Художньо-конструкторський пошук

Рішення художньо-конструкторських завдань - основний етап створення нового предмета, творчого пошуку і остаточної пропозиції. Щоб створити раціональне у функціональному та естетичному відношенні виріб, художник-конструктор повинен володіти майстерністю композиції, знати її закони і засоби.

К о м п о з и ц і я (лат.сompositio твір, з'єднання) - це сукупність окремих закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин в єдине гармонійне ціле. Закон гармонійної єдності змісту і форми будь-якого архітектурного або мистецького твору - один з основних законів теорії композиції.

Художник-конструктор за допомогою різних композиційних засобів шукає і уточнює форму виробу, його пропорції, колірне ставлення, вибирає раціональну конструкцію, матеріали і обробку, вирішує в залежності від поставлених завдань загальну архітектурно-планувальну композицію,виявляє естетичні достоїнства товару,зв'язок її з іншими предметами і навколишнім середовищем. Він працює не тільки над удосконаленням окремих виробів, а проектує цілі комплекси предметів, пропонує принципово нові і перспективні типи товару, ідеї та тенденції формоутворення виробів.

Художнього конструювання товару притаманні всі особливості архітектурного проектування і промислового мистецтва, хоча проектування товару має свої особливості.

Ф р о н т а л ь н а композиція характеризується двомірним розташуванням елементів по вертикалі і горизонталі. Вона може бути симетричною і асиметричною, мати композиційний центр і просторові зв'язку з навколишнім середовищем.

О б’є м н а композиція характеризується рішенням елементів товарів по трьох координатах простору, відрізняється об'ємною, щодо замкнутою поверхнею і розрахована на сприйняття з усіх боків.

В о б 'е м н о - п р о с т у р о в і й композиції різні просторові форми розташовуються по трьох координатах і розраховані на сприйняття комплексу форм при русі людини в глибину. Фронтальне композиція характерна для побудови площинних форм, об'ємна - для форм з ізольованим обсягом, глибинно-просторова - при проектуванні ансамблю інтер'єру чи екстер'єру та організації просторових зв'язків. Художньо-конструкторський пошук супроводжується розробкою ескізів майбутнього виробу в графіці і об'ємі без конкретизації внутрішнього і зовнішнього конструктивного рішення.

Ескізування

Ескіз (фр.еsquisse - попередній начерк) - це перше принципове рішення нового вироби, пошук можливих варіантів художньо-конструкторського рішення товару на основі знання основних елементів композиції і закономірностей утворення цілого засобами графічного зображення.

До складу ескізного пропозиції входять варіанти розміщення товару в плані, загальні види та начерки окремих предметів, характерні конструктивні вузли, ескізи номенклатури товару, робочі макети, компонувальні схеми товару, варіанти розгорток, ескізи перспективи.

Ескізи у вигляді малюнків і креслень виконують в чорно-білих і кольорових варіантах.В них пропонується доцільні об'ємно-компонувальні схеми вироби та основних його елементів, конструктивні вузли й елементи трансформації, розробляються варіанти заповнення внутрішніх ємностей, вирішується використання тих чи інших матеріалів і видів обробки. В ескізах вирішується ідея універсалізації, визначається номенклатура, даються схеми збирання та розбирання елементів, передбачається можливість складування виробів і їх елементів, транспортування товару і т.д. При складанні ескізу робочих місць і функціональних зон товару - сховищ розробляються соматографіческіе схеми, визначається зв'язок товару з антропометричними ознаками.

Метод с о м а т о г р а ф і ї (грец.Soma тіло + grapho пишу) заснований на дослідженнях співвідношень між розмірами і пропорціями людського тіла і пристроєм робочого місця (у плані і бічній проекції). Він дозволяє визначити графічним шляхом ступінь зручності вироби і робочих зон. Межі, виявлені соматографіческім способом, є основою для визначення габариту робочого місця.

