3. Класифікація Балансів

Баланс підприємств можна класифікувати за різними ознаками.

Вступний Баланс відображає початок господарської діяльності підприємства на момент його державної реєстрації.

Поточний Баланс складається протягом усього часу існування підприємства.

Реорганізаційний (ліквідаційний, розподільчий, об’єднуючий) Ба­ланс складається при ліквідації підприємства, або його розподілі чи об’єднанні.

Одиничний Баланс характеризує результати діяльності тільки одного підприємства.

Зведений Баланс складається способом об’єднання сум, що відображені на окремих статтях одиничних Балансів.

Консолідовані Баланси складаються на підставі Балансів юридично самостійних підприємств і дочірніх підприємств як єдиної еконо­мічної одиниці.

Баланси основної діяльності – це Баланси юридичних осіб у межах статутної діяльності.

Баланси спільної діяльності – це окремий Баланс, який скла­дається тим учасником, якому за угодою доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність.

Баланс-брутто – це Баланс, в валюту якого включено сальдо як основних, так і регулюючих рахунків.

Баланс-нетто – це Баланс, у валюту якого не включено сальдо регулюючих рахунків.

Сальдовий Баланс – це бухгалтерський Баланс, у якому відобра­жені тільки залишки за бухгалтерськими балансовими рахунками.

Оборотний Баланс – це оборотна відомість за синтетичними рахунками, де містяться як дані сальдо на початок і кінець звітного періоду, так і обороти за звітний період.

Шаховий Баланс – це Баланс, у якому обороти по кожному рахунку наводяться не загальними підсумками, а з зазначенням кореспондуючих рахунків.

Баланс підприємства – це Баланс юридичної особи або відокрем­леного підрозділу, які працюють на принципах самоокупності і самофінансування, і який характеризує його активи, капітал і зобов’язання.

Баланс бюджетної установи – це Баланс про виконання кошто­рисів видатків.

Баланс банку – це Баланс кредитної установи.

4. Взаємозв’язок Балансу і Плану рахунків бухгалтерського обліку

Форму Балансу підприємства побудовано таким чином, щоб вико­ристовуючи інформацію з балансових рахунків синтетичного обліку, можна було без особливих труднощів його заповнити. Національний План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій включає 9 класів рахунків, які використовуються для складання фінансової звітності і нульовий клас за позабалансовими рахунками. Рахунки класів з 1 по 6 використовуються для складання Балансу.

Схема взаємозв’язку Плану рахунків і Балансу наведена на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Взаємозв’язок між Планом рахунків і Балансом

5. Визнання та оцінка статей Балансу

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, прав­дивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства, його активи, капітал і зобов’язання на звітну дату для прийняття економічних управлінських рішень.

На підготовку інформації, яка б відповідала цим трьом критеріям, суттєво впливає оцінка статей Балансу підприємства. Правила виз­нання статей Балансу передбачені П(С)БО 2 «Баланс», а правила оцін­ки статей – відповідними П(С)БО, які розкривають їх облік, наприк­лад, П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 9 «Запаси» тощо.

Актив визнається та відображається в Балансі за умови, що:

• оцінка його може бути достовірно визначена;

• у майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов’я­заних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які не відповідають зазначеним двом умовам, не можуть бути відображені в Балансі, по­винні включатися до складу витрат звітного періоду у Звіті про фінансові результати (форма 2 або форма 2-м).

Таким чином, ресурс не визнається активом і відповідно не відображається в Балансі, якщо були здійснені витрати, за якими отримання в майбутньому економічних вигод є малоймовірним після закінчення поточного облікового періоду.

Зобов’язання визнається та відображається в Балансі за умови, що:

• його оцінка може бути достовірно визначена;

• існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал визнається і відображається в Балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

На оцінку статей Балансу впливають ринкові відносини, які приз­водять до постійних змін оцінки. Загалом, для відображення активів у Балансі використовуються такі види оцінок:

• історична (фактична) собівартість;

• поточна собівартість;

• теперішня;

• чиста реалізаційна вартість;

• справедлива вартість.

Для відображення зобов’язань у Балансі використовуються такі види оцінок:

• історична собівартість;

• поточна собівартість;

• вартість погашення;

• теперішня вартість.