- •3 Гідравлічний розрахунок водопровідної мережі
- •3.1 Побудова схеми кільцевої магістральної мережі та початковий розподіл потоків води
- •3. 2 Визначення діаметрів труб ділянок водопровідної мережі
- •3.3 Визначення втрат напору у трубах
- •3.4 Ув’язка кільцевої водопровідної мережі
- •3.5 Визначення загальних втрат напору у водопровідній мережі
3. 2 Визначення діаметрів труб ділянок водопровідної мережі
Проектування кільцевої конфігурації водопровідної мережі забезпечує надійність її роботи. Гідравлічний розрахунок виконується з метою підвищення економічності її роботи. Цей розрахунок зводиться до вибору найвигідніших діаметрів труб з економічної точки зору і визначення втрат напору на ділянках мережі.
В загальному випадку вибір діаметра трубопроводу має здійснюватися на підставі техніко-економічного розрахунку. Повний техніко-економічний розрахунок є дуже громіздким і для практичних розрахунків мало придатний. В практиці проектування узагальнену техніко-економічну характеристику трубопроводу виражають так званим економічним фактором Е. Цей фактор включає в себе цілий ряд економічних показників, таких як вартість труб, вартість їх прокладання (вартість будівельних робіт), вартість електроенергії для транспортування води по трубах (вартість експлуатації мережі) тощо [4]. Економічно найвигідніший діаметр окремої незалежної ділянки визначають за формулою
, (3.5)
де Е – значення економічного фактора, яке для нормальних умов беруть Е = 0,5 ÷ 1;
– витрата води у трубопроводі.
З формули (3.5) видно, що на вибір діаметра впливають капітальні та експлуатаційні затрати (впливають значення економічного фактора), а також швидкість руху води у трубі (для даного діаметра однозначно залежить від витрати). Наприклад, при підвищенні вартості труб та їх прокладання економічно доцільнішим стає прокладання трубопроводу меншого діаметра, оскільки це здешевлює будівельні роботи. Однак зменшення діаметра труб призводить до збільшення швидкостей води, більших втрат напору при її транспортуванні і, як наслідок, до збільшення затрат електроенергії. Навпаки, при здешевленні електроенергії може виявитися економічно доцільнішим зазнати додаткових затрат на будівельні роботи (збільшити діаметри труб), тим самим зменшити гідравлічний опір руху води, що приведе до зменшення затрат електроенергії. Іншими словами, великі діаметри труб вигідно прокладати при низькій вартості труб та будівельних робі і дорогій електроенергії. І навпаки, малі діаметри вигідні при дешевій електроенергії і дорогих будівельних роботах.
Оскільки мережа розраховується на випадок певної розрахункової витрати, то економічно найвигідніший діаметр забезпечує і економічно найвигіднішу швидкість руху води у трубах, а отже, і економічно найвигідніші втрати напору.
Єдиної економічно найвигіднішої швидкості руху води в усій мережі досягнути неможливо. В розрахунках доводиться визначати діаметри ділянок мережі, а не незалежно працюючих ліній. Швидкість руху води в таких ділянках залежить від багатьох факторів: розрахункової витрати через ділянку, повної витрати води в мережі, конфігурації мережі та розташування самої ділянки в ній тощо.
Для визначення діаметрів труб на окремих ділянках доцільно користуватися таблицями граничних економічних витрат, що запропоновані професором Мошніним Л. Ф. (таблиця 3.1). Ці витрати визначені для чавунних труб при трьох значеннях економічного фактора Е = 0,5; Е = 0,75; Е = 1,0.
Граничні економічні витрати – це найбільші та найменші значення витрат, при яких використання труб вказаного стандартного діаметра буде більш вигідним, ніж труб інших діаметрів (при взятому значенні економічного фактора).
Діаметр трубопроводу в межах однієї ділянки має залишатись постійним. Для вибору діаметра ділянки мережі за таблицею 3.1 необхідно попередньо задатись значенням економічного фактора. Для південних районів України слід брати Е = 1,0; для центральних та північних районів – Е = 0,75 (значення Е = 0,5 доцільно брати для районів Сибіру та Уралу і т.п.). Після цього необхідно визначити, в який інтервал граничних економічних витрат при взятому значенні Е потрапляє розрахункова витрата ділянки мережі. Цьому інтервалу відповідає економічно найвигідніший діаметр умовного проходу.
Таблиця 3.1 – Граничні економічні витрати для чавунних труб
Діаметр умовного проходу |
Граничні економічні витрати в л/с при значеннях економічного фактора Е |
||
0,5 |
0,75 |
1,0 |
|
100 |
6,4 – 10,6 |
5,7 - 9,4 |
5,2 - 8,4 |
125 |
10,6 – 16,8 |
9,4 – 15 |
8,4 - 13,3 |
150 |
16,8 – 28,3 |
15 - 25,3 |
13,3 - 22,4 |
200 |
28,3 – 51,2 |
25,3 - 45,8 |
22,4 - 40,6 |
250 |
51,2 – 82,2 |
45,8 - 73,5 |
40,6 - 65,3 |
300 |
82,2 – 121 |
73,5 – 108 |
65,3 – 96 |
350 |
121 – 167 |
108 – 149 |
96 – 132 |
400 |
167 – 220 |
149 – 197 |
132 – 175 |
450 |
220 – 286 |
197 – 254 |
175 – 227 |
500 |
286 – 394 |
254 – 352 |
227 – 313 |
600 |
394 – 581 |
352 – 518 |
313 – 461 |
700 |
581 – 808 |
518 – 722 |
461 – 642 |
800 |
808 – 1080 |
722 – 966 |
642 – 857 |
900 |
1080 – 1396 |
966 – 1250 |
857 – 1110 |
1000 |
1396 – 1930 |
1250 – 1725 |
1110 – 1532 |
1200 |
1930 – 4690 |
1725 – 4100 |
1532 – 3730 |
При пропусканні через мережу пожежної витрати води допускається перевищення економічно найвигідніших швидкостей і втрат напору. Пожежа триває досить короткий час, тому робота мережі під час пожежі не спричиняє суттєвого впливу на економіку системи в цілому.