При зображенні схеми в ортогональних проекціях викреслюють межі дії рук, ніг, корпусу людини. Ця сфера являє собою два взаємно сегмента, обмежені дугами витягнутої, піднятою і опущеної руки, а також напівдуга рук в зігнутому положенні. У схемі, крім ростових особливостей людини, необхідно враховувати зону видимості, доступ до окремих елементів та ін

У процесі художнього конструювання товару велику допомогу надати манекен - плоска або об'ємна фігура людини з однією рукою та ногою. Її легко виготовити з пластмаси, клеєної фанери, картону. Ще краще мати серію таких фігур різних груп зростання в масштабі 1:5 при проектуванні товару для будь-яких цілей. Перші ескізи виконують без масштабу, виявляючи в основному ідею вироби, останні - в масштабі 1:10 або 1:5.Разом з іншими ескізами такі ескізи дають уявлення про художньо-конструкторських даних пропонованого рішення.

У процесі ескізування, як в будь-якому творчому пошуку, на основі порівнянь і коректування можливі відхилення одних пропозицій, удосконалення інших, народження третіх.Завершальний момент - захист ескізу в колективі фахівців, на якій художник-конструктор чітко і ясно доводить доцільність прийнятого рішення. Тут відбувається обговорення ескізу, визначається характер подальшого пошуку, вибирається найкращий варіант і в залежності від якості ескіз узгоджується з урахуванням зауважень.

Макетування. Одночасно з розробкою ескізу художник-конструктор веде пошук об'ємно-просторового рішення виробів за допомогою макетування. Макет (фр. Maquette-модель чого-небудь) і дати оцінку виробу в обсязі.У процесі макетування автор отримує найбільш повне уявлення про форму, пропорції виробу в цілому і співвідношеннях деталей, коригує зв'язок товару з антропометричними даними, тобто отримує можливість знайти не тільки зручне, але й гарне за формою виріб.За допомогою макетів можна уникнути низки труднощів і підвищити якість проектування.

У проектуванні товару використовують об'ємні макети окремих виробів, груп інтер'єрів і елементів устаткування.У залежності від масштабу (1:1, 1:2,5, 1:5, 1:10), ступеня опрацювання та етапу художнього конструювання макети виконують в умовних матеріалах, у поєднанні їх з натуральними чи імітацією в матеріалах, передбачених проектом.

За характером виконання макети бувають робітниками і демонстраційними. Робітник (пошуковий) макет призначений для авторської перевірки композиційних рішень. Демонстраційний макет виготовляють, коли практично вирішене композиційний задум і немає кардинальних змін.Його більш якісно виконують, деталізують і призначають для обговорення.

Існують також демонстраційні макети інтер'єрів і товару, що використовуються на виставках. Вони відрізняються більш високою якістю виготовлення, з можливою трансформацією окремих елементів і ін

Готові макети можна з успіхом використовувати для отримання фотографій та фотокарток, призначених для виявлення композиційно-об'ємного та планувального задуму. Краще виходять знімки з об'ємних макетів товару з непрозорого матеріалу на контрастному тлі, з інтер'єрів - за наявності прозорих стін. Для виявлення масштабності при фотографуванні використовують фігурки людей. Прийоми використання макетів для виявлення компонувальних рішень і варіабельності в плані крісел для відпочинку і журнальних столів. Макети виготовляють безпосередньо на робочому місці або в макетної майстерні. Вибір матеріалів залежить від призначення макетів і стадії розробки проекту.

Художньо-конструкторський проект.

Після затвердження ескізу починається виконання художньо-конструкторського проекту - документа, що характеризує намічене до виробництва виріб з естетичної та технічної сторони. До складу проекту, що визначається призначенням предмета, входять: загальні види вироби, розрізи, номенклатурний креслення, компонувальні схеми, перспектива, макет, пояснювальна записка.

Загальні види товару дають найбільш чітке уявлення про форму виробу.Їх викреслюють в ортогональних проекціях (способом прямокутного проектування) в масштабі 1:10. 1:5, 1:25 і 1:1. Залежно від змісту проектів і креслень ортогональні проекції поділяються на види, розріз і перетин (РТМ 08 208-67, ВПКТІМ).

