2. Соціокультурна ситуація у Європі 17 ст.

Конфлікт віри та конфесій, релігійні війни, становлення абсолютизму.

Позитивні риси: наукова революція, падіння авторитету церкви (вона шукає естетичні аргументи).

• Галилей: гелоіцентрична куртина світу, ствердження його нескінченності

• Ньютон: закони механіки

• Гарвей: система кровообігу

• Лейбніц: існування свідомого та несвідомого

• Декарт та Бекон: раціональні методи наукового пізнання – за допомогою розуму та аналізу фактів, дослдіних даних.

Англія: буржуазна революція (1640-1688). Страта короля =>диктатура Кромвеля => новий король

Франція: війни католиків з гугенотами

Німеччина: 30-тилітня війна (католіки-протестанти)

Іспанія: занапад країни, влада інквізиції

3. Світоглядні позиції бароко.

• Світ постає складним, безмежним, загадковим, багатограним, хаотичнимйого неможливо пізнати, у ньому панують вищі, невідоми сили.

• Буття як поєднання суперечливих начал, протилежних сил

• Подолання трагізму буття засобами краси (створення раю на землі =>наближення до Бога

• Людина складна, суперечлива, пристрастна та емоційна, живе напруженим духовним життям, постійно розв’язує внутрішні конфлікти. Духовне випробування людини стає головним сюжетом мистецтва.

• Барокова людина вільна, її вчинки обумовлени лише власними рішеннями. Але вона залежить від невідомих їй надособистісних факторів.

4. Специфіка естетики і поетики бароко

• Барокова культура – художній синтез Середньовіччя та Відродження, античності та християнства (Д. Чижевський). => таблиця

• Інтерес до дисгармонійного, фантастичного, гротексного, потворного

• Постійне акцентування таємниці, потяг до ірраціонального, містики, нереального (сни, ілюзії, марення), поєднання уявного та реального.

• Опорою для людини в чужому і загадковому світі стає розум, мислення. Якщо пафосом Відродження був пристрасний вчинок, то пафосом бароко стає пристрасність роздумів. Сам літературний твір нерідко перетворюється на напружений філософський роздум про суть людини і світу.

• Основний принцип світу не особистість, а реальність, що лежить за межами особистості й наділена самодостатнім змістом і рушійною силою. Ця реальність, що її важко осягнути і опанувати, домінує над людиною і підкоряє собі її волю. Особистість розкривається не через активну самореалізацію у світі, а в напружених намаганнях осягнути дійсність, протистояти їй, інколи навіть просто пристосуватися до неї. (шахрайський роман в Іспанії, Німеччині).

• Універсальність художнього мислення (всесвітність, глобальні масштаби)

• Динамізм відтворення рухливості світу та душевного неспокою людини (тематика, сюжет, психологія) – тема швидкоплинності життя.

• Синтетичність: поєднання несумісних начал, синтез мистецтв

• Не відтворення дійсності, а перетворення її за допомогою уяви

• Контрастність

• Афористичність,

• Символіка, алегорії, емблематичність

• Декоративність

• Панорамність описів, монументальність зображень, які поєднуються з увагою до найдрібніших деталей.

• полемічний пафос, дидактизм, цілеспрямоване психологічне навіювання

• романтика інтелектуальних шукань, дотепний діалог з непізнаваним, інтелектуальна гра

• іронія, сатира. Бароковий комізм найчастіше виражає ситуацію двосвітності, в якій людині важко зорієнтуватися або невідповідність між зусиллями і результатами дій персонажа.