3. Характерні особливості консолідованої звітності підприємств

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (ст. 12 п. 1) визначено, що підприємства, які мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консо­лідовану фінансову звітність.

Консолідована фінансова звітність – це звітність, яка відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочір­ніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Вимоги і методика складання консолідованої фінансової звітності регламентується П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність».

Це положення розповсюджується на групу підприємств, організа­цій та інших юридичних осіб, яка складається з материнського (хол­дингового) підприємства та дочірніх підприємств.

Особливістю консолідованої звітності є те, що активи, зобов’я­зання, доходи та витрати двох або більше юридично самостійних одиниць об’єднуються в окремий звіт, до якого висуваються певні вимоги:

• консолідована звітність складається з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій або подій за схожих обставин;

• якщо неможливо застосувати єдину облікову політику, то в Примітках до цієї звітності необхідно вказати статті, до яких застосовувалася різна облікова політика;

• до консолідованої звітності включаються показники фінансової звітності усіх дочірніх підприємств (вітчизняних і зарубіжних), крім таких випадків:

• дочірнє підприємство придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом дванадцяти місяців з дати Балансу;

• дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству;

• до консолідованої фінансової звітності не включаються суми внутрішньогрупових сальдо для того, щоб не допустити подвійного відбиття одних і тих самих сум;

• при складанні консолідованої звітності підлягає виключенню Балансова вартість фінансових інвестицій материнського підпри­ємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підпри­ємства в кожному дочірньому.

Слід пам’ятати, що не кожне материнське підприємство складає і подає консолідовану фінансову звітність. У П(С)БО 20, п. 5 зазнача­ється, що материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності однієї з таких умов: якщо воно повністю належить іншому підприємству або за згодою власників частки меншості.

Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності за умов, якщо:

• контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;

• дочірнє підприємство діє в умовах, які обмежують його здат­ність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються за П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» як фінансові інвестиції.

При складанні консолідованої фінансової звітності можуть не наводитись статті (рядки), за якими у групи підприємств відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були у попередньому звітному році), та підлягають вилученню.

До консолідованих фінансових звітів включають інформацію про всі дочірні підприємства, які входять до складу групи. Це положення зберігається навіть за умов наявності між материнським і дочірнім підприємствами економічної несумісності, наприклад, діяльність банку та літакобудівельної компанії.