Показники оцінки онпс

1. показники оцінки ефективності (рівня) планової роботи з ОНПС:

1.1.коефіцієнт економічної ефективності запланованих природоохоронних заходів =

коштовні показники результатів ОНПС

витрати на ОНПС

2. коефіцієнт екологічної ефективності = натуральні показники результатів ОНПС

витрати на ОНПС

2. показник зниження витрат на уникнення і ліквідацію пошкодження від забруднення НПС.

1. показники природоємності і екологічної безпечності продукції і виробництва:

1. зниження матеріально-, водо-, повітря-, землеємності;

2. коефіцієнт використання сировини;

3. кількість продукції із відходів і повторного використання речовин.

1. показники удосконалення техніки і технології з урахуванням вимог ОНПС:

   1. питома вага природоохоронних розробок у загальному об'ємі проектно-конструкторських розробок;

   2. показник регулювання технологічних процесів з ціллю зниження або повної ліквідації негативного впливу на НПС;

4. показники технічного обслуговування ремонту засобів ОНПС:

4.1. коефіцієнт оснащеності виробничого обладнання очисними спорудами;

4.2. показники стану природоохоронного обладнання =

діюче обладнання

загальна кількість;

5. показники раціонального фінансування природоохоронної діяльності

ефективність капіталовкладень і поточні витрати природоохоронного характеру

6. показники матеріально-технічного забезпечення природоохоронної діяльності:

6.1. рівень забезпечення заказів чи своєчасне забезпечення необхідними засобами ОНПС – виміри і контроль;

6.2. питома вага прогресивних з точки зору ОНПС матеріалів, сировини, видів енергії.

7. показники оцінки нормування:

7.1. рівень відповідності показників з використання природних ресурсів і впливу на НПС науково обґрунтованих норм чи середньо галузевим показникам, чи показників передових в природоохоронному відношенні підприємств.

8. показники збільшення кваліфікації в області ОНПС =

число робітників, що пройшли перепідготовку

загальна кількість робітників

9. показники рівня чи якості контролю виконання природоохоронних заходів

9.1. екологічна ефективність проведених природоохоронних заходів – відповідність досягнутих результатів нормативним показникам;

9.2. виконання (відповідність) норм контрольних замірів і обстежень.

10. Показники природоохоронної діяльності виробничих підрозділів:

    1. зниження природо ємності одиниці виробничої продукції (натуральне і коштовне вираження);

    2. абсолютне і відносне зниження відходоємності продукції чи рівень використання природних ресурсів і відходів виробництва;

    3. показник наявності чи відсутності нерегламентованих викидів;

    4. кількість переданих на очищення газових сумішей і стічних вод.

11. показники природоохоронної діяльності спеціалізованих природоохоронних підрозділів:

1. коефіцієнт max ув'язки очисного і основного технологічного обладнання;

2. ефективність роботи і інші показники.

Тема 4 Правові норми стандартизації і нормування в області охорони навколишнього природного середовища

ЛЕКЦІЯ № 7

Блок 1.5. Правові норми стандартизації і нормування в області охорони навколишнього природного середовища

Кінцевою ціллю програми регулювання якості навколишнього середовища (НС) стає задача досягнення гігієнічних або екологічних норм вмісту шкідливих речовин в НС, а засобом рішення її – зниження об'ємів викидів забруднюючих речовин до кількості, що забезпечує перевищення цих норм в оточуючому середовищі. Мова йде про створення і впровадження системи нормативів ГД викидів забруднюючих речовин в НПС. Зараз існує розрахунок (методика) ГДВ, яка пов'язує кількість викидів з вмістом їх у природному середовищі з урахуванням гідрометеорологічних, кліматологічних і топографічних умов. Основою розрахунку є гігієнічна і екологічна норма ГДК, для кожного джерела може бути розрахована величина допустимого викиду.

Урахування економічних факторів може змінити пріоритетність заходів з охорони природи від негативного антропогенного впливу.

Якщо в формулу визначення екологічних збитків входять три головні компоненти:

1. інтенсивність фактору впливу,

2. токсичність чи біологічна (екологічна) ефективність впливу;

3. кількість організмів чи елементів біосфери, що піддаються впливу,

то формула виявлення економічного збитку вміщує ще один важливий множник, що визначає питому економічну коштовність враженого елементу біосфери (збитку).

Тоді, економічний збиток від і-го впливу на m-популяцію

B_im=K_im A_im

A_im – ступінь екологічного впливу;

K_im – коефіцієнт, що характеризує економічний збиток на "одиницю" екологічного збитку, то може бути B_im >B_jm при A_im ≤ A_jm, якщо К_і>K_j, унікальні природні об’єкти -

1. Соціально оправданими величинами витрат G(t) можна вважати, якщо K_im →∞, B_im→∞, якщо A_im≥ A_jm

dG(t)/dt = dB(t)/dt

чи ^∞∫_{t 0}G(t) dt = ^∞∫_{t 0} B(t) dt

( з урахуванням комплексного і комбінованого впливу різних факторів).

2. Однак найбільш розумним треба вважати таке положення, коли сума витрат на охорону природи і збитки від впливу на природу min. При цьому A(t) ніколи не перевищує А_крит., і бажано досягнення допустимих значень А_доп.

3. У деяких випадках оптимальна з економічної точки зору ситуація може бути неприємною із-за можливого від'ємного впливу на здоров'я людини чи із-за інших причин.

Регулювання якістю НС має три етапи

організація і здійснення моніторингу стану середовища і визначення пріоритетів у результатів аналізу цього стану	розробки стратегії регулювання: 2.1. визначення критеріїв і стандартів якості середовища; 2.2.визначення пріоритетів з урахуванням економічних показників	прийняття заходів від заборони викидів до введення безвідходних технологій
Фактори, що при цьому враховуються
Екологічні (на 3-х етапах): Спостереження, оцінка і прогноз стану і всебічний аналіз НС з розробкою певних пріоритетів на шляху обмеження антропогенного навантаження на НС: - величинами ГДК чи ГДН (навантаження); - об'ємами викидів промислових підприємств, що у відповідності з ГДК і ГДН; - з урахуваннями досягнень техніки і технологій виробництва; -у відповідності з оптимальним рішенням при аналізі прямих витрат і збитків від забруднення чи вигоди від виробничих витрат	Еколого-економічні - на основі 1. розробка оптимального варіанту для суспільства, більш універсальний, ніж варіант оптимальний з точки зору аналізу прямих витрат і збитків від забруднення. 2. Роль стандартизації у стратегії регулювання якості НС велика: - обов'язковість урахування економічних факторів при стандартизації при всебічному аналізі стану НС і взаємодії людини з природою.	Економічні (2 і 3 етапи) дозволяє уточнити кількісні і якісні параметри етапів досягнення бажаної якості НС; введення розумних обмежень