В и д - зображення, звернене до глядача видимою частиною предмета. За основні площини проекцій приймаються шість внутрішніх граней куба, розгорнутих на площині.

При проектуванні предмета з різних боків на площину отримують наступні проекції: 1-спереду (фасад, головний вид);2 - зверху (план); 3-ліворуч (бічний вид); 4-праворуч (бічний вид); 5 - знизу; 6 - ззаду (фасад ззаду).

При проектуванні інтер'єрів на площинах проекцій 1,3,4,6 мають відповідні елементи будівельних конструкцій з встановленим товаром, звані розгортки стін. Велике значення в розкритті композиційного задуму автора і функціонального зв'язку вироби мають фасад, бічній вид і план. Проте залежно від складності і призначення товару застосують всі шість проекцій. Основні види виконують в кольорі, з світлотінями, для виявлення обсягу, текстури деревини, фактури, обробки і т.д. Розміри на загальних видах, як правило, не ставляться (або позначаються тільки основні - габаритні та функціональні), але обов'язково вказується масштаб.

У проекті необхідно графічно довести взаємозв'язку системи «людина - товар - середовище», тобто масштабність, зручність і призначення виробу (застосовувати малюнки людини, різних предметів, зображати зв'язок з архітектурним середовищем, навколишньою природою).

Р о з р і з - це умовне зображення предмета, подумки розсіченого площиною (або декількома площинами). На розрізі зображено те, що виходить в січної площини і що розташоване за нею. Розрізи можуть бути горизонтальні, вертикальні, похилі, поздовжні і поперечні.Залежно від числа січних площин вони можуть бути прості і складні.

Положення січних площин позначається розімкнутої лінією, званою лінією перерізу. Найбільш характерні розрізи відображають у проектах і на робочих кресленнях із зазначенням основних складальних розмірів. У проектах розрізи виявляють функціональний зміст вироби. Їх зображають лінійної графікою або в поєднанні з відмиванням. Внутрішній зміст і заповнення обсягів товару в проектній пропозиції показують графічним зображенням предметів на кальці, накладеної на загальні види.

При проектуванні групи виробів комплексу або набору товару викреслюють креслення, на якому показують окремі предмети у двох проекціях (зазвичай фронтальної і профільної) в масштабі 1:20 або 1:10.На цьому кресленні можуть бути загальні види виробів, перспективи (аксонометрія), виконання в креслярсько-білій графіці, з відмиванням, із зазначенням габаритних розмірів або фотографії з макетів.

К о м п о н у в а л ь н і с х е м и застосовують для більш повного розкриття задуму проекту при обмеженій номенклатурі виробів на основі уніфікованих елементів товару. Ці схеми у вигляді планувальних пропозицій виконують різними графічними засобами зображення.Кількість схем та їх розміри визначаються оптимальною кількістю варіантів і комбінаторика.

П е р с п е к т и в н е зображення виробу, групи товару або інтер'єру допомагає художнику-конструктору представити загальний об'ємно-просторове рішення задуманого, дозволяє отримати на папері умовне зображення виробу.Перспектива виконується або на планшеті разом із загальними видами, або окремо. При побудові перспективи головними завданнями є правильний вибір точки зору, визначення відстані спостерігача до картинної площини і висоти горизонту. Від правильного вибору точки зору залежить характер сприйняття перспективи (її спокійний вираз або динамічність, урочистість, врівноваженість, асиметричність і т.д.). При близькому розташуванні точки зору до першого плану спотворюється глибина приміщення, занадто далекому - предмети нагромаджуються один на одного, стають плоскими. Середньою відстанню, при якому можна вважати перспективу вдалою, буде подвійна ширина площині стіни приміщення.

