Норми по визначенню мінімальної висоти джерел викида, встановленню гранично допустимих викидів і визначенню меж санітарно-захисної зони підприємства

При визначенні мінімальної висоти джерел викидів і встановленні гранично допустимих викидів концентрація кожної шкідливої речовини у приземному шарі атмосфери С не повинна перевищувати максимально разову гранично допустимої концентрації даної речовини в атмосферному повітрі (ГДК).

Для речовин, для яких встановлені тільки середньодобові гранично допустимі концентрації (ГДК_р), використовується приблизне відношення між максимальними значеннями разових і середньорічних концентрацій і вимагається, щоб 0,1с ≤ ГДК_р

При відсутності нормативів ГДК замість них використовується значення орієнтовано безпечних рівнів забруднення повітря (ОБРП).

Визначення мінімальної висоти джерела викиду.

Мінімальна висота поодинокого джерела викиду (труби) Н (м), якщо встановлені значення М (г/с), W₀ (м/с), V₁ (м³/с), D (м), у випадку ∆T≈0 визначається за формулою:

H = [(AMFDη)/8V₁(ГДК-С_ф)]^3/4

∆T>0 , якщо знайдене значення H>w₀√10D/∆T , то попереднє значення мінімальної висоти викидів визначається за формулою

H= √(AMFη)/(ГДК-С_ф)³√V₁∆T (знаходяться також параметри f, f_e, v_M, V'_M).

При розробці заходів з скорочення викидів при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємстві треба передбачити централізацію викидів шкідливих речовин шляхом максимального скорочення числа труб, вентиляційних труб, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів і інше.

Збільшення висоти труби для забезпечення розсіювання з ціллю відповідності ГДК у приземному шарі атмосфери допускається тільки після повного використання усіх можливих на сучасному рівні технічних засобів при скороченні викидів (у тому числі неорганізованих викидів). При цьому використання на енергетичних об'єктах труб висотою більше 250м, а на інших підприємствах – більше 200м допускається тільки по узгодженню з органами Держгідромету і Мінздраву при наявності техніко-економічного обґрунтування необхідності їх спорудження і розрахунків забруднення в зонах впливу споруджених об'єктів.

ГДВ встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери таким чином, щоб викиди шкідливих речовин від даного джерела і від сукупності джерел міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері не створюють приземну концентрацію, що перевищує їх ГДВ для населення, рослинного і тваринного світу (ГОСТ 17.2.3.02-78).

ГДВ (г/с) встановлюється для умов повного навантаження технологічного і газоочисного обладнання і їх нормальної роботи. ГДВ не повинно перевищуватися в будь-який 20-хвилинний період часу.

Поряд з ГДВ для поодиноких джерел встановлюється ГДВ на підприємстві взагалі. При незмінності викидів вони знаходяться як сума ГДВ від поодиноких джерел і груп малих джерел. При непостійному у часі викиду від окремих джерел ГДВ підприємства менше суми ГДВ від окремих джерел і відповідає максимально можливому сумарному від усіх джерел підприємства при нормальному навантаженні технологічного і газоочисного обладнання.

ГДВ визначається для кожного джерела окремо, у тому числі і в випадках врахування сумації шкідливої дії декількох речовин.

При встановленні ГДВ враховується фонова концентрація С_ф.

ГДВ для поодинокого джерела з круглим гирлом у випадку С_ф<ГДВ

Г ДВ ={ [(ГДК-С_ф)Н²] /AFmnη} ³√V₁∆T

Якщо існує сумація речовин, що складають викид, то використовується ГДК речовини і С_ф, приведений для даної речовини. Потім з урахуванням складу викиду визначається ГДВ окремих шкідливих речовин.

У випадку багато ствольної труби для усіх стволів

ГДВ= (ГДК-С_ф)/ (q"_M+d₁(q'_M-q"_M), де q'_M і q"_M – максимальні концентрації шкідливих речовин при М=1 г/с, необхідні для одного ствола при значеннях параметрів викиду.

d₁= (l-D) / d₂H – D, де d₂ – в залежності від f, v_M, v_M' : (формули); l – середня відстань між центрами гирл стволів, м.

Зона впливу підприємства оцінюється як радіус = найбільшому значенню із двох відстаней від джерела х₁і Х₂ – відстань від джерела, від якого С≤0,05 ГДК.

Для підприємств і джерел, зони впливу яких цілком розташовані на ділянках міста, де розрахована сумарна концентрація від усіх джерел міста С<ГДК, значення викидів, які використовуються при вказаних розрахунках С, приймаються в якості ГДВ.

РОЗМІРИ санітарно-захисної зони (СЗЗ) l₀ (м), встановлені в Санітарних нормах проектування промислових підприємств, повинно перевіряться розрахунком забруднення атмосфери у відповідності з ОНД з урахуванням перспектив розвитку підприємства і фактичного забруднення атмосферного повітря.

СЗЗ уточнюється в залежності від результатів розрахунку забруднення атмосфери і середньорічної рози вітрів.