1.4. Асортиментна політика підприємств та інтереси споживачів
Облік конкретних запитів споживачів при формуванні асортименту товарів, виробничих програм є одним з найбільш гострих аспектів товарознавства.Щоб підготовка асортименту на всіх стадіях придбала цільовий характер, необхідна чітка інформаційна та організаційна зв'язок «споживачі - виробники».
Зворотній зв'язок у ланцюжку «виробники-споживачі» повинна діяти перспективно. Ті, хто випускає товари, повинні знати споживачів, бачити перед собою конкретні групи населення, відчувати зміни на товарному ринку, ситуацію на ньому. Вихідним пунктом і одночасно цільовою установкою асортиментної політики для кожного підприємства стає людина з усім многообразованіем його потреб, смаків та інтересів.
Одним з ефективних інструментів асортиментної політики при спільній роботі виробничих і торговельних підприємств є асортиментні концепції. Вони розробляються для додання асортиментної політики граничної адресності - націленості на конкретні статево-вікові групи і підгрупи населення: дітей (у тому числі хлопчиків, дівчаток), молоді (дівчат, юнаків), людей середнього, похилого віку,а також специфічні типи споживачів (любителів бігу,туристів і т.д.)
Асортиментні концепції необхідні як по окремих товарах так і за споживчими комплексам. За деталізації своїх характеристик асортиментні концепції досить близькі до понять виробничого і торгового асортименту.
Дозвіл протиріч між цими видами асортименту з метою ув'язки виробничих програм підприємств з купівельним попитом становить основне завдання асортиментних концепцій.
В умовах розвиненої ринкової економії в основу організації виробництва і реалізації продукції кладуться точне знання, передбачення і врахування вимог ринку і запитів споживачів.
Успішне вирішення цього завдання досягається на основі реалізації наступних принципів асортиментної політики:
створення в торгівельній мережі сталого асортименту товарів;
зосередження торгівлі товарами складного асортименту в торговельних центрах, універмагах і спеціалізованих магазинах;
формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі за споживчими комплексів;
затвердження для кожного торговельного підприємства обов'язкового асортиментного переліку товарів.
До числа найважливіших
цілей асортиментної політики підприємств
відноситься: регулювання розвитку
підприємства, постійне складання його
можливостей, напрямів і темпів до вимог
та динамікою ринку (рис. 1.4)
Рис. 1.4 Асортиментна політика підприємства
Відповідно до асортиментної концепцією вся діяльність підприємства повинна грунтуватися на точному і вивіреному знанні потреб ринку, оцінки та обліку його наукового, виробничого, збутового і сервісного потенціалів. При цьому до числа найважливіших цілей підприємств виробничо-торговельного комплексу належить виявлення споживчих запитів та переваг, а також використання всіх засобів і ресурсів підприємства для їх задоволення.