
- •Модуль 1. Нормування як важливий елемент
- •Тема 1. Загальні положення. Цілі та задачі екологічного нормування. Об'єкт екологічного нормування
- •У сфері нормування антропогенного навантаження повинні бути визначені основні напрямки роботи, а саме:
- •Науково обґрунтовані науково обґрунтовані критерії нормативи
- •Екологічна норма (1,4,3)
- •Специфіка екологізації виробництва та нормування навантажень на природне середовище в апк
- •Поверхневі і підземні води і ґрунти:
- •Система земельних відносин:
- •Відходи:
- •Е кологічне нормування Система екологічних норм
- •Лекція №2
- •Е кологічні норми вирішують
- •Головні принципи екологічного нормування:
- •Компромісу між поколіннями;
- •Критерії оцінки впливу господарської діяльності
- •Тема 2 Методика та структура екологічного нормування. Формування державної системи екологічного нормування лекція № 3, 4
- •Нормативна база охорони нпс – має бути збудована за ієрархічним принципом і включати 3 блоки:
- •Державна система екологічного нормування:
- •1 Основні принципи
- •2. Порядок екологічного нормування
- •3. Міжнародне співробітництво України
- •Тема 3 Концептуальні основи екологічного нормування.
- •Причини виникнення викидів шкідливих речовин
- •Показники оцінки онпс
- •Комплексна програма стандартизації
- •Економічні аспекти встановлення гдв в атмосферу
- •Модуль 2. Екологічне нормування антропогенного навантаження і якості атмосферного повітря
- •Тема 5 Розрахунок основних характеристик забруднення атмосфери викидами промислових підприємств лекція № 8
- •У просторі
- •За організованістю
- •Визначення необхідного зниження концентрації домішок у повітрі і викидів в період нму
- •Визначення зниження концентрації домішок, що створюються одиночними джерелами:
- •Визначення зниження концентрації домішок по місту у цілому
- •Порядок розробки заходів зі зменшення викидів у період нму
- •Перспективний план заходів по досягненню критерію якості атмосферного повітря (для міст з високим середнім рівнем забруднення )
- •Перевірка діяльності підприємств з скорочення викидів
- •Лекція 9, 10
- •Розрахунок забруднення атмосфери викидами від поодинокого джерела
- •Розрахунок забруднення атмосфери викидами групи джерел і майданчикових джерел
- •Розрахунок забруднення атмосфери з урахуванням сумації шкідливої дії декількох речовин
- •Норми по визначенню мінімальної висоти джерел викида, встановленню гранично допустимих викидів і визначенню меж санітарно-захисної зони підприємства
- •Тема 7 Розрахунок гранично допустимого викиду джерела лекція №12 Розрахунок гранично допустимого викиду джерела. Санітарно-захисна зона (сзз).
- •Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин:
- •Тема 8 Порядок розробки нормативів гдв (тпв) лекція №13 Порядок розробки нормативів гдв (тпв)
- •Тема 9 Оформлення та зміст проекту нормативів гдв забруднюючих речовин у атмосферне повітря Лекція 14 Порядок затвердження гдв /тпв/
- •Проект загального ліміту викидів забруднюючих речовин
Модуль 2. Екологічне нормування антропогенного навантаження і якості атмосферного повітря
Тема 5 Розрахунок основних характеристик забруднення атмосфери викидами промислових підприємств лекція № 8
Розрахунок основних характеристик забруднення атмосфери викидами промислових підприємств
Норми на викиди в атмосфери повітря повинні виконуватися при проектуванні підприємств, а також при нормуванні викидів в атмосферу реконструйованих і діючих підприємств.
Ступінь безпечності забруднення атмосферного повітря характеризується найбільшим розрахованим значенням концентрації, що відповідає несприятливим метеорологічним умовам, в том числі безпечної швидкості повітря. Норми не поширюються на розрахунок концентрацій на великих (більш 100км) відстанях від джерела викиду.
В залежності від висоти Н гирла джерела викиду забруднюючої речовини над рівнем земної поверхні вказане джерело відноситься до одного із наступних чотирьох класів: а) високі джерела, Н≥50 м; б) джерела середньої висоти, Н= 10...50 м; в) невисокі джерела, Н= 2...10 м; г) наземні джерела, Н≤ 2 м.
Для джерел усіх вказаних класів у розрахункових формулах: висота виражена в м, час – в секундах, маса забруднюючих речовин – в грамах, їх концентрації в атмосферному повітрі – в мг на кубічний метр, концентрація на виході з джерела - в г на кубічний метр.
