5.2.1 Компонування підземного водозабору
1 Визначаємо добову продуктивність свердловини, м3/добу:
,
(5.1)
де
–
питома продуктивність свердловини (на
1 м зниження рівня води), л/с;
S – зниження рівня води у свердловині під час відкачування S = Zст – Zдин;
Zст, Zдин – позначки відповідно статичного та динамічного рівня води в свердловині, м.
2 Обчислюємо кількість робочих свердловин міста:
,
(5.2)
де
–
максимальне добове
водоспоживання міста, м3/добу.
3 Згідно з [6, таблиця 10] визначаємо кількість резервних свердловин; загальна кількість свердловин дорівнює:
.
(5.3)
4 Вибираємо схему компонування водозабору [10], визначаємо відстань між свердловинами [10, таблиця 19], на основі гідравлічних розрахунків призначаємо діаметри труб водогонів на водозабірному майданчику.
5.2.2 Компонування поверхневого водозабору
На поверхневому джерелі вибираємо спочатку тип водозабору залежно від потрібної продуктивності, крутизни берега річки (береговий, русловий), характеру грунту (роздільний, суміщений, підрусловий), якості води в
Рисунок 5.3 – Вибір джерела водопостачання для міста |
джерелі (ковшовий тощо). Далі робимо спробу підібрати типовий проект водозабору. Якщо це не можливо, то тоді розробляємо ідивідуальний проект.
Очисні споруди для обох варіантів вибираємо залежно від якості води у джерелі та продуктивності споруд, використовуючи паспорти типових проектів. Остаточне рішення приймаємо після економічного порівняння варіантів.
5.3 Вибір місця розташування очисних споруд
Водопровідні очисні споруди для міста розташовують на спеціально відведеній земельній ділянці біля водозабору. Таке розташування є економічно вигідним, оскільки у цьому разі водогонами транспортується чиста вода і відсутні затрати на транспортування зависі, що є у річковій воді. Але якщо на ділянці біля водозабору складні гідрогеологічні умови для будівництва (болото, заторфованість, високі грунтові води тощо), то місце розташування очисних споруд визначають після техніко-економічних розрахунків. Приклад різного розташування очисних споруд наведено на рисунку 5.4.
5.4 Зонування системи водопостачання
Зонування системи водопостачання зменшує витрати електроенергії на подавання води, але збільшує будівельну вартість системи. Використання зонування доцільне тільки у тому разі, коли економія експлуатаційних затрат (в основному на перекачування води) перевищує зростання будівельної вартості зонованої системи водопостачання. Ось чому необхідне економічне порівняння варіантів, тобто
насосних станцій 2-го підйому, які відрізняються за типом і кількістю насосів ( у зонованій системі дві різні групи насосів);
магістральних водопровідних мереж та водогонів різної довжини й діаметрів;
водонапірних башт (кількість їх різна, неоднакові висота та об'єми баків);
річних експлуатаційних затрат, які відрізняються в першу чергу за рахунок різних затрат електроенергії на подачу води.
Приклад можливого варіанта зонування системи водопостачання наведений на рисунку 5.5. Остаточне рішення приймається після економічного порівняння варіантів.
Рисунок 5.4 – Вибір місця розташування очисних споруд |
Рисунок 5.5 – Зонування системи водопостачання |