
- •1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна
- •1.2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний анал'а - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система життєдіяльності
- •1.3. Небезпеки та їхні чинники
- •1.4. Управління ризиком
- •Imfhi г.Пгпапі иигпі tilJiiLt/пгл
- •1.4.3. Поняття про ризик небезпеки
- •1.4.4. Методи визначення ризику
- •1.4.4.1. Інженерний метод визначення ризику
- •2.1. Загальні психофізіологічні особливості людини
- •2.1.1. Закономірності та механізми дії органів чуття
- •2.2. Структурно-функціональна організація людини з погляду взаємодії її з навколишнім середовищем і технікою
- •2.2.1. Людина як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2.5. Критичні ситуації
- •2.2.2.6. Депресія
- •2.3. Педагогічні основи психічної складової життєдіяльності людини
- •3.1. Навколишнє середовище та його складові
- •3.2. Метеорологічні чинники
- •3.3. Природні небезпеки
- •3.3.1. Абіотичні небезпеки
- •3.4. Техногенні небезпеки
- •3.4.4.3. Виробничі випромінювання
- •3.4.4.4. Іонізуюче випромінювання
- •3.5. Безпека в соціальній сфері життєдіяльності людини
- •3.5.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •3.5.2. Небезпеки, спричинені соціумом
- •3.6. Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини
- •3.6.3. Основні прийоми маніпуляції
- •3.7. Небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини
- •3.8. Безпека в соціально-економічній сфері
- •3.8.1. Небезпеки у споживчій сфері
- •3.9. Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів
- •3.11. Небезпеки, на які наражаються телеглядачі та користувачі комп'ютерів
- •3.12. Небезпеки військового характеру
- •3.12.1. Нещасні випадки військового характеру
- •3.13. Воєнні небезпеки
- •3.13.1. Вибухове перетворення речовини
- •3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •3.13.5. Перша медична допомога потерпілим
- •4.1. Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій
- •4.1.1. Основні поняття та визначення
- •4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3. Заходи, які проводять завчасно по життєзабезпеченню населення в нс
- •4.4. Сили та засоби, які використовують для життєзабезпечення населення
- •5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •5.2. Аптечка швидкої допомоги
- •5.3. Надання першої допомоги при ураженні ділянок мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.3.1. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м 'яких тканин
- •5.4. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.5. Допомога при отруєннях
- •5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •5.8. Посттравматичний синдром та його подолання
- •6.1. Концептуальні основи державної безпеки
- •6.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •6.2. Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •6.5. Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності
- •Додаток 4. Промислові протигази
- •3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 72
- •4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій 236
- •5. Надання першої долікарської допомоги 252
- •Видавництво "Бескид Біт"
5.5. Допомога при отруєннях
Отруєння - це група захворювань, викликаних впливом на організм отрут різного походження. При отруєнні, особливо невідомою токсичною речовиною, потріб-
5. Надання першої долікарської допомоги
271
но негайно викликати лікаря. До прибуття лікаря необхідно припинити контакт потерпілого з отруйною речовиною та видалити її з організму. Оскільки: отрути можуть потрапляти в організм трьома шляхами - через шлунково-кишковий тракт, органи дихання та шкіру чи слизові оболонки, то цим визначається характер першої допомоги.
Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково-кишковий тракт, потерпілому негайно кілька разів промивають шлунок до появи чистих промивних вод. Для цього його примушують випити 1,5-2,0 л води ледь підфарбованої марганцевокислим калієм або води з питною содою (одна чайна ложка на одну склянку води), а потім викликають блювання подразненням кореня язика. Після цього дають суспензію активованого вугілля, яка має хороші адсорбційні властивості. Кишечник очищається за допомогою сольового проносного - 20 г гіркої солі на 0,5 склянки води. Потім потерпілого зігрівають, дають йому багато чаю або кави, але не їжу.
У разі потрапляння отруйних газів або випарів у дихальні шляхи, потерпілому потрібно забезпечити приплив свіжого повітря, вивільнити його від одягу, який утруднює дихання. При запамороченні чи непритомності дати понюхати нашатирний спирт, при зупинці дихання - зробити штучне дихання.
При потраплянні отруйних речовин на шкіру необхідно принаймні змити ділянку тіла водою з милом. Якщо ці речовини мають до того ж агресивну дію, треба діяти так, як і при хімічних опіках.
Отруєння харчовими продуктами. Причиною їх є вживання неякісних, несвіжих або заражених хвороботворними бактеріями продуктів. Захворювання, як правило, починається через 2-3 години після вживання неякісних продуктів, інколи через 20-26 год.
Ознаки: загальне нездужання, нудота, неодноразове блювання, біль у животі, головний біль, частий понос, блідість, спрага, підвищення температури тіла до 38...40°С, частий слабкий пульс, судоми. Блювання і понос зневоднюють організм, сприяють втраті солей.
Допомога - діяти, як при потраплянні отрути у шлунково-кишковий тракт.
З метою запобігання харчовим отруєнням не слід допускати вживання недоброякісних та не зовсім свіжих продуктів. Особливо обережно треба вживати консерви і пам'ятати про можливість їх низької якості (здуття кришки, банки, поганий запах, незвичайний колір тощо). З метою запобігання отруєнням фальшивими спиртними напоями не слід купувати напої сумнівного виробництва, особливо у неорганізованих продавців.
Отруєння ліками, алкогольними та наркотичними речовинами. Особливість першої допомоги полягає в тому, що потерпілого ні в якому разі не можна залишати самого, оскільки в нього можуть спостерігатися порушення роботи центральної нервової системи - гальмування або збудження її, параліч дихання, непритомність, клінічна смерть.
Отруєння кислотами та лугами - найбільше поширені серед ненавмисних отруєнь хімічними речовинами, які потрапили в організм через стравохід, особливо в побуті, у дітей.
Ознаки. Різкі болі в ротовій порожнині, стравоході та в шлунку, опік (набряк) слизових, блювання з домішкою крові, труднощі під час ковтання. Іноді характерний
272 5. Надання першої долікарської допомоги
запах з рота. Потерпілі часто збуджені, можливий набряк гортані з розвитком асфіксії, непритомність.
Допомога. Негайно видалити слину та слиз з рота потерпілого, загорнувши чайну ложку в марлю, серветку чи хустинку, протерти ротову порожнину. Промивати шлунок водою не можна, оскільки це спричинює блювання і призводить до потрапляння отрути у дихальні шляхи. Можна лише дати потерпілому 2-3 склянки води, щоб розбавити кислоту чи луг, зменшуючи їх агресивну дію. Не можна також нейтралізувати кислоту, що потрапила у шлунок, лугом і навпаки, оскільки при цьому утворюється велика кількість вуглекислого газу, що призводить, до розтягування шлунка, посилення болю та кровотечі. Якщо виникли ознаки задухи, роблять штучне дихання - краще способом "з рота в ніс", оскільки слизова оболонка рота потерпілого обпечена.
Отруєння оксидом вуглецю. Причини - вдихання чадного газу, генераторного газу, продуктів горіння, диму. В крові блокується зв'язок гемоглобіну з киснем і обмежуються умови для його перенесення кров'ю від легень до тканин.
Ознаки - при легкому отруєнні - шкіра яскраво-рожева, запаморочення, шум у вухах, загальна слабкість, нудота, блювання, слабкий пульс, короткочасна непритомність; при тяжкому отруєнні - нерухомість, судоми, порушення зору, дихання, роботи серця, непритомність протягом годин і навіть діб, клінічна смерть.
Допомога - діяти, як і у випадку потрапляння отрути у дихальні шляхи.