При одно часовій сумісній присутності в атмосферному повітрі декількох (n) речовин, які мають сумацій ну дію, для кожної групи вказаних речовин односпрямованої шкідливої дії розраховується безрозмірна сумарна концентрація q чи значення концентрацій n шкідливих речовин, що мають сумацію шкідливої дії, приводяться умовно до значення концентрації с одного з них.
Безрозмірна концентрація q визначається за формулою:
q = с1/ГДК1+ с2/ГДК2 + ...+ Сn/ГДКn ,
де с1, с2,...сn (мг/м3)- розрахункові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі в одній і тій же точці місцевості; ГДК1, ГДК2,...ГДКn (мг/м3) – відповідні максимальні разові гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
Приведена концентрація с розраховується за формулою:
С = с1+ с2 ГДК1/ГДК2 + ... + сn ГДК1/ГДКn ,
де с1 – концентрація речовини, до якої робиться приведення; ГДК1 – її ГДК; с2..сn і ГДК2 ...ГДКn – концентрації і ГДК інших речовин, що входять в групу сумації.
Розрахунок концентрації шкідливих речовин, з якими відбуваються часткові або повні хімічні перетворення (трансформація) в більш шкідливі форми, проводиться для кожної первісній і утвореній речовині окремо. При цьому потужність джерела для кожної речовини встановлюється з урахуванням максимально можливої трансформації початкових речовин в більш токсичні.
Розрахунками визначаються разові концентрації, що відносяться до 20-30 хвилинного інтервалу осереднення.
При розробці заходів з регулювання викидів треба враховувати вміст різних джерел у створення приземних концентрацій домішок. У кожному конкретному випадку необхідно визначити, на яких джерелах треба знизити викиди в першу чергу , щоб отримати найбільший ефект. З цією ціллю використовують формули для розрахунку максимальної концентрації домішок в повітрі (СМ), які наведені у "Методике расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий (ОНД-86)".
Д
ля
гарячих викидів
СМ= АМFmnη √N
H2 V∆T
Для холодних викидів
СМ= АМFnη ND
H4|3 8V
Де η – безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості;
А- коефіцієнт, що залежить від кліматичних умов;
F,m, n- безрозмірні коефіцієнти, що пов'язані з особливостями надходження викидів в атмосферу;
М – кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с;
Н – висота джерела над рівнем землі, м;
D – діаметр гирла джерела, м
N – кількість однакових джерел викидів;
V – об'єм газів, що надходять в атмосферу із джерел , м3/с;
∆T – різниця між температурою газів, що викидають (Тг) і оточуючого повітря (Тв) 0С.
Із формул видно, що СМ значно зменшується зі збільшенням висоти труби Н, особливо в умовах гарячих викидів. Таким чином, в період НМУ при інших рівних умовах необхідно в першу чергу зменшувати невисокі викиди.
Концентрація домішок залежить від числа труб (N), через які надходить в атмосферу задана кількість шкідливих речовин. Ця залежність особливо суттєва для випадку холодних викидів, для яких СМ прямо пропорційна N. У зв'язку з цим при надходженні НМУ треба в першу чергу знижувати викиди, що надходять в атмосферу із великої кількості малих джерел. Значення СМ зменшується зі збільшенням перегріву газів, що виходять, ∆T по відношенню до оточуючого повітря. Чим холодніше викиди, тим більше ефективним для зменшення приземних концентрацій є їх короткочасне зменшення.
Для ефективного уникнення збільшення рівня забруднення повітря в період НМУ треба в першу чергу зменшувати невисокі, розподілені, холодні викиди.
При розробці заходів з короткочасного зменшення викидів в період несприятливих метеорологічних умов необхідно враховувати наступне:
заходи повинні бути достатньо ефективними і практично виконаними;
заходи повинні враховувати специфіку конкретних виробництв. У зв'язку з цим їх треба розробляти головним чином безпосередньо на підприємствах і галузевих інститутах;
здійснення розроблених заходів, по можливості, не повинно супроводжуватися зменшенням виробництва. Таке скорочення у зв'язку з виконанням додаткових заходів допускається тільки в окремих випадках, коли загроза інтенсивного накопичення домішок у приземному шарі атмосфери особливо велика.
Ці принципи здійснюють практичне використання заходів з регулювання викидів і припинення зростанню концентрацій у період несприятливих метеорологічних умов.
Забруднююча речовина – будь-яка речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить до атмосферного повітря і може прямо або опосередковано діяти на НПС і здоров'я людей.
Викид (емісія) – надходження забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду.
Джерело викиду – об'єкт, підприємство, цех, агрегат, устаткування та інше, з якого надходить і розповсюджується в атмосферному повітрі забруднююча речовина