- •1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна
- •1.2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний анал'а - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система життєдіяльності
- •1.3. Небезпеки та їхні чинники
- •1.4. Управління ризиком
- •Imfhi г.Пгпапі иигпі tilJiiLt/пгл
- •1.4.3. Поняття про ризик небезпеки
- •1.4.4. Методи визначення ризику
- •1.4.4.1. Інженерний метод визначення ризику
- •2.1. Загальні психофізіологічні особливості людини
- •2.1.1. Закономірності та механізми дії органів чуття
- •2.2. Структурно-функціональна організація людини з погляду взаємодії її з навколишнім середовищем і технікою
- •2.2.1. Людина як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2.5. Критичні ситуації
- •2.2.2.6. Депресія
- •2.3. Педагогічні основи психічної складової життєдіяльності людини
- •3.1. Навколишнє середовище та його складові
- •3.2. Метеорологічні чинники
- •3.3. Природні небезпеки
- •3.3.1. Абіотичні небезпеки
- •3.4. Техногенні небезпеки
- •3.4.4.3. Виробничі випромінювання
- •3.4.4.4. Іонізуюче випромінювання
- •3.5. Безпека в соціальній сфері життєдіяльності людини
- •3.5.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •3.5.2. Небезпеки, спричинені соціумом
- •3.6. Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини
- •3.6.3. Основні прийоми маніпуляції
- •3.7. Небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини
- •3.8. Безпека в соціально-економічній сфері
- •3.8.1. Небезпеки у споживчій сфері
- •3.9. Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів
- •3.11. Небезпеки, на які наражаються телеглядачі та користувачі комп'ютерів
- •3.12. Небезпеки військового характеру
- •3.12.1. Нещасні випадки військового характеру
- •3.13. Воєнні небезпеки
- •3.13.1. Вибухове перетворення речовини
- •3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •3.13.5. Перша медична допомога потерпілим
- •4.1. Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій
- •4.1.1. Основні поняття та визначення
- •4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3. Заходи, які проводять завчасно по життєзабезпеченню населення в нс
- •4.4. Сили та засоби, які використовують для життєзабезпечення населення
- •5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •5.2. Аптечка швидкої допомоги
- •5.3. Надання першої допомоги при ураженні ділянок мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.3.1. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м 'яких тканин
- •5.4. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.5. Допомога при отруєннях
- •5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •5.8. Посттравматичний синдром та його подолання
- •6.1. Концептуальні основи державної безпеки
- •6.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •6.2. Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •6.5. Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності
- •Додаток 4. Промислові протигази
- •3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 72
- •4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій 236
- •5. Надання першої долікарської допомоги 252
- •Видавництво "Бескид Біт"
5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
За даними ВООЗ, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та НС, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарську допомогу, здійснили заходи щодо оживлення або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва.
Перша долікарська допомога - це комплекс простих невідкладних дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.
При наданні першої долікарської допомоги треба керуватися такими принципами: правильність, доцільність, швидкість, продуманість, рішучість, спокій, дотримуючись, зазвичай, такої послідовності:
усунути вплив на організм чинників, що загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої атмосфери чи з приміщення, що горить, погасити палаючий одяг, дістати із води);
оцінити стан потерпілого, визначити характер і тяжкість травми, що становить найбільшу загрозу для життя потерпілого, і послідовність заходів щодо його спасіння;
виконати необхідні дії щодо спасіння потерпілого в порядку терміновості (забезпечити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку тощо);
викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого в найближчу медичну установу;
підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника, пам'ятаючи, що зробити висновок про смерть потерпілого має право лише лікар.
Виконуючи перелічені вище дії, потрібно бути уважним і обережним, щоб не заподіяти шкоди собі і не завдати додаткової травми потерпілому Особливо це стосується тих випадків, коли потерпілого необхідно звільнити з-під дії електричного струму, з-під завалу, винести з палаючого приміщення, при рятуванні утопленика. Якщо допомогу надають кілька осіб, деякі з зазначених вище дій можна виконувати паралельно.
Людина, яка надає першу допомогу, повинна вміти:
оцінити стан потерпілого і визначити, якої допомоги насамперед той потребує;
забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхіеі;
5. Надання першої долікарської допомоги
253
виконати штучне дихання "з рота в рот" або "з рота в ніс" та зовнішній масаж серця і оцінити їхню ефективність;
зупинити кровотечу накладанням джгута, стисної пов'язки або пальцевим притискуванням судин;
накласти пов'язку у разі пошкодження (поранення, опік, відмороження тощо);
іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкому забої, термічному ураженні;
надати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості;
використати підручні засоби під час перенесення, навантаження і транспортування потерпілого;
визначити необхідність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги чи супутним транспортом;
користуватися аптечкою швидкої допомоги.