
- •Модуль 1. Нормування як важливий елемент
- •Тема 1. Загальні положення. Цілі та задачі екологічного нормування. Об'єкт екологічного нормування
- •У сфері нормування антропогенного навантаження повинні бути визначені основні напрямки роботи, а саме:
- •Науково обґрунтовані науково обґрунтовані критерії нормативи
- •Екологічна норма (1,4,3)
- •Специфіка екологізації виробництва та нормування навантажень на природне середовище в апк
- •Поверхневі і підземні води і ґрунти:
- •Система земельних відносин:
- •Відходи:
- •Е кологічне нормування Система екологічних норм
- •Лекція №2
- •Е кологічні норми вирішують
- •Головні принципи екологічного нормування:
- •Компромісу між поколіннями;
- •Критерії оцінки впливу господарської діяльності
- •Тема 2 Методика та структура екологічного нормування. Формування державної системи екологічного нормування лекція № 3, 4
- •Нормативна база охорони нпс – має бути збудована за ієрархічним принципом і включати 3 блоки:
- •Державна система екологічного нормування:
- •1 Основні принципи
- •2. Порядок екологічного нормування
- •3. Міжнародне співробітництво України
- •Тема 3 Концептуальні основи екологічного нормування.
- •Причини виникнення викидів шкідливих речовин
- •Показники оцінки онпс
- •Комплексна програма стандартизації
- •Економічні аспекти встановлення гдв в атмосферу
- •Модуль 2. Екологічне нормування антропогенного навантаження і якості атмосферного повітря
- •Тема 5 Розрахунок основних характеристик забруднення атмосфери викидами промислових підприємств лекція № 8
- •У просторі
- •За організованістю
- •Визначення необхідного зниження концентрації домішок у повітрі і викидів в період нму
- •Визначення зниження концентрації домішок, що створюються одиночними джерелами:
- •Визначення зниження концентрації домішок по місту у цілому
- •Порядок розробки заходів зі зменшення викидів у період нму
- •Перспективний план заходів по досягненню критерію якості атмосферного повітря (для міст з високим середнім рівнем забруднення )
- •Перевірка діяльності підприємств з скорочення викидів
- •Лекція 9, 10
- •Розрахунок забруднення атмосфери викидами від поодинокого джерела
- •Розрахунок забруднення атмосфери викидами групи джерел і майданчикових джерел
- •Розрахунок забруднення атмосфери з урахуванням сумації шкідливої дії декількох речовин
- •Норми по визначенню мінімальної висоти джерел викида, встановленню гранично допустимих викидів і визначенню меж санітарно-захисної зони підприємства
- •Тема 7 Розрахунок гранично допустимого викиду джерела лекція №12 Розрахунок гранично допустимого викиду джерела. Санітарно-захисна зона (сзз).
- •Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин:
- •Тема 8 Порядок розробки нормативів гдв (тпв) лекція №13 Порядок розробки нормативів гдв (тпв)
- •Тема 9 Оформлення та зміст проекту нормативів гдв забруднюючих речовин у атмосферне повітря Лекція 14 Порядок затвердження гдв /тпв/
- •Проект загального ліміту викидів забруднюючих речовин
Розрахунок забруднення атмосфери викидами від поодинокого джерела
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини СМ (мг/м3) при викиді газоповітряної суміші із поодинокого джерела з круглим гирлом досягається при несприятливих метеорологічних умовах на відстані ХМ (м) від джерела і визначається за формулою
СМ= АМFmnη
H2√3 V1∆T ,
Де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери; М (г/с) – маса шкідливої речовини, що викидається в одиницю часу; F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осадження шкідливих речовин в атмосферному повітрі; m, n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду; H (м) – висота джерела викиду над рівнем землі (для наземних джерел при розрахунках приймається Н =2 м); η – безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу, у випадку рівнинної чи слабо пересеченої місцевості з перепадом висот, що не перевищує 50 м на 1 км, η=1; ∆T (0С) – різниця між температурою газоповітряної суміші Тг і температурою оточуючого атмосферного повітря Тв; V1 (м3/с) – витрати газоповітряної суміші, що визначається за формулою
V1= πD2w0 /4,
де D – діаметр гирла джерела викиду; w0 –(м/с/) – середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду.
