
- •Національний транспортний університет
- •Національний транспортний університет
- •А. Структура курсової роботи і вимоги до її оформлення
- •Б. Організація та поетапна оцінка роботи
- •В. Послідовність і технологія розробки курсової роботи Вступ
- •Розділ 1. Загальна характеристика мережі автомобільних доріг
- •Розділ 2. Обґрунтування системи планово–попереджувальних ремонтно-експлуатаційних робіт на п’ятирічний період
- •План капітальних ремонтів
- •2.2. План поточних відновлювальних ремонтів
- •2.3. Визначення потреби в фінансових ресурсах при оптимальній стратегії ремонтних робіт автомобільних доріг строком на п’ять років
- •Розділ 3. Розрахунки прогнозів для визначення стратегії ремонтних робіт по відновленню транспортно-експлуатаційних характеристик покриттів автомобільних доріг
- •4. Висновки
- •Г. Список літератури
2.2. План поточних відновлювальних ремонтів
Поточні відновлювальні ремонти дорожніх одягів – це ремонтні роботи, спрямовані на підтримання швидкостей руху на дорозі в межах норм для існуючої категорії дороги за рахунок відновлення (поліпшення) основних транспортно-експлуатаційних показників дорожнього одягу – рівності проїзної частини та коефіцієнта зчеплення колеса з покриттям. До поточних відновлювальних робіт належить практично всі види поверхневих обробок, а також заміна існуючого покриття (наприклад, укладання нового шару асфальтобетону 3…4 см, влаштування різних замикаючих шарів та ін.).
Поточні
відновлювальні ремонти здійснюють у
разі зниження основних транспортне –
експлуатаційних показників дороги
нижче допустимих значень за умови, що
розрахунковий строк служби дорожнього
одягу до капітального ремонту не менше
року, тобто
.
Для планування поточних відновлювальних
ремонтів використовують два основних
критерії: зчіпні якості та рівність
проїзної частини.
Розрахунок
очікуваного залишкового строку служби
(залишкового ресурсу) існуючого дорожнього
покриття за критерієм забезпечення
зчіпних якостей проїзної частини полягає
у визначенні періоду tф
в роках, за який фактичний коефіцієнт
зчеплення
знизиться
до мінімально допустимого для даних
умов значення
.
Якщо
призначають термінові роботи з підвищення
зчіпних якостей проїзної частини.
Таблиця 2.2
Оптимальні значення показників рівності
проїзної частини для середніх умов України
Категорія дороги |
Тип покриття |
Добова інтенсивність руху, автомобілів |
Показники
рівності
|
Дороги державного та міжнародного значення |
|||
І |
Асфальтобетон |
Більше 5000 на напрямок |
80 |
ІІ |
-//- |
До 5000 |
100 |
|
-//- |
>5000 |
95 |
|
|
|
|
ІІІ |
-//- |
До 2000 |
120 |
|
-//- |
>2000 |
110 |
|
Полегшений |
До 2000 |
140 |
|
|
>2000 |
130 |
IV |
Асфальтобетон |
- |
115 |
|
Полегшений |
- |
145 |
Дороги місцевого значення |
|||
ІІ |
Асфальтобетон |
До 5000 |
115 |
|
|
>5000 |
105 |
|
Полегшений |
До 1000 |
160 |
|
-//- |
1000-3000 |
140 |
|
-//- |
>3000 |
120 |
ІІІ |
Асфальтобетон |
До 2000 |
135 |
|
-//- |
>2000 |
120 |
|
Полегшений |
До 2000 |
|
|
-//- |
>2000 |
150 |
IV |
Асфальтобетон |
До 1000 |
160 |
|
|
>1000 |
150 |
|
Полегшений |
До 500 |
|
|
-//- |
>500 |
1611 |
V |
-//- |
- |
200 |
1. Для розглядуваної ділянки дороги визначають за даними табл. 2.2 оптимальне для середніх умов України значення показника рівності проїзної частини в показниках поштовхоміра (см/км). Помноженням на груповий поправковий коефіцієнт m (табл. 2.3) враховують економічні умови конкретного регіону України, де працює дорога, й отримують за виразом (2.3) оптимальне значення показника рівності для конкретної дороги:
см/км
(2.3)
Таблиця 2.3
Групові поправкові коефіцієнти
Регіон |
Області України |
Поправковий коефіцієнт-m |
1 |
Київська, Вінницька, Житомирська |
1,0 |
2 |
Тернопільська, Хмельницька |
0,9 |
3 |
Львівська, івано-франківська, Чернівецька, Закарпатська, Кримська А.Р. |
0,95 |
4 |
Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська |
1,20 |
5 |
Волинська, Рівненська |
1,15 |
6 |
Одеська, Миколаївська, Херсонська, Кіровоградська, Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька |
1,13 |
2. Виходячи з оперативних можливостей дорожнього господарства, яке обслуговує дорогу, визначають кілька технічно можливих варіантів поточного відновлювального ремонту (влаштування поверхневих обробок різної товщини, укладання тонкого шару покриття тощо).
3. Для кожного варіанта поточного відновлювального ремонту визначають економічне допустиме значення показника рівності проїзної частини виходячи з умови, що поточний ремонт може здійснюватись один раз на кілька років і що середнє значення показника рівності в межах цього періоду має дорівнювати Sопт, для цього по кожному з можливих варіантів:
а)
визначають очікуваний показник рівності
проїзної частини
на момент t=0 у разі реалізації даного
варіанту ремонту:
(2.4)
де
- фактичний показник рівності проїзної
частини до ремонту;
h – товщина в см влаштовуваного замикаючого шару при даному поточному відновлювальному ремонті (при влаштуванні поверхневої обробки – її товщина, у разі укладання шару асфальтобетону приймають h=4 см незалежно від товщини шару);
б) визначають вирівнювальну ефективність даного варіанта поточного відновлювального ремонту
(2.5)
в) визначають економічне допустиме значення рівності проїзної частини Sдоп для розглядуваної дороги при даному варіанті поточного відновлювального ремонту
,
см/км (2.6)
4.
