Специфіка екологізації виробництва та нормування навантажень на природне середовище в апк

1. в атмосферу:

   1. транспортні засоби;

   2. котельні: окисли вуглецю, якщо низькосортне вугілля – забруднення;

2. Поверхневі і підземні води і ґрунти:

1. із-за участі у технологічному процесі різних видів бактерій для ґрунтів верхній шар – підкислення або засолення (дріжджові, крохмале-патокові, пивоварні, солодові, спиртові);

2. продукти миття с/г продукції – висококонцентровані багатокомпонентні розчини.

Проблема:

1. вирощування екологічно чистої продукції на екологічно незабруднених територіях;

2. дотримання норм екологічної безпеки на підприємствах харчової промисловості

3. відсутність національної системи стандартів і нормативів на сировину, продукцію та відходи харчової промисловості.

Для уникнення низької ефективності існуючої системи ОНПС та екологізації виробництва треба:

1. обґрунтування і створення Національної системи стандартів і нормативів, до яких: 1) якість НПС; 2) якість сировини для переробної промисловості; 3) якість продовольчої продукції та 4) нормативи ГДК шкідливих речовин та їх сполук у відходах виробництва; 5) нормативи ГДВ шкідливих речовин і шкідливих фізичних, хімічних, біологічних впливів;

2. створення Національної інспекції з контролю за якістю продовольчої продукції;

3. перетворення Міністерства ОНПС в Національну інспекцію з контролю за якістю життєвого середовища;

4. запровадження екологічного моніторингу життєвого середовища;

5. обґрунтування і формування економічного механізму та програми поетапного запровадження Національної системи стандартів і нормативів у практику державних структур, державних і приватних підприємств та організацій.

Ґрунтозахисні заходи:

1. Система земельних відносин:

   • форма власності;

   • земельні податки;

   • орендна плата;

   • штрафні санкції;

   • захист прав суб'єктів;

   • стимулювання екологічно безпечного виробництва.

2. Відходи:

   • відходи захисту рослин (фунгіцидів, інсектицидів, гербіцидів)

   • залишки мінеральних добрив;

   • залишки гною і гноївки великих тваринницьких комплексів.

Один із заходів – обкладення високими податками кожної одиниці відходів, утилізація яких проведена з порушенням відповідної технології і місця захоронення.

За даними природоохоронних органів по Україні розкидано більш 10 тис.т. пестицидів, які непридатні і заборонені для застосування.

Служба ОНПС повинна:

1. слідкувати за появою і застосуванням нових хімічних речовин;

2. новим проектом виробництва, будівництва.

Допустиме антропогенне навантаження на ґрунт – це багатомірна величина, у якої в кількісних значеннях окремих компонентів фігурують не лише ГДР забруднення ґрунту різного роду речовинами і фізичним впливом /ущільнення ґрунту і руйнування його структури/, але й ГДР засолення, закислення та зниження вмісту гумусу в ґрунті.

Стан ґрунту в будь-якому місці як імовірна залежність

С_ij= β, П, μ, Т, t, К

де С_ij – стан ґрунту в залежності від рівнів негативного впливу в j-точці і-того компоненту ґрунту;

β – вектор (кількість і напрямок) дії хімічних інгредієнтів і факторів впливу на ґрунт;

П – вплив клімату, рельєфу, вихідного стану геобіоценозу;

μ - кількість застосування технологій;

Т – "трансграничні" перенесення забруднень при внесенні добрив, пестицидів, тимчасовому зберіганні добрив прямо на полях;

t- фактор часу;

К – коефіцієнт порушення технологій.

За гранично допустиму межу умовно береться такий стан ґрунту, що дорівнює гранично допустимим значенням, встановленим з урахуванням синергічного ефекту дії забруднювачів або менше їх.

Перелік речовин – забруднювачів ґрунту визначається за даними екологічних звітів і екологічних нормативних документів;

Граничні ліміти різних компонентів забруднювачів встановлюються за допомогою тих же прогнозних даних і розрахунків /оцінок/ обласних підрозділів Міністерства екології.

Розрахунки замовляють районні служби ОНПС; виконавці – дослідні чи проектні інститути. Ці розрахункові навантаження повинні бути затверджені обласними підрозділами Міністерства екології. Економіка : відсутня система платежів за забруднення ґрунту і зниження родючості. В Україні немає цілісної системи екологічної і баз норм даних стану ґрунту, геоінформації, моніторингу Землі.

Економічна оцінка стратегії використання Землі має економічний механізм охорони ґрунту і раціонального землекористування:

1. закони у сфері землекористування і охорони ґрунту;

2. загальнодержавні і диференційовані по областям нормативи землекористування і ОГ;

3. методика розрахунку економічних звітів від погіршення стану ґрунтів;

4. нормативи плати за забруднення і зниження родючості ґрунту і використання для захоронення відходів;

5. методика економічного стимулювання за зниження забруднення ґрунту і підвищення родючості;

6. порядок фінансування ґрунтозахисних капіталовкладень;

7. методика розрахунку і порядок вилучення диференціальної ренти 1 на користь ґрунтозахисних заходів;

8. методика розрахунку екологічної оцінки земельних ресурсів;

9. директивні державні ціни на окремі види ґрунту і норма плати за оренду;

10. методика економічного стимулювання зниження питомих фактичних витрат різних речовин на одиницю площі в порівнянні з нормативними значеннями;

11. порядок компенсації витрат на захист від ерозії, рекультивації земель, підвищення родючості.