[До змісту] [Попереднє] [Наступне] термінологічний словник

Активи – ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Асоційоване підприємство – підприємство, на яке інвестор суттє­во впливає і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

База оподаткування – це законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Бухгалтерська звітність – звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету через надмірну сплату податку у випадках, визначених законом.

Валовий дохід – загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній фор­мах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (крім зменшення капіталу за рахунок його вилу­чення або розподілення власниками).

Власний капітал – частина в активах підприємства, що зали­шається після вирахування його зобов’язань.

Внутрішньогрупове сальдо – сальдо дебіторської заборгованості та зобов’язань на дату Балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньо­групових операцій.

Внутрішньогрупові операції – операції між материнським і дочір­німи підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи.

Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі якщо безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Грошові кошти – готівка, кошти на рахунках у банках і депозити до запитання.

Група – материнське (холдингове) підприємство та його дочірні підприємства.

Гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’я­зань на дату придбання.

Дата балансу – дата, на яку складений баланс підприємства. Зви­чайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Довгострокові зобов’язання – всі зобов’язання, які не є поточними зобов’язаннями.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання влас­ного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Дочірнє підприємство – підприємство, яке перебуває під контро­лем материнського (холдингового) підприємства.

Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Загальна система оподаткування – це сплата авансових платежів і подання декларацій платниками податків до податкових органів, а також ведення податкового та бухгалтерського обліку та звітності.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випа­док безробіття – це система прав, обов’язків і гарантій, яка перед­бачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування через тимчасову втрату працездатності та витратами, зумовленими похованням – це матеріальне забезпечення громадян через втрату заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхуван­ня з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, перед­бачених законом.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

Звичайна діяльність – будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає над­ходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Злиття – об’єднання підприємств (за рахунок створення нової юридичної особи, або приєднання підприємств до головного підпри­ємства), в результаті якого власники (акціонери) підприємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чистими активами об’єднаних підприємств з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигод від об’єднання. При цьому жодна зі сторін не може бути визначена як покупець.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслі­док минулих подій, погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація тих необо­ротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є частиною еквівалентів грошових коштів.

Камеральна перевірка – перевірка, яка проводиться контролю­ючим органом винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Касовий метод обліку − метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виник­нення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Консолідована фінансова звітність – звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юри­дичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Користувачі звітності – фізичні та юридичні особи, що потре­бують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Материнське (холдингове) підприємство – підприємство, яке контролює діяльність дочірніх підприємств.

Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від зви­чайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторю­ватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Негрошові операції – операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.

Нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має мате­ріальної форми, може бути ідентифікований і утримується підпри­ємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, з адміністративною метою чи здавання в оренду іншим особам.

Немонетарні активи – всі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів і дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Необоротні активи – всі активи, що не є оборотними.

Об’єднання підприємств – з’єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або унаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.

Об’єкт оподаткування – це явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок.

Облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується підпри­ємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами.

Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінан­сової звітності.

Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обме­жені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Пеня – це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму подат­кового боргу (без урахування пені), що стягується із платників подат­ків через несвоєчасне погашення податкового зобов’язання.

Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового дер­жавного пенсійного страхування – організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Платники податків – це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки й збори (обов’язкові платежі) пеню та штрафні санкції.

Податки й збори (обов’язкові платежі) до бюджетів і до державних цільових фондів – обов’язкові внески до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснювані платниками в порядку й умовах, що визначаються законами про оподаткування.

Податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, (обов’язкового платежу).

Податкова звітність – сукупність документів, що подаються платниками податків до органів державної податкової служби у строки, встановлені законодавством, на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку (обов’язкового платежу).

Податкове зобов’язання з ПДВ – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з законом.

Податковий агент – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нере­зидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-пра­вового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’я­зані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм закону.

Податковий борг (недоїмка) – податкове зобов’язання (з ураху­ванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Податковий кредит з ПДВ – сума (вартість) витрат, яких зазнав платник податку – резидент через придбання товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість і акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених законом.

Податковий кредит по податку з доходів фізичних осіб – сума (вартість) витрат, яких зазнав платник податку – резидент через придбання товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юри­дичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату ПДВ і акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми загаль­ного річного оподатковуваного доходу, одержаного за звітний рік.

Подія після дати балансу – подія, яка відбувається між датою Балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, під­готовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Поточні зобов’язання – зобов’язання, які будуть погашені протя­гом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Примітки до фінансових звітів – сукупність показників і пояс­нень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відпо­відними положеннями (стандартами).

Принцип бухгалтерського обліку – правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Розкриття – надання інформації, яка є суттєвою для користувачів фінансової звітності.

Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів і їхніх еквівалентів.

Спрощена система оподаткування – це сплата єдиного податку суб’єктами підприємницької діяльності, які добровільно переходять на умови сплати такого податку після отримання відповідного сві­доцтва, а також повинні дотримуватися норм законодавства, що регулює порядок сплати єдиного податку.

Стаття – елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям, установленим цим Положенням (стандартом).

Страховий випадок – це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством Украї­ни доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин і зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застра­ховані особи опинилися в стані часткового безробіття.

Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’яз­кове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Страхувальники – роботодавці та застраховані особи, які сплачують страхові внески.

Суттєва інформація – інформація, відсутність якої може вплину­ти на рішення користувачів фінансової звітності. Суттєвість інформа­ції визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтер­ського обліку та керівництвом підприємства.

Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного й позикового капіталу підприємства.

Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інфор­мацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Частка меншості – частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірнього підприємства, яка не належить материнському підприємству (прямо або через інші дочірні підприємства).

Штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у виг­ляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), який стягується з платника податків через порушення ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

[До змісту] [Попереднє] [Наступне]

ДОДАТКИ

Додаток А

Податкова соціальна пільга з ПДФО (далі ПСП з ПДФО)

Категорії осіб, що можуть скористатись правом зменшення суми місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати на суму ПСП з ПДФО (відповідно до ст. 6 Закону про ПДФО)	Розмір ПСП з ПДФО (у відсотках до загального розміру ПСП у 2009 р.*)	Сума пільги, грн	Граничний розмір доходу для застосування ПСП, грн**
Для будь-якого платника податку (пп. 6.1.1 Закону про ПДФО)	100	434,50	1 220
Для платника податку, який: є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опіку­ном, піклувальником) – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; має троє чи більше дітей віком до 18 років – у розрахунку на кожну таку дитину; (пп. 6.1.2 Закону про ПДФО (а, б, в))	150	651,75	1 220* кількість дітей
Для платника податку, який: є вдівцем або вдовою; є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської ка­тастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамо­тами Президії ВР УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства; є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів (пп. 6.1.2 Закону про ПДФО (г-ж, відповідно)	150	651,75	1 220
Для платників податку, визначених у пп. 6.1.3 Закону про ПДФО	200	869	1 220

Примітки. ^* Відповідно до пп. 6.1.1 Закону про ПДФО, загальний розмір ПСП з ПДФО, на який може розраховувати будь-який платник податку (з урахуванням норм п. 6.5 ст. 6 Закону про ПДФО) дорівнює 50 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, тобто, для 2009 р. загальний розмір ПСП з ПДФО становить 302,50 грн (605 грн · 50 %).

^** Відповідно до пп. 6.5.1 Закону про ПДФО податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (для 2009 р. – 669 грн), помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках і розмірах, передбачених підпунктами «а» – «в» п.п. 6.1.2 Закону про ПДФО, визначається як добуток граничного доходу, визначеного за вищенаведеним правилом і відповідної кількості дітей.