Значення коефіцієнту А, яке відповідає несприятливим метеорологічним умовам, при яких концентрація шкідливих речовин в атмосферне повітря максимальна, приймається рівним 160- для Європейської території України – для джерел висотою менше 200м у зоні від 50 до 520с.ш. – 180, а південь 500с.ш. – 200).
Значення потужність викиду М (г/с) і витрати газоповітряної суміші V1 (м3/с) при проектуванні підприємства визначаються розрахунком в технологічній частині проекту чи приймаються у відповідності з діючим для даного підприємства (процесу) нормативами. У розрахунку приймаються відношення М і V1, реально маючи місце протягом року при встановлених (звичайних) умовах експлуатації підприємства, при яких досягається максимальне значення СМ.
При визначенні значення ∆T (0С) треба приймати температуру оточуючого атмосферного повітря Тв(0С), яка дорівнює середньої максимальної температури зовнішнього повітря найбільш теплого місяця року по СНіП 2.01.01 –82, а температуру викинутого в атмосферу газоповітряної суміші Тг (0С) – по діючому для даного підприємства технологічним нормативам.
При відсутності даних по Тв в СНіП 2.01.01-82 вони запитуються в територіальному управлінні Держкомгідромету (УДКС) по місту розташування підприємства.
Значення безрозмірного коефіцієнту F приймається:
а) для газоподібних шкідливих речовин і мілко дисперсних аерозолів (пилу, золи і т. інше, швидкість упорядкованого осідання яких практично дорівнює нулю) – 1;
б) для мілко дисперсних аерозолів (крім тих, що в п.а) при середньому експлуатаційному коефіцієнті очищення викидів не менше 90% -2; від 75 до 90% - 2,5; менше 75% і при відсутності очищення – 3.
Значення коефіцієнтів m і n визначають в залежності від параметрів f, , fe, vM, v'M, відповідно:
f= 1000 w20 D В залежності від значення f, , fe, знаходять
H2∆T значення m
v
M
= 0,65√3V1∆T/H Згідно
графіку залежності vM,
v'M
від n
знаходять значення останнього
vM' =1,3w0 D/H
fe = 800(vM')3
Якщо f≥ 100 (або ∆T~0) і vM' ≥0,5 (холодні викиди) при розрахунку СМ використовують формулу:
СМ= АМFn η K,
H4/3
де K= D/8V1= 1/ (7,1√w0V1), а n визначається при vM = vM'
Аналогічно при f<100 і vM<0,5 або при f≥ 100 i vM'<0,5 (випадки гранично малих небезпечних швидкостях вітру) розрахунок СМ за формулою:
СМ= АМFm' η ,
H7/3
f<100 і vM<0,5 - m' = 2,86m; f≥ 100 i vM'<0,5 - m' = 0,9
Відстань ХМ (м) від джерела викиду, на якій приземна концентрація С (мг/м3) при несприятливих метеоумовах досягає максимального значення СМ, визначається за формулою
ХМ = (5-F) d H /4, де безрозмірний коефіцієнт d при f<100 знаходять по формулам в залежності від значення f, , fe, vM.
Значення небезпечної швидкості uM (м/с) на рівні флюгеру (звичайно 10м від рівні землі), при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин СМ:
uM=0,5 при , vM≤0,5, якщо f<100 і при , vM'≤0,5 , якщо f≥100 чи ∆T~0
uM= vM при 0,5< vM≤2, якщо f<100 і при 0,5< vM'≤2, якщо f≥100 чи ∆T~0
uM= vM(1+0,12√f) при vM>2, якщо f<100 і при vM'>2 uM= 2,2 vM' , якщо f≥100 чи ∆T~0
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини СМИ (мг/м3) при несприятливих метрологічних умовах і швидкості вітру и м/с), відрізняється від небезпечної швидкості вітру иМ (м/с), визначається за формулою СМИ= rCM, де r визначається в залежності від и/иМ.