Порівнюють фактичний показник рівності
проїзної частини Sф
з економічно допустимим Sдоп.
Може бути два випадки:
і Sф<Sдоп.
Якщо
,
то поточний відновлювальний ремонт
призначають на перший рік періоду
планування і вважають його терміновим
заходом щодо нормалізації умов роботи
транспорту.
5. Для умови Sф<Sдоп, визначають оптимальний строк ts в роках до проведення кожного з можливих варіантів поточного відновлювального ремонту. Для цього:
а) визначають зведену до асфальтобетону товщину верхніх зв’язаних (бітумовміщуючих) шарів існуючого на розглядуваній ділянці дороги дорожнього одягу;
б)
вираховують комплексний параметр
,
що характеризує властивості та умови
роботи дорожнього одягу.
Параметри можна визначати з використанням номограми [13].
Орієнтовні значення параметра для типових умов України наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Орієнтовні числові значення параметра для типових умов України.
Категорія дороги |
Тип покриття |
|
капітальний |
полегшений |
|
І |
5…8 |
- |
ІІ |
6…15 |
10…20 |
ІІІ |
8…20 |
12…25 |
IV |
15…25 |
18…30 |
в) визначають оптимальний строк ts в роках до проведення поточного відновлювального ремонту для кожного з можливих варіантів. Величину ts знаходять шляхом розв’язання виразу відносно t. Найпростіше це здійснити графоаналітичним способом: побудувати графік S(t)=f(t) і знайти по ньому величину t, при якій буде досягнута умова S(t)=Sдоп. Ця величина і буде шуканою величиною ts.
6. Визначають найближчий до оптимального варіант поточного відновлювального ремонту з числа розглянутих варіантів. Для цього для кожного з розглянутих варіантів обчислюють середньорічну за період ts одиничну вартість поточного відновлювального ремонту, грн./км в рік
(2.7)
де В – одинична вартість одного кілометра поточного відновлювального ремонту, грн./км.
Найближчим до оптимального з числа розглянутих варіантів поточного відновлювального ремонту у більшості випадків можна вважати варіант, який відповідає умові
(2.8)
7. Якщо спиратись на діючі нормативи рівності проїзної частини, то процедуру обґрунтування п’ятирічного плану поточних відновлювальних ремонтів за критерієм рівності проїзної частини допускається здійснювати за спрощеною схемою. При цьому порядок виконання роботи наступний.
Спочатку виявляють ділянки доріг, де показник рівності проїзної частини перевищує допустиме значення, тобто де має місце умова Sф>Sдоп. Для цих ділянок призначають поточний відновлювальний ремонт в нульовий рік планування. При цьому потужність ремонту у вигляді товщин, влаштовуваного вирівнюючого замикаючого шару одягу h в см визначають за виразом (2.6), прийнявши замість S значення базового показника рівності для даної дороги з таблиці 2.5. Значення Sдоп визначають за даними тієї ж таблиці.
Далі для кожної з ділянок дороги, де має місце умова Sф<Sдоп визначають залишковий ресурс покриття до потребі в поточному відновлювальному ремонті і необхідну товщину вирівнюючого замикаючого шару. Для цього:
а) за виразом визначають величину комплексного параметра дорожнього одягу на ділянці;
б) розраховують зміни показника рівності проїзної частини в часі S(t) (прогнозують його зміни), приймаючи послідовно в формулі t=0, 1, 2, 3…років. Розрахунки закінчують при значенні t, при якому S(t) вперше досягне або стане дещо більшою економічно встановленого гранично допустимого для даної дороги показника рівності який наведено в таблиці 2.5. Це значення t і приймається за рік проведення поточного відновлювального ремонту, а вирахуване при ньому граничне значення S(t) використовують для наступного етапу розрахунків;
в) визначають необхідну товщину вирівнюю чого шару h в см, яка і визначає необхідну потужність поточного відновлювального ремонту за критерієм рівності проїзної частини;
г) за отриманим в п. б) значенням року проведення ремонту t ділянку відносять на відповідний рік перспективного плану поточних відновлювальних ремонтів за критерієм рівності проїзної частини;
д) на цьому розрахунки для даної ділянки дороги вважають закінченими і приступають до аналогічних розрахунків для наступної ділянки. Для цього послідовно повторяють операції а-г.
Таблиця 2.5
Базові та допустимі показники рівності проїзної частини доріг
Категорія дороги |
Інтенсивність руху, авт./добу |
Тип одягу |
Показники рівності проїзної частини см/км |
|
базові |
гранично допустимі |
|||
І |
7000-9000 |
капітальний |
65 |
90 |
більше 9000 |
капітальний |
60 |
80 |
|
ІІ |
1000-5000 |
капітальний |
80 |
110 |
більше 5000 |
капітальний |
70 |
100 |
|
ІІІ |
1000-2000 |
капітальний |
110 |
140 |
полегшений |
130 |
160 |
||
більше 2000 |
капітальний |
100 |
130 |
|
полегшений |
120 |
150 |
||
IV |
200-500 |
капітальний |
140 |
150 |
полегшений |
150 |
180 |
||
перехідний |
170 |
200 |
||
V |
до 200 |
перехідний |
190 |
230 |
нижчий |
230 |
300 |