Тема 9 Оформлення та зміст проекту нормативів гдв забруднюючих речовин у атмосферне повітря Лекція 14 Порядок затвердження гдв /тпв/

1. Проекти погоджуються з місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у частині:

- строків виконання заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до нормативних рівнів;

- строків відселення людей і винесення об'єктів соціального призначення із санітарно-захисних зон;

- зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих метеорологічних умов РД. 52.04-52-85 Регулювання викидів при несприятливих метеорологічних умовах,

2. Після попереднього погодження з місцевими органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування згідно п.3.1. цього Порядку розглядаються органами Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України та Міністерства охорони здоров'я України протягом 2-х тижнів, а для особливо великих об'єктів - до 30 днів

3. Проекту нормативів ГДВ надається реєстраційний номер, який відповідає коду підприємства, і присвоюється органами Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України шестизначною цифрою у відповідності з кодом областей. Затверджений проект нормативів ГДВ підлягає обліку в журналі реєстрації затвердженого проекту нормативів ГДВ забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

4. На нові і реконструйовані стаціонарні джерела затвер­дженими нормативами гранично допустимих викидів вважаються величини викидів забруднюючих речовин у складі проектно - конструкторської документації, яка пройшла екологічну та санітарно-гігієнічну експертизу та мала позитивні висновки.

5. Підприємства режимного характеру і військові частини Міністерства оборони. Міністерства внутрішніх справ України розробляють проекти нормативів ГДВ /ТПВ/ і представляють в Головну міську організацію з розробки зведеного проекту нормативів ГДВ по місту або населеному пункту.

6. Нормативи ГДВ затверджуються строком на 5 років, згідно Постанови № 1780, перегляд нормативів здійснює Мінекоресурсів не рідше одного разу на 10 років (на 5 років наказом Мінекобезпеки України №76 від 18.07.96р.). Необхідність перегляду затверджених нормативів ГДВ може виникнути до закінчення терміну їх дії при зміні екологічної ситуації в регіоні, появи нових або уточнення параметрів існуючих джерел вики­дів забруднюючих речовин в атмосферу, зміні технології.

Підставою для перегляду є:

1. запобігання або зведення до min загального впливу викидів на НПС;

2. наявність можливості зменшення викидів забруднювачів; розроблення нових технологічних процесів з урахуванням економічної доцільності зменшення викидів;

3. зміни у національному законодавстві та Європейського Союзу щодо обмеження викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел.

У цьому випадку господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати інформацію про зміни, що виникли, в органи Мінекоресурсів (Мінекобезпеки) України та Міністерства охорони здоров'я України для внесення змін до проекту ГДВ. В разі відсутності підприємств для зміни діючого проекту нормати­вів ГДВ /ТПВ/, після закінчення строку його дії, новий проект нормативів ГДВ не розробляється. У зазначеному випадку, підприємство за три місяці до закінчення дії затвердженого проекту нормативів ГДВ звертається до органів Мінекоресурсів (Мінекобезпеки) України та Міністерства охорони здоров'я України з заявою про подовження дії існуючого проекту нормативів ГДВ.

7. Нормативи ГДВ вводяться в дію на умовах, визначених статтею 13 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Лекція 15 Умови погодження с місцевими органами самоврядування. Порядок затвердження нормативів ГДВ підприємств, установ і організацій органами Мінекобезпеки України та Міністерства охорони здоров’я України.

КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ НОРМАТИВІВ ГДВ /ТПВ/

1. включає:

• визначення маси викидів забруднюючих речовин за одиницю часу від даного джерела забруднення і порівняння цих показників з встановленими нормативами ГДВ/ТПВ/ в складі дозволу на викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря;

• перевірку виконання плану заходів щодо досягненню норма­тивів ГДВ /ТПВ/.

2. проводиться підприємством /виробничий контроль/, та вибірковий, що здійснюється органами Мінекоресурси (Мінекобезпеки) України та Міністерства охорони здоров'я України, відповідно до положення про ці органи.

3. Виробничий контроль за дотриманням нормативів ГДВ /ТПВ/ здійснюється відповідними підрозділами підприємств /відділи охорони природи, санітарно-промислові лабораторії і ін./ і спеціалізованими організаціями, які мають відповідний дозвіл на проведення зазначеного контролю, виданий органами Мінекоресурсів (Мінекобезпеки) України та Міністерства охорони здоров'я України.

4. Виробничий контроль за додержанням нормативів ГДВ /ТПВ/ здійснюється відповідно до плану-графіка, затвердженого в складі проекту нормативів ГДВ і передбаченого в дозволі на викид забруднюючих речовин у атмосферне повітря.

5. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ на підприємстві підрозділяється на такі види:

- безпосередньо на джерелах викиду;

-по фактичному забрудненню атмосферного повітря на спеціально вибраних контрольних точках (постах) Держкомгідромету України або постах, встановлених підприємством на межі санітарно-захисної або селітебної зони району міста, е якому розташовано підприємство, по узгодженню з Держкомгідрометом та органами Міністерства охорони здоров'я України.

6. До складу розділу з контролю за дотриманням нормативів ГДВ безпосередньо на джерелах викидів входить перелік речовин, які підлягають контролю. Приводиться перелік методик, які використовуються при контролі за виконанням встановлених нормативів викидів.

7. Для забруднюючих речовин, для яких на час розробки нормативів ГДВ методики контролю не розроблені, організація, що розробляє нормативи ГДВ для підприємства, дає рекомендації по їх розробці. У випадку недоцільності або неможливості визначення викидів забруднюючих речовин експериментальними методами, приводиться обґрунтування використання розрахункових балансових методів, питомих викидів та ін.

8. При цьому в проекті нормативів ГДВ розробляються рекомендації по контролю за дотриманням встановлених нормативів викиду по забруднюючих речовинах для основних джерел викиду. Періодичність контролю встановлюється згідно з Типовою інструкцією по організації системи контролю промислових викидів в атмосферне повітря в галузях промисловості, затверджена заступником Голови Держкомгідромету Є.І.Толстиковим. 10.06.86р.

9. Контроль за дотриманням нормативів ГДВ по фактичному забрудненню атмосферного повітря на спеціально вибраних контрольних точках проводиться всіма підприємствами. Контрольні значення приземних концентрацій забруднюючих речовин для контролю нормативів ГДВ /ТПВ/ оформляються у відповідності з таблицею 2.12. додатку №2.

10. Приводиться обґрунтування необхідності створення підрозділу по контролю за дотриманням нормативів ГДВ і відповідний для цього штат працівників.

Тема 10 Розробка, встановлення, доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Лекція 16 Визначення поняття лімітів викидів забруднюючих речовин. Визначання поняття потенціального викиду. Перелік забруднюючих речовин для яких встановлюють ліміти викидів органами Мінекобезпеки України.

Згідно Постанові Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302 і відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" наказано Міністерству екології та природних ресурсів по узгодженню з Міністерством здоров'я протягом 2002 року розробити і затвердити Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів , в яких обґрунтовуються об’єми викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, закладів, організацій та громадян –суб'єктів підприємницької діяльності.

До 1 червня 2002 по узгодженню з Міністерством економіки і по питанням європейської інтеграції визначити вартість робіт, зв'язаних з розробкою документів щодо обґрунтування об’ємів викидів і отримання дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – це офіціальний документ, що надає право підприємствам , установам, організаціям і громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, при умові дотримання встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів і вимог до технологічних процесів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин протягом певного в дозволі терміну.

Дозвіл видається безплатно територіальними органами Мінекоресурсів по узгодженню з установами державної санітарно-епідеміологічної служби на строк не менше 5 років.

Для отримання дозволу суб’єкт господарської діяльності:

1. оформляє заяву;

2. підготовлює документи, в яких обґрунтовує об’єми викидів забруднюючих речовин;

3. проводить інвентаризацію стаціонарних джерел; видів і об’ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисним обладнанням;

4. проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони;

5. розробляє план заходів по досягненню встановлених нормативів ГДВ для найбільш поширених і безпечних забруднюючих речовин; охороні атмосферного повітря у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; кінцевому закінченню діяльності у зв’язку з викидами забруднюючих речовин і приведення місця діяльності в належний стан; попередження перевищень встановлених нормативів ГДВ; здійснення контролю за дотриманням нормативів ГДВ і умов дозволу на викид;

6. обґрунтування розмірів нормативної СЗЗ, наводить оцінку витрат, зв’язаних з реалізацією заходів по їх утворенню;

7. приводить оцінку і аналіз витрат, зв’язаних з реалізацією запланованих заходів з попередження забруднення атмосферного повітря;

8. підготовлює інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості у відповідності з законодавством.

9. Для отримання дозволу у територіальні органи Мінекоресурсів і установи державної санітарно-епідеміологічної служби у письмовій і електронній формі документи, які підготовлені відповідно Інструкції Мінекоресурсів, а також розміщувати у місцевих засобів масової інформації.

10. Установи державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають заяву і документи на отримання дозволу протягом 30 календарних днів з дати подання документів і у випадку відсутності зауважень підготовлюють заключення про надання дозволу. У іншому випадку документи повертаються з зауваженнями і строком повторного їх подання.

11. Місцеві органи держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб’єкта на отримання дозволу на викид; повідомляє про ці зауваження територіальні органи Мінекоресурсів.

