні заходи, ГАТС – Генеральна угода про торгівлю послугами, ТРИПС – угода про торгівельний аспект прав інтелектуальної власності, ТРИМС – угода про інвестиції в торгівлі.

СВІТОВА ТОРГІВЛЯ - результат взаємодії попиту і пропозиції на конкурентному ринку. Її масштабність і системність обумовили формування світового ринку. Світовий ринок - сукупність відносин обміну між суб'єктами різних країн на основі міжнародного поділу праці, особливості котрого і визначають характерні риси СР в той або інший історичний період.

СВІТОВА ЦІНА - грошове вираження інтернаціональної вартості товару суспільно-необхідної якості. За звичаєм, це ціни значних експортно-імпортних контрактів на умовах платежу готівкою у вільно конвертованій валюті і на ринках із нормальним (загальним, а не спеціальним) торгово-політичним режимом.

СЕРТИФІКАЦІЯ - система видачі відповідними уповноваженими органами документів, що засвідчують якість, вагу, походження й інші властивості товару.

СПІЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА - самостійні господарські організації, підприємства, діяльність яких здійснюється на базі загальної власності партнерів із різних країн. Учасники - фірми, організації - юридичні особи. Самі СП також є юридичними особами, можуть укладати договори, володіти майном, створювати дочірні підприємства. Основа їхньої власності - Статутний фонд, що формується за рахунок внесків учасників. СП не відповідає по зобов'язаннях держави, держава не відповідає по зобов'язаннях СП.

ТАРИФНІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ - пільги, надані тим або іншим суб'єктам при увозі товару. Існує ЗСП (Загальна система преференцій) , відповідно до якої розвинуті країни надають країнам, що розвиваються преференції при увозі їхніх товарів. ГСП (Глобальна система преференцій) - аналогічні преференції надають друг другу країни, що розвиваються.

ТЕНДЕР - форма торгу, при якому покупець організує конкурс серед продавців (постачальників) товару (послуги) з заздалегідь визначеними характеристиками і після аналізу отриманих пропозицій підписує контракт із тим продавцем (постачальником), що запропонував товар або послуги на найбільш вигідних умовах для покупця. Цим методом зараз розміщається багато замовлень на будівництво складних об'єктів, на постачання машин і обладнання, виконання науково-проектних робіт. У деяких розвинутих країнах навіть законом обумовлюється, наприклад, купівля більш-менш значних партій сировини, розміщення замовлень на устаткування тільки таким методом. Ці торги мають багато переваг для покупця тому, що загострюють конкуренцію серед продавців і дають можливість вибору умов купівлі. При них ціни в середньому на 20 - 25% нижче, чим при двосторонніх контрактах.

ТЕОРІЇ АБСОЛЮТНИХ І ВІДНОСНИХ ПЕРЕВАГ відповідають на запитання – чому країни торгують між собою? Теорія абсолютних переваг (А.Сміт): країни експортують товари, які вони виробляють з меншими витратами (тобто в виробництві яких вони мають абсолютні переваги) і імпортують ті товари, які в інших країнах виробляються з меншими витратами, тобто у них абсолютні переваги в цьому виробництві. Ця теорія не відповідає на запитання: чому торгують між собою країни, навіть не маючи абсолютних переваг в виробництві тих чи інших товарів? На це питання відповідає теорія відносних (порівняльних) переваг. ЇЇ сутність (Д. Рікардо): якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з відносно низькими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля буде взаємокорисною для обох країн, незалежно від того, є виробництво в одній з них абсолютно більш ефективним, чім в іншій. Поки в співвідношенні внутрішніх цін між країнами є різниця, кожна з них має порівняльні переваги, тобто у неї завжди знайдеться такий товар, виробництво якого більш корисне при існуючому співвідношенні витрат, чим виробництво інших.

ТОВАРНИЙ ЗНАК - позначення, що відрізняє товари різноманітних виробників або продавців, що індивідуалізує їх. У ринковій економіці ТЗ є об'єктом промислової власності, має правовий захист. Реєстрація ТЗ за рубежем здійснюється шляхом подачі заявок у Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності в Женеві. За способом виконання ТЗ бувають словесні, образотворчі, об'ємні і комбіновані.

ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА КОРПОРАЦІЯ (ТНК) - корпорація, національна за походженням і міжнародна за масштабами діяльності. В основі їх формування – фінансова залежність у формі “системи участі” (володіння материнською компанією контрольними пакетами акцій так званих дочерніх підприємств). Вертикальна ТНК означає, що її філії (дочірні підприємства) є постачальниками напівфабрикатів для материнської компанії або покупцями її продукції. При горизонтальній ТНК філії за рубежем цілком або частково дублюють діяльність материнської компанії, тобто виробляють той же товар. При цьому материнська компанія - це головна компанія в країні базування. Філії ж знаходяться в країні, що приймає. На відміну від ТНК т.зв. міжнаціональні корпорації (МНК) - це корпорації, у яких головна компанія належить капіталу суб'єктів декількох країн.

ТРАНСПОРТ – сфера послуг, здійснююча перевезення людей і вантажів. Включає в себе сукупність шляхів сполучення і рухомих засобів перевезення, а також різні споруди, устрої, які забезпечують їх нормальну роботу. Види транспорту: водний (морський та річковий), наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний) і повітряний. В морському транспорті розрізнюють лінійне судноплавство (регулярне на стійких географічних напрямках) та трампове (нерегулярне, за потребою). Коносамент –документ, який заповнюється при оформленні вантажу і підтверджує прийняття товару для морського або річного перевезення. Основні учасники транспортних відносин: вантажовідправник, перевізник (володар судна, або посередник, який укладає контракт з володарем судна і вантажовідправником), стивідор (оператор терміналу, тобто експедиторські компанії, фірми в портах, на станціях), сюрвейер ( незалежний експерт, якого можуть наймати всі зацікавлені особи), отримувач вантажу. Термінал – спеціальна транспортна споруда, яка забезпечує доступ до транспортного засобу, що рухається по даному шляху, а також заміну того ж засобу, або різних, що забезпечують перевезення на цьому маршруті. Чартер – угода фрахтування судна. Він може бути на умовах одного рейсу, або декількох послідовних (перевезення значної кількості однорідного вантажу в одному напрямку одним судном), тайм-чартер означає угоду про тривалу оренду судна, бербоут-чартер – оренду судна без екіпажу. Основні організації з регулювання транспортних відносин: ІМО (Міжнародна морська організація), ціль – поширення співробітництва між урядами з технічних питань міжнародного морського судноплавства, сприяння додержанню найкращих стандартів в сфері безпеки на морі, морській навігації. ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації), ціль – сприяння безпеці польотів на міжнародних авіалініях, розробка принципів і техніки міжнародного повітряного сполучення, сприяння розвитку і плануванню міжнародних повітряних перевезень. ІАТА (Міжнародна асоціація повітряного транспорту), ціль – розвиток безпечних регулярних повітряних сполучень, сприяння повітряній комерції і аналіз зв’язаних з цим проблем. ОТІФ (Організація міжнародного залізничного транспорту), МКЗТ (Міжнародний комітет залізничного транспорту), МСАТ (Міжнародний союз автомобільного транспорту).

УМОВИ ПОСТАЧАННЯ КОМПЛЕКТНОГО ОБЛАДНАННЯ: “Під ключ” - означає, що експортер зобов'язаний поставити обладнання, змонтувати його, передати замовнику в стані повної готовності до роботи; “продукція в руки” - означає, що на додаток до перерахованого експортер зобов'язується допомогти імпортеру в організації управління технологічними процесами виробництва; БОТ (будівництво, експлуатація, продаж) означає, що експортер зобов'язаний поставити обладнання, змонтувати, допомогти в організації виробництва й у продажі готової продукції . При цьому кожна з угод може бути компенсаційною, що означає оплату поставленого обладнання і супроводжуючих його послуг продукцією, виробленою з його допомогою.

УТОРГУВАННЯ ЦІНИ - узгодження ціни між продавцем і покупцем на основі попереднього аналізу даних про кон'юнктуру ринку. При цьому широко використовуються т.зв. комерційні поправки - цінові знижки/накидки. Типові знижки: дилерські - даються посередникам на оплату їхніх витрат і для забезпечення необхідного їм прибутку; тимчасові - при постачанні товару поза сезоном; кількісні - як заохочення покупця за великий обсяг купівлі або за усталеність купівлі; “сконто” -в випадку, якщо імпортер погоджується купити з передоплатою або при оплаті прямим банківським переказом.

