Лекція 9, 10

Визначення зони впливу джерел. Організація санітарно-захисної зони підприємства.

ГДВ – науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: ГДК забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів НПС.

Для ГДВ використовують ГДК і орієнтовно безпечні рівні впливу /ОБРВ/.

ГДВ визначає об'єм і форму представлення проекту нормативів ГДВ від стаціонарних джерел; встановлюються на 5 років; з появою нових речовин – оформлюється додаток.

Значення ГДВ розробляється у складі:

1. гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел для підприємства;

2. зведених проектів нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря по місту або населеному пункту.

Якщо підприємство розташоване на двох або більше виробничих майданчиках, то проект ГДВ для кожного виробничого майданчика окремо. Розрахунок концентрацій в атмосферному повітрі забруднюючих речовин, які містяться у викидах підприємств, виконуються окремо для кожного із них.

Проект нормативів ГДВ розробляється всіма господарчими суб'єктами, що здійснюють викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Встановлення ГДВ проводиться з застосуваннями методів розрахунку забруднення атмосфери промисловими викидами, з урахуванням: 1) фізико-географічних та 2) кліматичних; 3) умов місцевості розташування промислових майданчиків і ділянок жилої забудови, що існує і проектується, санаторіїв, зон відпочинку міста; 4) взаємного розташування промислових площадок і селітебних територій, за існуючим станом, так і на перспективу; 5) граничних нормативів утворення забруднюючих речовин.

Граничні нормативи утворення – гранична кількість забруднюючих речовин, які утворюються при експлуатації окремих типів технологічного та іншого обладнання і відводиться у атмосферне повітря та встановлюються з урахуванням сучасних технічних можливостей прогресивних маловідходних технологій, комплексного використання сировини, удосконаленого газоочисного обладнання і т.інш.

ГДВ – граничні скиди для кожного джерела викиду і по кожній із забруднюючих речовин при умові повного навантаження технологічного і газоочисного обладнання.

Для оцінки темпів зниження скидів визначається масова величина викиду в тонах на рік – т/рік – 1) по кожному стаціонарному джерелу; 2) кожній із забруднюючих речовин і 3) в цілому по підприємству при повному навантаженні технологічного обладнання з урахуванням планового ремонту технологічного газоочисного обладнання.

На кожному етапі, до забезпечень значень ГДВ, встановлюються тимчасово погоджені величини викидів забруднюючих речовин в атмосферу ( далі – ТПВ) і заходи по їх досягненню.

ТПВ – граничні скиди для кожного етапу по кожному стаціонарному джерелу викиду і по кожній із забруднюючих речовин. Оціночні величини викидів встановлюються в т/рік по кожному джерелу, кожній із забруднюючих речовин і в цілому підприємству.