Відстань від джерела викиду ХМИ (м), на якій при швидкості вітру и і несприятливих метеоумовах приземна концентрація шкідливих речовин досягає максимального значення СМИ (мг/м3), визначається за формулою: ХМИ= рХМ, де р – безрозмірний коефіцієнт, визначений в залежності від відношення и/иМ.
При небезпечній швидкості вітру С (мг/м3) в атмосфері по осі факелу викиду на різній відстані Х (м) від джерела викиду визначається С= S1CM, де S1- безрозмірний коефіцієнт, визначений в залежності від відношення Х/ХМ і коефіцієнту F/
Для низьких і наземних джерел (висота Н не більше 10 м)при значеннях Х/ХМ<1 величина S1 замінюється на S1н, яка визначається в залежності від Х/ХМ і Н.
Значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосфері Су(мг/м3) на відстані у (м) по перпендикуляру до осі факелу викиду визначається за формулою: Су = S2C, де S2 – безрозмірний коефіцієнт, який визначають в залежності від швидкості вітру и (м/с) і відношення у/Х по значенню аргументу ty (ty=uy2/x2 при u≤5; ty=5y2/x2, u>5).
Розрахунки забруднення атмосфери при викидах газоповітряної суміші із джерела з прямокутним гирлом призводиться при середній швидкості w0 і значеннях D=Dе і V1=V1e (м3/с) : w0 = V1/Lb , де L- довжина гирла, м; b- ширина гирла, м; Dе – ефективний діаметр = 2Lb/L+b; V1e= πDe2w0/4 – ефективні витрати газоповітряної суміші у одиницю часу.
ПОТУЖНІСТЬ викиду М (г/с), яка відповідає заданому значенню максимальної концентрації СМ(мг/м3), визначається за формулою
М= СМH2 3√V1∆T
AFm n η
Висота джерела Н, яка відповідає заданому значенню СМ при ∆T ~0:
H= (AMFDη)3/4
(8V1CM))
В залежності від умов викиду підраховують Н за різними уточнюючими формулами, поки два послідовних знайдених значення Н будуть відрізнятися менше ніж на 1 м.
У випадку викидів в атмосферу, що обумовлені спаленням палива, при фіксованій висоті і діаметрі гирла труби відповідна См витрата палива Р (т/рік) визначається за формулою
Р
=
3,6 Н3 √(СМ/d3AFm
n η)3d4∆T,де
d3 –
(г/кг) – кількість шкідливої речовини,
що викидається в атмосферу за одиницю
маси палива; d4
– (м3/кг)
– витрати газоповітряної суміші, що
виділяється на одиницю маси палива.
Для кожного джерела радіус зони впливу розраховується як найбільше з двох відстаней від джерела х1і х2, де х1=10хМ, а величина х2визначається як відстань від джерела, починаючи з якого с≤0,05 ГДК.
Врахування впливу рельєфу місцевості при розрахунку забруднення атмосфери
від одиночного точеного джерела враховується безрозмірним коефіцієнтом η. Значення η встановлюється на основі аналізу картографічного матеріалу, який відбиває рельєф місцевості у радіусі до 50 висот найбільш високого із розміщених на проммайданчику джерела, але не менше чим до 2 км. Якщо на території можна виділити окремої ізольованої перешкоди, яка витягнута в одному напрямку (гребень, гряда, горбина, уступ), то поправочний коефіцієнт на рельєф визначається за формулою η= 1+φ1(ηm –1), де ηm визначається по таблиці в залежності від форм рельєфу, значення φ1 визначається в залежності від співвідношення |х0|/а0 по графікам (сторінка 24 ОНД-86): Х0 – відстань від середини перешкоди (гряда, горбина), або від верхньої кромки схилу до джерела; а0- півширини гряди, схилу, горбини, протяжність бокового схилу уступу.
Д
ля
джерела викиду, розташованого у зоні
впливу декількох ізольованих перешкод,
визначають значення η для кожної
перешкоди і використовують максимальне
з них. Якщо визначають відстань, де
максимум приземної концентрації, то d
помножують на відношення 1,1/ √ η +0,2 (d з
формули для Хм).
Розрахунок забруднення повітря на проммайданчику з урахуванням впливу рельєфу місцевості проводиться у відповідності з рекомендаціями Додатку 2 ОНД-86.