Комплексна програма стандартизації

включає 10 комплексів:

1. організаційно-методичний комплекс визначає об'єкти стандартизації нормативно-технічної документації в галузі ОНПС; розробку нормативних документів нагляду і виконання стандартів і технічних умов відповідними органами Держстандарту в галузі ОНС; правову експертизу стандартів і розробку організаційно методичних документів з проведення екологічної експертизи кінцевої продукції;

2. 9 комплексів стандартів охоплює конкретні природні об'єкти: повітря, вода, ґрунти, землі, ландшафти, тваринний світ, рослинність, біологічні ресурси, надра.

У кожному комплексі стандарт на 1) терміни; 2) визначення; 3) класифікації; 4) ГДК забруднюючих речовин у природних середовищах; 5) методи розрахунку ГДВ; 6) норми, правила, методи раціонального використання природних ресурсів; 7) вимоги до критеріїв, апаратів і споруд з контролю і захисту НС від забруднення.

Ця програма базується на наукових принципах Державної системи стандартизації:

1. плановість;

2. системність;

3. динамізм;

4. оптимальність;

5. народногосподарська ефективність;

6. комплексність;

7. проведення стандартизації на всіх рівнях н/г;

8. передбаченність (опережаемость) – встановлення підвищення норм і вимог до об'єктів стандартизації.

Економічні аспекти встановлення гдв в атмосферу

Повітряний басейн – найбільш динамічне середовище і забруднюючі викиди в ньому стають практично не керовані.

!!! При встановленні стандарту на ГДВ в атмосферу повинно використовуватися багатокритеріальна оцінка вибору варіанту. Критерії: медичний, соціальний, біологічний, технічний, економічний.

Економічний критерій визначається з умов оптимізації: 1) витрат на уникнення забруднення атмосфери; 2) ефект від використання вторинної сировини і палива в умовах усування забруднення повітряного басейну; позитивний ефект від забруднення атмосфери.

Витрати для усування забруднення = витрати від усування забруднення (капітальні і експлуатаційні витрати) + економічний збиток від забруднення атмосфери.

!! Економічний критерій для встановлення ГДВ від окремого виробництва є min ∑ наданих витрат на усування забруднення, збитку від забруднення атмосфери , ефекту від використання вторинної сировини і палива, позитивного ефекту від забруднення атмосфери:

L= ∑^u_i=1∑^k_j=1(C_ij + E_нK_ij) + ∑^u_i=1Y_i - ∑^u_i=1(n_i+P_i)

C_ij – поточні витрати на уникнення забруднення атмосфери;

K_ij – капітальні вкладення на уникнення забруднення атмосфери;

Е_н – єдиний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, Е_н=0,12

і – індекс інгредієнту; j- індекс напрямку з уникнення забруднення атмосфери; n_i – ефект від утилізації використаних вторинної сировини і палива; Y_i – економічний збиток від забруднення атмосфери; Р_і – позитивний ефект забруднення.

Якщо маємо один забруднювач, то цільову функцію можна представити графічно: ось абсцис – рівень забруднення, чи маса викиду окремого інгредієнту, по осі ординат – з плюсом ефект (Е), з мінусом – витрати (В).

Е П- позитивний ефект забруднення

Р- ефект від утилізації

рівень забруднення

С+Е_нК

К-надані витрати уникнення забруднення

У- розмір економічних витрат

В С+ Е_нК – приведені витрати уникнення забруднення

Залежність величини економічного збитку від метеорологічних факторів

У – розмір збитків

У₂

У₁

Х – маса викидів

Методичні визначення економічного збитку (Y_i) проводитися в наступному порядку:

1. визначення рівня забруднення повітряного басейну;

2. виявлення залежності між рівнем забруднення атмосфери і якісним впливом на людину, живі істоти, природу, об'єкти людської діяльності;

3. розрахунок економічного збитку згідно з кількісною оцінкою впливу забруднення атмосфери на людину і навколишнє середовище.

Розмір збитків залежіть від:

1. характеру викидів; 2) маси викиду; 3)параметрів викиду; 4) кліматичних і метеорологічних факторів; 5) інфраструктури забруднення району і др..

Розробка і створення автоматизованих систем контролю за забруднення (АСКЗ) у містах дають можливість управляти якістю атмосфери. Такі системи дозволяють перерозподілити викиди у часі. Наявність системи АСКЗ у несприятливу розу вітрів дозволяє зменшити викиди і знизити рівень забруднення до У_заг.

!! Витрати на уникнення і зниження забруднення складаються (C_ij + E_нK_ij ):

1. з витрат на газоочисні і пиловловлюючі пристрої і обладнання;

2. розробку нових технологій, їх створення;

3. зміни сировини, палива;

4. зниження неорганізованих скидів;

5. АСКЗ;

6. створення санітарно захисних зон і т.ін.

!!! і також 1) об'єм викидів; 2) ступінь очищення; 3) вид інгредієнту; 4) Т газів на виході.

Під позитивним ефектом забруднення НПС (P_i) розуміють зниження щорічних витрат на певні види робіт на інших підприємствах і в галузях н/г чи збільшення об’ємів виробництва на цих же об’єктах.