Найкращим кутом зору, що характеризується відстанню глядача до картинної площини, є кут 28о. При побудові перспективи одиночних виробів товару та інтер'єрів приміщень лінію горизонту слід проводити на рівні очей сидячої людини.В інтер'єрах громадських приміщень з високо розташованими перекриттями горизонт слід встановлювати на рівні очей людини в положенні стоячи або вище. Серед численних способів побудови перспективи, наприклад радіальним способом, по ортогональних проекціям, способом «наочної перспективи» та ін, Найбільш простими і часто зустрічаються можна вважати побудову кутовий перспективи з двома точками сходу, коли картинна площина розташована під кутом до виробу, і фронтальною з однією точкою сходу, коли картина паралельна однієї з основних вертикальних площин (наприклад, стіни).Фронтальне перспектива найбільш близька за характеристикою інтер'єру, кутова перспектива більше підходить до зображення фрагментів інтер'єрів і особливо при побудові окремих предметів товару.

Побудова кутовий перспективи вироби розбивається на ряд послідовних етапів :1-вичереть план, фасад і бічний вигляд; 2-вибрати точку зору; 3-провести картинну площину, 4-знайти точки сходу А і Б; 5-провести лінію горизонту; 6-скасувати на ній головну точку картини О і точки сходу А і Б;7-провести головну лінію картини; 8-відкласти від точки О висоту горизонту; 9-відкласти на головній лінії картини 7 висоту вироби В; 10-з'єднати верхню і нижню точки В з точками сходу А і В; 11-послідовно відкладаючи на картині 3 відрізки, перенести їх на зображення.

Крім перспективного зображення, у практиці проектування товару використовують а к с о н о м е т р і ю. На відміну від перспективного малюнка аксонометричній зображення більш умовно, просто у виконанні, але має обмежену сферу застосування. Зазвичай в аксонометрії зображують конструктивні вузли і деталі товару, використовуючи більш наочні способи побудови.З усіх видів аксонометричних проекцій найбільш раціональною в практиці проектування товару слід вважати фронтальну діметріческую і кутові проекції, так як вони дають хороше наочне скорочення зображення.

До складу художньо-конструкторського проекту входять також макети, затверджені на етапі ескізування і допрацьовані з урахуванням зауважень, і моделі виробів у натуральну величину. До кожного проекту додається пояснювальна записка, що містить результати передпроектних досліджень та обгрунтування прийнятих рішень, характеристику виробу або групи виробів, склад, конструктивні особливості, матеріали, обробку, техніко-економічні показники.

У процесі роботи над художньо-конструкторським проектом товару поглиблено опрацьовується затверджений варіант ескізного проекту, вибираються раціональні матеріали, уточнюється колірне рішення і обробка з підбором текстури та фактури. Передбачаються доцільні варіанти можливої ​​заміни одних матеріалів іншими, перевіряється відповідність проекту технічним завданням. На стадії розробки художньо-конструкторського проекту вирішуються також питання технологічного порядку, питання нормалізації й уніфікації виробів. Широка уніфікація елементів товару дозволяє художнику-конструктору перейти від проектування окремих виробів або наборів до проектування серій виробів і наборів.

Основна ідея будь-якої серії полягає у створенні елементів конструкції, з яких можна утворити максимальну кількість різних систем. Уніфіковані деталі конструкцій сполучаються у вузли, з яких компонуються базові моделі, які є основою для створення варіантів виробів шляхом використання різних матеріалів, обробки, колірного рішення. Серійний метод характерний для проектування товару різного функціонального призначення - товаро-сховищ, для обладнання житлових, адміністративно-громадських, транспортних і виробничих інтер'єрів.

Прикладом компонування серій суспільного товару може служити набір для обладнання навчальних закладів. Набір складається з серії столів та стільців консольного типу на базі металевої опори, виготовленої з плющене тонкостінної сталевої труби. Кришки столів облицьовані декоративним шаруватим пластиком. Нові варіанти столу створюються шляхом зміни конструкцій стільниці, шляхом введення додаткових елементів: ящиків, креслень дошки, лінгафонний напівкабіни і т.д.Варіанти стільців створюються за рахунок зміни опори (консольна, хрестоподібна, поворотна, підйомна, введення підлокітників, пюпітра і т.д.).

У результаті отримана широка номенклатура виробів для обладнання різних робочих місць: для викладача, учня - в потоковій аудиторії, лінгафонному кабінеті, в кабінеті програмованого навчання і т.д.