Классіфікація непродовольчих товарів за споживчими комплексів - основа формування асортименту
Важливим моментом процесу підбору груп, виду і різновидів товарів відповідно до попиту населення є класифікація - поділ безлічі товарів на підмножини за їх основними ознаками.
Відомо, що система класифікації передбачає різні види, методи і правила. У системі класифікації особливе місце відводиться поділу товарної маси за принципом її споживчого призначення. Близькі за призначенням вироби поєднують у споживчі комплекси (рис. 1.3). Під споживчим комплексом розуміється сукупність різних предметів споживання, які служать в основному задоволенню певної потреби.
Дослідження споживчих комплексів передбачає, з одного боку, вивчення розвитку самих потреб, а з іншого - вивчення конкретних форм і засобів задоволення цих потреб у певних соціально-економічних умовах. Вивчення споживчих комплексів може і повинно стати одним з необхідних умов у вирішенні проблеми формування асортименту товарів народного споживання.
Аналіз сучасного стану ринку товарів показує, що за останні 10-15 років в ньому відбулися не тільки кількісні, а й важливі якісні зміни. Ці зміни призвели до необхідності нового підходу до формування торгового асортименту виробів. Замість товарно-галузевого принципу формування асортименту з'явився принцип його формування з комплексам споживачів.
Слідом за зміною самого принципу формування асортименту повинні відбутися зміни в побудові торгової мережі, в технології торговельних процесів, в методах продажу товарів та обслуговування покупців.
Створення великих універмагів або торгових центрів з асортиментом товарів, побудованих за споживчими комплексам, - таке генеральний напрямок у торгівлі товарами періодичного попиту.
Організація торгівлі за споживчими комплексам створює значні переваги для комерційної роботи.
При формуванні асортименту стосовно до споживчого комплексу товарів основою для вивчення попиту стає потреба в товарах певного призначення.
Організація торгівлі за принципом споживчих комплексів - це не просто зміна угруповання товарів, а перехід торгівлі непродовольчими товарами на більш високий рівень. Такий перехід можливий тільки в умовах насичення ринку товарами і збільшення числа магазинів і їх розмірів.
Рис. 1.3. Класифікація товарів господарського призначення за принципом споживчого комплексу
Спостереження за продажем товарів, зібраних за споживчими комплексам, показують, що в цих умовах полегшується реалізація альтернативного попиту, а також стимулюється формування і задоволення імпульсного попиту. У результаті продаж багатьох господарських товарів значно зростає.
При такому вивченні попиту легше встановити, чого потребує дана група покупців, які їхні інтереси, смаки, які можливості магазину по задоволенню їх вимог, чому покупці відмовляються від покупки деяких наявних у магазині товарів.З великою вірогідністю можна визначити, які потреби обслуговується групи покупців не задовольняються, розширюються можливості задоволення цієї потреби за рахунок продукції розумних галузей промисловості, що виробляють товари одного призначення.
Формування асортименту товарів має будуватися з розрахунку на задоволення потреб споживача. При цьому розрізнені вироби, вироблені різними галузями промисловості, повинні бути перетворені в комплекси, здатні найкращим чином задовольнити потреби людини.
У подібних умовах найважливішим завданням є організація стабільних ринків збуту, доцільне розподіл виробництва виробів по підприємствах, а товарної маси - по районах і торговим системам з урахуванням найбільш повного задоволення попиту населення. Відповідно зростають вимоги до інформації про попит, до рівня його вивчення, прогнозування та формування.