[До змісту] [Попереднє] [Наступне] модуль і. Фінансова звітність підприємств

Тема 1. Основи побудови і загальні вимоги до звітності підприємств

При вивченні цієї теми студенти повинні:

• розкрити законодавче та нормативно-правове регулювання звіт­ності підприємств, мету її складання, інформаційні потреби корис­тувачів;

• дослідити види, склад і класифікацію звітності, якісні характе­ристики, принципи складання, вплив облікової політики підприємства на показники звітності;

• засвоїти підготовку даних для складання звітності, порядок розгляду, подання та оприлюднення звітності, терміни її зберігання.

Ключові терміни: звітність підприємств, бухгалтерська звіт­ність, нормативно-правовий акт, якісні характеристики, принцип підготовки звітності, користувачі звітності, облікова політика, оприлюднення звітності.

Методичні поради до вивчення теми

Перелік питань

1. Законодавче і нормативно-правове забезпечення звітності та мета її складання.

2. Інформаційні потреби користувачів звітності.

3. Види, класифікація та склад звітності підприємств.

4. Елементи та якісні характеристики фінансової звітності.

5. Принципи підготовки фінансової звітності та розкриття інфор­мації.

6. Підготовка облікових даних для складання звітності.

1. Законодавче і нормативно-правове забезпечення звітності та мета її складання

Звітність підприємств є заключним кроком системи бухгалтер­ського обліку, яка узагальнює і систематизує інформацію про діяль­ність підприємства та яка необхідна усім зацікавленим особам для прийняття ефективних економічних рішень.

Власники і засновники підприємств хочуть бути впевнені в досто­вірності звітності. Добре налагоджена звітність підприємств є, безсум­нівно, умовою будь-якого правильно організованого бізнесу.

Звітність підприємства – це система узагальнених і взаємо­пов’язаних показників, яка подається у вигляді різного типу таблиць, та текстового матеріалу, за допомогою яких визначається фінансовий стан, результати діяльності підприємств тощо.

Підприємства складають фінансову, податкову, статистичну та інші види звітності, що використовує грошовий вимірник і ґрун­тується на даних бухгалтерського обліку. Як правило, така звітність підлягає оприлюдненню.

Крім відкритої для зовнішніх користувачів звітності, підприємства складають і внутрішню звітність, яка задовольняє інтереси керівника і працівників та забезпечує оперативне прийняття рішень внутрішніми підрозділами.

Звітність підприємства є заключним етапом облікової системи і складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення інформаційних потреб різних категорій користувачів: внутрішніх і зовнішніх.

Відповідно до сфери дії Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (16.07.1999 р. № 996-XIV), усі юри­дичні особи, створені відповідно до чинного законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звіт­ність, податкова, статистична й інші види звітності, що використо­вують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Крім державної обов’язкової звітності, підприємства можуть складати і спеціальну бухгалтерську звітність, форми якої погоджу­ються з Міністерством фінансів України і Державним комітетом зі статистики України. Ця звітність використовується менеджерами підприємств і органами управління як вихідна інформація для управління окремими процесами, підрозділами тощо.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють порядок складання та подання річної фінансової звітності в Україні, є:

• Господарський кодекс України;

• Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткуван­ня, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» № 746/99 від 28.06.1999 р.;

• Наказ Міністерства фінансів України «Перелік видів діяльності, щодо яких складається зведена фінансова звітність» № 37 від 24.02.2000 р.;

• Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV;

• Постанова Кабінету Міністрів України «Порядок подання фіна­сової звітності» від 28.02.2000 р. № 419;

• «Про примітки до річної звітності» від 29.11.2000 р. № 302 (у редакції від 25.09.2009 р. № 1125);

• Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (з 01.01.2010 р. введено в дію 34 П(С)БО);

• Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єк­тів малого підприємництва від 30.09.1998 р. № 196;

• Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і доку­ментів та розрахунків (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 05.03.2008 р. № 353);

• Методичні рекомендації щодо перевірки порівнянності показни­ків фінансової звітності (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.12.2008 р. № 1524);

• План рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов’язань, власного капіталу і господарських операцій та Інструкція про його застосування (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.10.2008 р. № 1238);

• Методичні рекомендації щодо оформлення облікової політики (лист Міністерства фінансів України від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793);

• Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів і операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єк­тами державної-комунальної власності (наказ Міністерства фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213).

За П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (п. 3) виз­начено такі види звітності:

Бухгалтерська звітність – це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить ін­формацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух гро­шових коштів підприємства за звітний період.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні» так трактує поняття «фінансова звітність».

Фінансова звітність підприємств являє собою систему узагаль­нених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінан­сової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається способом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

У звітності необхідно дотримуватися органічної єдності показ­ників, які в ній відображені.

Мета складання будь-якої звітності підприємства – це надання необхідної інформації для прийняття рішень.

Мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначена у ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» та п. 4 П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Повнота інформації фінансової звітності забезпечується відобра­женням усіх господарських операцій у системі бухгалтерського обліку.

Правдивість інформації фінансової звітності забезпечується відображенням господарських операцій за їх сутністю, а не тільки за юридичною формою.

Неупередженість інформації фінансової звітності забезпечується тим, що не допускається перекручень показників. Таким чином, фінансова звітність підприємства повинна задовольняти інформаційні потреби користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.