ФАКТОРИНГ - одна із сучасних нетрадиційних форм експортного фінансування. Фактор-фірма (звичайно дочірні фірми банків) купує у своїх клієнтів (експортерів) вимоги до покупця, протягом 2-3-х днів оплачує їм від 70 до 90 % вимог у виді авансу, залишок клієнт одержує після надходження грошей від покупця. При цьому експортер має можливість швидше одержати гроші, а фактор-фірма одержує за це певний відсоток. Існує т.зв. “тихий” або “прихований” факторинг і “відкритий”. При “тихому” імпортер не знає про домовленість експортера з фактор-фірмою, а при “відкритому” - знає заздалегідь. Факторинг використовується при платежах на термін до 180 днів. На термін більше 180 днів – ФОРФЕЙТИНГ. Він буває середньостроковий - від 6 місяців до 6 років і довгостроковий - на термін більш 6 років. Форфейтеру (тому, хто надає цю послугу) при цьому потрібна гарантія або аваль класного банку країни імпортера.

ФІНАНСОВИЙ РИНОК – може розглядатися в вузькому та широкому сенсі. В вузькому – це купівля-продаж цінних паперів та валютно-фінансових ризиків. В широкому, крім названого, це ринок валюти, ринок грошей (короткострокового кредиту), ринок капіталу (ринок інвестицій та довгострокових кредитів). Останні два формують таку важливу структурну частину фінансового ринку, як світовий ринок позичкового капіталу. Товаром на цьому ринку є позичковий капітал, споживча вартість якого – в здібності приносити прибуток. З функціональної точки зору – це система ринкових відносин, що забезпечують їх акумуляцію і перерозподіл позичкового капіталу між країнами. З інституціональної – сукупність приватних, державних і міждержавних кредитних установ, небанківських фондів фінансування (пенсійні, страхові і ін.) і транснаціональних компаній, які є організаторами руху капіталу в залежності від попиту і пропозиції. Позичання коштів здійснюється двома засобами: отримання позики у банка або розміщення облігацій (секьюрітізація). За основу проценту беруться або «Лібор» - середня ставка лондонських банків для першокласних позичальників, або «Прайм-Рейт» - середня ставка банків США для першокласних позичальників. Основними формами ринку є валютні та фондові біржі. Лістинг – визначення списку компаній, які відповідають вимогам, які ставляться до претендентів – учасників біржі.

ЦІННІ ПАПЕРИ – папери, які відображають майнові права. До них відносяться , перш за все, акції (свідоцтво про внесок в уставний фонд акціонерного об’єднання) та облігації (боргові зобов’язання). За ступенем ризику акції розподіляються на акції з блакитними корінцями (найбільш надійні), доходні, акції росту, циклічні, спекулятивні. За характером перерозподілу прибутку: кумулятивні (розподіляється не дивіденд, а частка в накопиченні), з часткою участі (володар може отримати додатковий дивіденд зверху об’явленого, якщо прибуток збільшився), конвертовані (можуть бути обмінені на інші цінні папери), відзивні (можуть бути відізвані компанією). Облігації розподіляються в залежності від проценту, як плати: звичайні (фіксований процент), з плаваючим процентом, з індексованим процентом, змішані (гібридні), з нульовим купоном. Емісія цінних паперів в останній час стає однією з основних форм позичання коштів (секьюрітізація)

ЮНКТАД (КОНФЕРЕНЦІЯ ООН З ТОРГІВЛІ І РОЗВИТКУ) - створена в 1964 р. Основні функції: розробка багатосторонніх правових актів в сфері світової торгівлі, допомога в узгодженні політики урядів і регіональних угруповань в сфері торгівлі і розвитку, задоволення спеціальних потреб найменш розвинутих країн, сприяння їх розвитку через включення в міжнародну торгівлю.

Видання підготовлено редакційно-видавничим відділом УАЗТ

Підписано до друку 30.01.2003 р.

Формат 60х84/16.

Ум. друк. арк. 1,4.

Замовлення № від 30.01.2003 р.

Наклад 100 прим.

Українська академія зовнішньої торгівлі.

01601, Київ-42, вул..Чигоріна, 57.

Склад ЄС: (вересень 2009 р.)

1. Франція

2. ФРН

3. Італія

Країни БЕНІЛЮКС

4. ( Бельгія,

5. Нідерланди,

6. Люксембург)

7. Великобританія (1973)

8. Ірландія

9. Данія

10. Греція (1981)

11. Іспанія (1989)

12. Португалія

13. Швеція (1995)

14. Фінляндія

15. Австрія

16. Польща (2004)

17. Чехія

18. Словакія

19. Словенія

20. Угорщина

21. Литва

22. Латвія

23. Естонія

24. Кіпр

25. Мальта

26. Румунія (2008)

27. Болгарія

21