
- •Товарознавствчі аспекти маркетингу
- •Схвалено навчально-методичною
- •Донецьк 2011
- •Формування асортименту товарів в умовах активного розвитку ринку
- •Классіфікація непродовольчих товарів за споживчими комплексів - основа формування асортименту
- •1.4. Асортиментна політика підприємств та інтереси споживачів
- •Лекція 2 системний аналіз стану розвитку товарного ринку в умовах трансформації економіки
- •2.1. Товарознавчі аспекти дослідження ринку
- •2.1.1.Аналіз стану виробництва товарів
- •2.1.2. Аналіз попиту та споживання товарів в умовах розвитку і формування товарного ринку
- •2.1.3. Вивчення товарів і їх збуту
- •2.2. Розробка товару
- •Найпростіші дослідження
- •Художньо-конструкторський пошук
- •Техніка художнього виконання проекту
- •Робоче проектування
- •Випробування дослідного зразка
- •2.3. Концепція життєвого циклу товару
- •Лекція 3 товарознавчі аспекти маркетингу нових товарів
- •3.1. Поняття «новий товар»
- •3.2. Стадії розробки нових непродовольчих товарів
- •3.3. Впровадження на товарному ринку нових товарів і забезпечення їх реалізації
- •3.4. Показники та оцінка ступеня новизни товарів
- •Лекція 4 товарознавчі рішення в системі ринкової орієнтації підприємств
- •4.1.Аналіз споживчих оцінок асортименту товарів
- •4.2. Товарознавчі дослідження зв'язку між споживчої оцінкою товарів і ступенем задоволення потреби
- •4.3. Товарознавча оцінка видового асортименту товарів
- •4.4. Оптимізація асортименту товарів на ринку
- •4.5. Механізм забезпечення відповідності асортименту товарів запитам споживачів
- •4.6. Системний аналіз комплексної оцінки якості та конкурентоспроможності товарів
- •Конкурентоспроможність більш широке поняття, ніж якість, воно включає:
- •4.6.1. Комплексна оцінка якості непродовольчих товарів
- •4.6.2. Дослідження конкуруючих товарів
- •4.7. Забезпечення конкурентоспроможності товарів - Товарознавчо-маркетингові аспекти
- •Лекція 5 практика захисту прав споживачів в умовах ринкової економіки
- •5.1 Керівні принципи для захисту прав споживачів, прийняті Генеральною Асамблеєю оон
- •5.2 Зарубіжний досвід захисту прав споживачів
- •5.3 Проблеми захисту прав споживачів в Україні та їх вирішення
- •5.4 Вивчення ступені захисту і дотримання прав споживачів при реалізації в магазині «непродтоварів»
- •Додаток б
- •Фактори:
- •1. Розташування магазина
- •2. Товар
- •4. Атмосфера магазина
- •5. Репутація вітповідно захисту дотримання прав споживачів
- •Лекція 6 товаропостачання, збутова і післяпродажна діяльність підприємств на товарному ринку
- •6.1 Роль товарознавчі рішень в процесі товаропостачання (доведення товарів до безпосередніх споживачів)
- •6.2 Товарознавчі аспекти процесів організації ефективного збуту товарів
- •6.3 Товарознавчі завдання та їх вирішення за допомогою реклами
- •6.4 Використання “фірмового стилю” в умовах конкуренції підприємств
- •6.5 Товарознавчі аспекти упаковки товару як носія реклами
- •Література:
Классіфікація непродовольчих товарів за споживчими комплексів - основа формування асортименту
Важливим моментом процесу підбору груп, виду і різновидів товарів відповідно до попиту населення є класифікація - поділ безлічі товарів на підмножини за їх основними ознаками.
Відомо, що система класифікації передбачає різні види, методи і правила. У системі класифікації особливе місце відводиться поділу товарної маси за принципом її споживчого призначення. Близькі за призначенням вироби поєднують у споживчі комплекси (рис. 1.3). Під споживчим комплексом розуміється сукупність різних предметів споживання, які служать в основному задоволенню певної потреби.
Дослідження споживчих комплексів передбачає, з одного боку, вивчення розвитку самих потреб, а з іншого - вивчення конкретних форм і засобів задоволення цих потреб у певних соціально-економічних умовах. Вивчення споживчих комплексів може і повинно стати одним з необхідних умов у вирішенні проблеми формування асортименту товарів народного споживання.
Аналіз сучасного стану ринку товарів показує, що за останні 10-15 років в ньому відбулися не тільки кількісні, а й важливі якісні зміни. Ці зміни призвели до необхідності нового підходу до формування торгового асортименту виробів. Замість товарно-галузевого принципу формування асортименту з'явився принцип його формування з комплексам споживачів.
Слідом за зміною самого принципу формування асортименту повинні відбутися зміни в побудові торгової мережі, в технології торговельних процесів, в методах продажу товарів та обслуговування покупців.
Створення великих універмагів або торгових центрів з асортиментом товарів, побудованих за споживчими комплексам, - таке генеральний напрямок у торгівлі товарами періодичного попиту.
Організація торгівлі за споживчими комплексам створює значні переваги для комерційної роботи.
При формуванні асортименту стосовно до споживчого комплексу товарів основою для вивчення попиту стає потреба в товарах певного призначення.
Організація торгівлі за принципом споживчих комплексів - це не просто зміна угруповання товарів, а перехід торгівлі непродовольчими товарами на більш високий рівень. Такий перехід можливий тільки в умовах насичення ринку товарами і збільшення числа магазинів і їх розмірів.
Рис. 1.3. Класифікація товарів господарського призначення за принципом споживчого комплексу
Спостереження за продажем товарів, зібраних за споживчими комплексам, показують, що в цих умовах полегшується реалізація альтернативного попиту, а також стимулюється формування і задоволення імпульсного попиту. У результаті продаж багатьох господарських товарів значно зростає.
При такому вивченні попиту легше встановити, чого потребує дана група покупців, які їхні інтереси, смаки, які можливості магазину по задоволенню їх вимог, чому покупці відмовляються від покупки деяких наявних у магазині товарів.З великою вірогідністю можна визначити, які потреби обслуговується групи покупців не задовольняються, розширюються можливості задоволення цієї потреби за рахунок продукції розумних галузей промисловості, що виробляють товари одного призначення.
Формування асортименту товарів має будуватися з розрахунку на задоволення потреб споживача. При цьому розрізнені вироби, вироблені різними галузями промисловості, повинні бути перетворені в комплекси, здатні найкращим чином задовольнити потреби людини.
У подібних умовах найважливішим завданням є організація стабільних ринків збуту, доцільне розподіл виробництва виробів по підприємствах, а товарної маси - по районах і торговим системам з урахуванням найбільш повного задоволення попиту населення. Відповідно зростають вимоги до інформації про попит, до рівня його вивчення, прогнозування та формування.