- •1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна
- •1.2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний анал'а - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система життєдіяльності
- •1.3. Небезпеки та їхні чинники
- •1.4. Управління ризиком
- •Imfhi г.Пгпапі иигпі tilJiiLt/пгл
- •1.4.3. Поняття про ризик небезпеки
- •1.4.4. Методи визначення ризику
- •1.4.4.1. Інженерний метод визначення ризику
- •2.1. Загальні психофізіологічні особливості людини
- •2.1.1. Закономірності та механізми дії органів чуття
- •2.2. Структурно-функціональна організація людини з погляду взаємодії її з навколишнім середовищем і технікою
- •2.2.1. Людина як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2.5. Критичні ситуації
- •2.2.2.6. Депресія
- •2.3. Педагогічні основи психічної складової життєдіяльності людини
- •3.1. Навколишнє середовище та його складові
- •3.2. Метеорологічні чинники
- •3.3. Природні небезпеки
- •3.3.1. Абіотичні небезпеки
- •3.4. Техногенні небезпеки
- •3.4.4.3. Виробничі випромінювання
- •3.4.4.4. Іонізуюче випромінювання
- •3.5. Безпека в соціальній сфері життєдіяльності людини
- •3.5.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •3.5.2. Небезпеки, спричинені соціумом
- •3.6. Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини
- •3.6.3. Основні прийоми маніпуляції
- •3.7. Небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини
- •3.8. Безпека в соціально-економічній сфері
- •3.8.1. Небезпеки у споживчій сфері
- •3.9. Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів
- •3.11. Небезпеки, на які наражаються телеглядачі та користувачі комп'ютерів
- •3.12. Небезпеки військового характеру
- •3.12.1. Нещасні випадки військового характеру
- •3.13. Воєнні небезпеки
- •3.13.1. Вибухове перетворення речовини
- •3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •3.13.5. Перша медична допомога потерпілим
- •4.1. Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій
- •4.1.1. Основні поняття та визначення
- •4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3. Заходи, які проводять завчасно по життєзабезпеченню населення в нс
- •4.4. Сили та засоби, які використовують для життєзабезпечення населення
- •5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •5.2. Аптечка швидкої допомоги
- •5.3. Надання першої допомоги при ураженні ділянок мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.3.1. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м 'яких тканин
- •5.4. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.5. Допомога при отруєннях
- •5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •5.8. Посттравматичний синдром та його подолання
- •6.1. Концептуальні основи державної безпеки
- •6.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •6.2. Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •6.5. Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності
- •Додаток 4. Промислові протигази
- •3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 72
- •4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій 236
- •5. Надання першої долікарської допомоги 252
- •Видавництво "Бескид Біт"
3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
Звичайні засоби захисту шкіри - це предмети одягу та взуття, що можуть бути у кожної людини. Найпростішим засобом захисту шкіри є робочий одяг (спецівка) -куртка і штани, комбінезони, халати з капюшонами, зшиті з брезенту, вогнезахисної чи прогумованої тканини або грубого сукна. Вони не лише захищають шкіру від радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів, а й не пропускають протягом деякого часу краплиннорідкі отруйні речовини. Одяг з брезенту захищає від отруйних речовин (взимку - до 1 год, влітку - до 30 хв).
Із предметів побутового одягу найпридатнішими для захисту шкіри є плащі і накидки з тканини прогумованої або вкритої хлорвініловою плівкою, зимові речі -пальта з грубого сукна або драпу, ватянки тощо. Від краплиннорідких ОР пальто із сукна або драпу разом з іншим одягом захищає: взимку - до 1 год, влітку - до 20 хв; ватянка - до 2 год. Для захисту ніг потрібні гумові чоботи, боти, калоші: вони не пропускають краплиннорідкі ОР до 3-6 год. На руки треба надягти гумові або шкіряні рукавиці.
Одяг треба застебнути на всі ґудзики, гачки або кнопки, комір підняти, поверх нього шию обв'язати шарфом чи хусткою; рукава обв'язати навколо зап'ястків тасьмами; штани випустити поверх чобіт (бот) і знизу зав'язати. Щоб посилити герметичність одягу, застосовують спеціальні клапани, що закривають розрізи піджаків або курток на грудях, пришивають клини у місцях розрізів на рукавах, штанах. Можна пошити капюшон з цупкої тканини або синтетичної плівки для захисту шиї і голови (рис. 72). Звичайний одяг просочують спеціальним розчином, щоб не потрапляли пари й аерозолі отруйних речовин. Для цього треба 250 - 300 г мильної стружки або подрібненого господарського мила розчинити у двох літрах нагрітої до 60-70°С води, долити 0,5 л олії і, підігріваючи, перемішувати протягом 5 хв до утворення емульсії. Комплект одягу покласти у таз і залити гарячим розчином. Потім трохи викрутити і висушити. Підготовлений у такий спосіб одяг можна надягати на натільну білизну. Розчин не шкодить тканині, не подразнює шкіру.
