Тема 9. Податкова звітність

При вивченні цієї теми студенти повинні:

• з’ясувати, яка мета складання податкової звітності; методи накопичення інформації для відображення в податковій звітності; зв’язок підсистеми податкової звітності з іншими економічними системами; узгодженість податкової і фінансової звітності;

• дослідити взаємозв’язок різних форм податкової звітності; склад податкової звітності; її нормативно-правове регулювання; строки та адреси подання податкової звітності;

• структуру й методику складання податкової звітності з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та комунального податку.

Ключові терміни: податкова звітність, податок на прибуток, податок на додану вартість, податок з доходів фізичних осіб, подат­кова декларація, уточнюючий розрахунок, податкове зобов’язання, платники податків, податковий борг (недоїмка), штрафна санкція, примусове стягнення.

Методичні поради щодо вивчення теми

Перелік питань

1. Теоретичні основи складання та подання податкової звітності.

2. Методика складання Податкової декларації з податку на додану вартість.

3. Методика складання Декларації з податку на прибуток підприємства.

4. Методика складання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

5. Методика складання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

6. Методика складання Податкового розрахунку комунального податку.

1. Теоретичні основи складання та подання податкової звітності

Загальні вимоги до складання та подання податкової звітності в Україні регулює Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 (зі змінами і доповненнями), (далі – Закон України № 2181).

Він визначає сутність Податкової декларації, що відповідає таким критеріям:

1. форма податкової декларації повинна бути встановлена законо­давством, тобто державними нормативно-правовими актами, вклю­чаючи накази ДПАУ та інших офіційних органів;

2. на підставі податкової декларації має відбутися нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу) до бюджету;

3. у податковій декларації платник зазначає узгоджене податкове зобов’язання.

Узгодженим вважається податкове зобов’язання, самостійно визна­чене платником податків у податковій декларації з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платни­ком податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у май­бутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визна­чених статтею 15 Закону України № 2181) платник податків самостій­но виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, то він має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Існує три види податкових декларацій, на підставі яких:

• нараховують і сплачують податкове зобов’язання;

• тільки нараховують податкове зобов’язання;

• тільки сплачують податкове зобов’язання.

Існують також такі форми податкової звітності, які не відповідають визначенню податкової декларації, але є обов’язковими до складання та подання, або декларації, за якими не визнається податкове зобов’язання і, відповідно, не сплачується. Прикладом останнього є Декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.1995 р.

Порядок складання, подання податкової декларації та визначення сум податкових зобов’язань передбачені ст. 4 Закону України № 2181. У декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визна­чених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджу­ватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і голов­ного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платни­ком до податкового органу за місцезнаходженням платника. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов’язковому скріпленню між собою (прошну­ровуванню).

Декларація заповнюється таким чином, що забезпечує вільне чи­тання тексту (цифр) і збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі). У декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень та дописок, закреслень (крім передбачених формою декларації). У декларації не повинні міститися текст або цифри, які неможливо прочитати внаслідок пошкодження аркушів.

Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що становить:

1. календарний місяць (у тому числі при сплаті місячних авансо­вих внесків), – упродовж 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

2. календарний квартал або календарне півріччя (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), – упродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

3. календарний рік, крім платників податку на доходи фізичних осіб, – упродовж 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

4. календарний рік для платників податку на доходи фізичних осіб (прибутковий податок з громадян), – до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припа­дає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважа­ється наступний за вихідним або святковим операційний (банків­ський) день.

ДПА України розроблено програмне забезпечення системи форму­вання та передачі до органів ДПС податкової звітності, податкових накладних і реєстрів податкових накладних в електронному вигляді, яке безкоштовно передається платнику у податковій інспекції за місцем перебування на податковому обліку.