12. Територіальні органи Мінекоресурсів протягом 30 календарних днів розглядають заяву і документи на отримання дозволу і у випадку відсутності зауважень видається дозвіл на викид.

13. Строк дії переглядається, якщо:

• рівень забруднення атмосферного повітря потребує перегляду норм викиду;

• досягнення доступних технологій дозволяють зменшити викиди;

• вимоги безпечності експлуатації під час виробничого процесу чи проведення діяльності обумовлюють необхідність використання інших технологій;

• зміна виробничого процесу може призвести до негативних наслідків для здоров'я населення і стану НС;

• зміна спрямування виробничої діяльності підприємства.

14. Перегляд строку дії дозволу здійснюється установами державної санітарно-епідеміологічної служби, місцевими органами виконавчої влади , органів місцевого самоврядування і громадськості за письмовим зверненням.

15. Дозвіл анулюється територіальними органами Мінекоресурсів у випадку:

    • Подачі суб’єктом господарської діяльності заяви про анулювання;

    • Зміни власника стаціонарного викиду;

    • Прийняття у встановленому порядку рішення про відміну державної реєстрації суб’єкта господарювання.

16. Для продовження строку дії дозволу за 30 календарних днів до його закінчення звертаються у територіальні органи Мінекоресурсів і установи державної санітарно-епідеміологічної служби суб’єкт подає заяву.

17. Суб’єкти господарювання, що мають дозвіл, належать урахуванню у порядку , встановленому Мінекоресурсів.

18. Усі роботи з підготовки документів робляться на договірній основі, а їх вартість встановлюється Мінекоресурсів по узгодженню з Мінекономіки.

19. Рішення щодо надання дозволу так і його скасування може бути вирішено у суді.

Розробка, встановлення, доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

(Матеріал подано згідно Інструкції Про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря)

Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону атмосферного повітря", а також протокольного рішення Засідання Президії Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1993р. №20, ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюються з метою вдосконалення економічного механізму стягання платежів за викиди в атмосферне повітря.

Ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – основа для встановлення платежів за забруднення навколишнього природного середовища.

Ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря – це допустимі дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами по інгредієнтах в цілому для підприємства в тоннах на рік.

Ліміти викидів для пересування джерел не встановлюються. Ліміти викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюються для підприємств, установ, організацій – платників за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, перелік яких визначається органами Мінекобезпеки України.

Платниками за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є об'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, потенційні викиди яких складають 25 і більше тонн на рік або 5 і більше тонн на рік однієї речовини.

Потенціальний викид – це максимальний загальний викид забруднюючої речовини від стаціонарних джерел викиду при роботі підприємств у режимі номінального навантаження технологічного обладнання, що передбачається проектно-кошторисною документацією.

Ліміти викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел для підприємств, установ, організацій встановлюються органами Мінекобезпеки України для основних забруднюючих речовин, перелік яких наведено у додатку №1 Інструкції. Цей перелік можна збільшувати за поданням органів Мінекобезпеки України для Автономної Республіки Крим, обласних – Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів.

Ліміти викидів забруднюючих речовин встановлюються терміном на 1 рік і доводяться підприємствам не пізніше 1 липня попереднього року (рішення Засідання Президії Кабінету Міністрів України від 27 вересня 1993р. №20).

Анулювання лімітів до строку їх завершення здійснюються за рішення органу, який затвердив ліміт або рішенням його вище стоячого органу.

Платники за забруднення атмосферного повітря забов'язані надати на адресу органів Мінекобезпеки України в установлений термін проект лімітів викидів забруднюючих речовин з пояснювальною запискою.

У пояснювальній записці надається наступна інформація:

1. вихідні дані, які прийняті для розрахунку;

2. план заходів, які забезпечують виконання лімітів;

3. пояснення зменшення (збільшення) кількості забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу по відношенню до встановлених величин попереднього і наступного року. У разі збільшення викидів надається детальний розрахунок та обґрунтування причин росту.

Ліміти викидів забруднюючих речовин встановлюються на підставі питомих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на одиницю виробленої продукції.

Ліміти викидів не можуть перевищувати оціночних величин валових викидів у складі затверджених проектів нормативів ГДВ підприємства, установи, організації.

Надані підприємством, установою, організацією проекти лімітів викидів забруднюючих речовин розглядаються органами Мінекобезпеки України протягом 10 днів.

При погодженні проектів лімітів викидів забруднюючих речовин органи Мінекобезпеки України ставлять відмітку про узгодження (штамп, печатку) на титульному листі проекту ліміту.

При відхиленні проекту Лімітів на адресу платників надсилається лист с викладенням причин відхилення та встановлюються термін повторного представлення.

Для території Автономної республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя готуються загальні ліміти викидів забруднюючих речовин за формою.