232
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності
Рис. 72. Герметизація повсякденного одягу: а - викройка нагрудника; б - капюшон; в - приклад використання капюшона, маски й окулярів; г - ущільнюючі клини, пришиті до розрізів куртки і штанів
Спеціальні засоби захисту шкіри за принципом захисної дії поділяють на ізолюючі і фільтрувальні, ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляються з повітронепроникних матеріалів - спеціальної еластичної і морозостійкої прогумованої тканини. Вони можуть бути герметичними і негерметичними. Герметичні засоби захисту закривають усе тіло і захищають від парів і крапель ОР, негерметичні - тільки від крапель ОР. Крім того, вони захищають від РР та БЗ.
До ізолюючих засобів захисту шкіри належать: захисний комбінезон (костюм), легкий захисний костюм Л-1 і загальновійськовий захисний комплект.
Попереджають отруєння отруйними хімічними речовинами за допомогою використанням спеціальних засобів захисту органів дихання, слизових оболонок рота, очей - респіраторів, протигазів, захисних камер. Протигази є: цивільні фільтруваль-но-поглинальні, ізолюючі та промислові. Промислові протигази обладнані коробками, які маркуються залежно від захисту дії конкретних небезпечних хімічних речовин (див. додаток 4).
3.13.4. Медичні засоби індивідуального захисту
Медичні засоби індивідуального захисту - це аптечка індивідуальна (АІ-2), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) і пакет перев'язувальний індивідуальний.
Аптечка індивідуальна (АІ-2) призначена для самодопомоги під час поранень та опіків (обезболювання), для профілактики або послаблення ураження РР, БЗ і ОР нервово-паралітичної дії (рис. 73). В її гніздах зберігають такі медичні засоби індивідуального захисту: гніздо 1 - протибольовий засіб для зняття больового шоку; гніздо 2 - засіб при отруєнні фосфорорганічними ОР; гніздо 3 - протибактеріальний засіб № 2; гніздо 4 - радіозахисний засіб № 1; гніздо 5 - протибактеріальний засіб № 1; гніздо 6 - радіозахисний засіб № 2; гніздо 7 - протиб-лювотний засіб.
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 233
Рис.
73.
Аптечка
індивідуальна АІ-2
Рис. 74. Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8): а - загальний вигляд; б - ватно-марлеві тампони; в - флакон з рідиною
В інструкції, що додана до АІ-2, описано порядок прийому ліків.
Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 призначений для знезараження краплиннорідких ОР, що потрапили на відкриті ділянки шкіри та одяг. До комплекту входять флакон з дегазувальним розчином і чотири ватно-марлеві тампони (рис. 74). Посуд і тампони запаяні в герметичну оболонку з поліетилену. У разі використання
234
3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності
Ш11-5 тампони щедро змочують розчином (потрібно пам ятати, що цей розчин - отруйна рідина, і стежити, щоб не потрапив у очі). Першим тампоном видаляють із шкірного покриву ОР щипковим рухом, наступна обробка - протирання ураженої ділянки (рис. 75).
Пакет перев 'язувальний індивідуальний призначений для надання допомоги у разі поранень і опіків. Він складається з бинта, двох ватно-марлевих подушечок, шпильки і чохла. У разі потреби пакет відкривають, виймають бинт з двома стерильними подушечками, не торкаючись руками їх внутрішньої поверхні. Подушечку накладають на рану і прибинтовують, кінець закріплюють шпилькою. При наскрізних пораненнях рухому подушечку переміщують по бинту так, щоб закрити вхідний і вихідний отвори рани. Чохол, внутрішня поверхня якого стерильна, використовують для накладання герметичних пов'язок. До кожного пакета додана інструкція з його застосування.
Рис. 75. Знезараження шкіри
Шприц-тюбик з антидотом - це пристрій для одноразового підшкірного або внутрішньом'язового введення проти отруйної речовини, найчастіше це атропін. Для введення антидоту треба взяти тюбик у праву руку, а лівою енергійно повернути ковпачок до упору і зробити ним 2-3 різких повних оберти. Потім зняти ковпачок і, тримаючи шприц-тюбик голкою догори, видавити з нього повітря до появи краплі рідини на кінчику голки (рис. 76). Голку потрібно вводити під шкіру або у м'яз і, плавно стискуючи тюбик, видавити з нього весь вміст. У разі виймання голки треба не розтискати тюбик. Колоти можна і через одяг. Застосовують антидот і тоді, коли тип отруйної речовини невідомий.
Після виходу з ділянки зараження необхідно пройти санітарну обробку.
Сумка медична військова (СМВ) призначена для надання першої медичної допомоги пораненим, обпаленим і ураженим проникаючою радіацією, ОР і БС. Містить деякі медикаменти (протибольовий засіб у шприц-тюбику, радіозахисний, про-тибактеріологічний засіб, антидоти та ін.), перев'язувальні засоби (бинти, вата, пакети перев'язувальні та ін.), лікарсько-медичні предмети та інструменти (джгут, термометр, ніж садовий, ножиці з тупими кінцями, пінцет анатомічний та ін.).